Справа № 953/11306/25
н/п 1-кс/953/7779/25
"09" грудня 2025 р. м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025221130001468 від 29.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із повною середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, який має на утриманні сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , силу ст. 89 КК України не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження :
прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
08.12.2025 до суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025221130001468 від 29.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що 27.09.2025 в період часу з 23:00 по 05:00 год., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , керуючись корисливим мотивом, із злочинним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_8 №64/2022 від 24.02.2022 та неодноразово продовженого Указом Президента України ОСОБА_8 на всій території України, достовірно знаючи про його введення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, приїхали до будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , на автомобілі марки ГАЗ, модель 330202-414, д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, білого кольору, VIN номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В подальшому ОСОБА_5 , та ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію раніше виниклого спільного злочинного умислу, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, діючи таємно, шляхом відтиску дверного замка невстановленим в ході досудового розслідування предметом, незаконно проникли до приміщення квартири АДРЕСА_4 , яка належить потерпілому ОСОБА_9 , де, продовжуючи свою злочинну діяльність, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_5 , з метою реалізації свого спільного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, діючи за попередньою змовою, реалізуючи єдиний умисел, викрали належне ОСОБА_9 майно, а саме: 1. холодильник торгової марки Electrolux, модель EN3452JOW, білого кольору, об'єм холодильної камери 220 літрів, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 8833,33 грн.; 2. пральну машинку марки Zanussi, модель ZWSE7100V, білого кольору, вартість якої згідно висновку судової - товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 5000 грн.; 3. електродухову шафу марки Gorenje, модель bo635e20b-2, чорного кольору, об'єм 65 л., вартість якої згідно висновку судової - товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 4966,66 грн.; 4. унітаз марки Kolo, модель K89046000 prima, білого кольору, вартість якого згідно висновку судової - товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 1583,33 грн.; 5. батарею біметалову на 5 секцій, вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 1150 грн.; 6. батарею біметалову на 5 секцій, вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи від 16.10.2025 №15169/15247-15251 становить 1150 грн. Заволодівши у такий спосіб майном потерпілого ОСОБА_9 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце вчинення злочину, обернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд, тим самим спричинивши ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 22683,32 грн.
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні вчиненні - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло, в умовах воєнного стану.
Причетність ОСОБА_5 до скоєння інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими обґрунтовується пред'явлена підозра, а саме: протоколом огляду місця події від 28.09.2025; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 від 03.10.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 03.10.2025; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фото знімками за участі свідка ОСОБА_10 від 03.10.2025; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи від 14.10.2025; протоколом негласної слідчої (розшукової) дії - візуальним спостереженням за місцем від 07.11.2025; протоколом огляду предмета за участі потерпілого ОСОБА_9 , від 17.11.2025; висновком судово-товарознавчої експертизи №15169/15247-15251 від 16.10.2025; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 03.12.2025.
Обґрунтованість повідомленої підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду.
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5 обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме тим, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за інкримінований злочин, незаконно впливати на потерпілу у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, що свідчить про ризики передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Метою та підставами застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваного ОСОБА_5 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого можливе покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Прокурор у судовому засіданні підтримала зазначене клопотання в повному обсязі, просила його задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні причетність до інкримінованого злочину визнав у повному обсязі, зазначив, що вказані у клопотанні обставини відповідають дійсності. Не заперечував проти застосування відносно нього запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши прокурора, яка наполягала на задоволенні клопотання, підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання, оскільки наявні обставини, які виправдовують застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту за місцем його проживання.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом стосовно ОСОБА_5 слідчий суддя керується приписами ст. 194 КПК України, а саме: під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Слідчим відділом Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12025221130001468 від 29.09.2025 за ознаками складу кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Судом встановлено, що 03.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК України).
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.
Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб'єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 виходячи з наданих стороною обвинувачення документів слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ним інкримінованого злочину.
У світлі обставин цього кримінального провадження досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність «обґрунтованої підозри».
Висновок про обґрунтованість підозри не констатує винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину та відповідно не порушує принципу «презумпції невинуватості».
Щодо наявності ризиків.
Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Надаючи оцінку можливості ОСОБА_5 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.
При оцінці доводів прокурора про існування ризику впливу на потерпілу слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
В свою чергу, частиною 11 ст. 615 КПК України визначено, що показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо хід і результати такого допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації. Показання, отримані під час допиту підозрюваного, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану, можуть бути використані як докази в суді виключно у випадку, якщо у такому допиті брав участь захисник, а хід і результати проведення допиту фіксувалися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Покази потерпілого, свідків у даному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_5 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на потерпілого, свідків з метою схилення не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Наведені обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється стороною обвинувачення не доведений.
Згідно з вимогами ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).
Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, також на виконання вимог ст. 178 КПК України на підставі наданих сторонами матеріалів враховує відомості про особу підозрюваного, вік та стан його здоров'я, майновий та сімейний стан, а саме те, що він, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вагомість наявних даних про причетність до вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання яке може бути застосовано, відомостей про особу підозрюваного, який притягається до кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання особи під домашнім арештом із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі), слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують перелічені вище ризики.
Враховуючи, що чинне законодавство надає можливість покладення додаткових обов'язків при обранні такого запобіжного заходу, як домашній арешт, слідча суддя вважає за необхідне покладення на підозрюваного додаткових обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22:00 до 06:00 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги) без дозволу слідчого, прокурора або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування; утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
З врахуванням викладеного та відомостей про особу підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин, з покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, в межах строку досудового розслідування до 03.02.2026 року.
Враховуючи те, що строк досудового розслідування у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130002625 від 08.12.2023, закінчується 18.06.2025, то з урахуванням положень ч. 1 ст. 219 КПК України, строк дії ухвали про тримання під домашнім арештом, а також виконання обов'язків належить визначити до 03.02.2026 включно в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 178, 181, 184, 193, 194, 196, 376, КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12025221130001468 від 29.09.2025 про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 із забороною покидати місце проживання в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин (за винятком необхідності пройти в укриття при повітряній тривозі) в межах строку досудового розслідування - до 03 лютого 2026 року включно.
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою, не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 в період з 22:00 до 06:00 (з можливістю відвідування найближчого укриття у разі оголошення повітряної тривоги) без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_9 та свідком ОСОБА_10
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СВ Харківського РУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_3 .
Роз'яснити, що в разі невиконання ОСОБА_5 вказаних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 03 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1