Справа № 638/12110/25
Провадження № 2/638/5686/25
08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Дудка Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
встановив:
26.06.2025 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя.
ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином про причини неявки суд не сповістили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:
У судові засідання, які були призначені на 13.11.2025 та 08.12.2025 позивач та його представник не з'явились.
Так, у судове засідання, призначене на 13.11.2025 представник позивача Березовський Є.в. був повідомлений шляхом надсилання судової повістки до електронного кабінету представника позивача, про що свідчить довідка про доставку електронного документу «судова повістка», яка отримана ОСОБА_4 17.10.2025 о 18-24 год.
Окрім того, представник позивача у електронному кабінеті 17.10.2025 о 01-15 год. отримав ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду, у вказаній ухвалі також зазначено дату судового засідання та час.
Від позивача ОСОБА_1 10.11.2025 надійшла заява про відкладення розгляду справи, яке призначене на 13.11.2025, причини відкладення позивачем зазначені «обставини, які унеможливлюють його присутність у судовому засіданні». При цьому, які саме обставини унеможливлювали його присутність у судовому засіданні, документальне підтвердження вказаних обставин позивачем не надано та не зазначено чому його представник не може бути присутність у судовому засіданні.
У судове засідання, призначене на 08.12.20125 представник позивача та позивач також не з'явились, про причини неявки суд не сповістили, хоча про дату судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно, про що свідчить довідка про доставку електронного документу «судова повістка» до електронного кабінету представника позивача Березовського Є.В. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого позивач ОСОБА_1 24.11.2025 отримав судову повістку на 08.12.2025.
Відповідно до ч. 6 ст. 14 ЦПК України - адвокати реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Згідно з ч. 1, 5 ст. 131 ЦПК України - у разі відсутності в адресата електронного кабінету судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Тобто, отримання судової повістки в електронному кабінеті представником позивача свідчить про те, що позивач отримав судову повістку та належним чином повідомлений про призначення судового засідання як на 13.11.2025, так і про судове засідання, признаечене на 08.12.2025.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Як встановлено судом, позивач та його представник у судові засідання не з'являлись, хоча судом було вжито всіх необхідних заходів щодо їх належного повідомлення про розгляд справи, ініціатором якої вони є.
Заяв про розгляд справи у відсутність позивача та його представника стороною позивача не подано.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Частинами першою, другою, п'ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Проте, від позивача та його представника заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
В судовому засіданні встановлено, що сторона позивача достеменно знали про розгляд справи, про що свідчать довідки про доставку електронного документу та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі № 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 11 березня 2021 у справі №558/9/18, від 31.08.2021 у справі №570/5535/17.
Суд приходить до висновку, що позивач та його представник не цікавляться позовною заявою, не з'являються у судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, позовна заява підлягає залишенню без розгляду, у зв'язку з повторною неявкою позивача та його представника, що не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись ст. ст. 142,223,257 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя - І.В. Семіряд