справа № 619/4274/25
провадження № 2/619/1892/25
Рішення
Іменем України
08 грудня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого судді Нечипоренко І.М., за участю секретаря судового засідання Міщенко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу № 619/4274/25,
ім'я (найменування) сторін:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
відповідачі: Дергачівська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
вимоги позивачів: про виділ частки,
представниця позивачів: ОСОБА_5
представниця відповідача: Шенькарук С.М.
Стислий виклад позиції позивачів.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 28.07.2025 звернулися до суду з позовом, у якому просять припинити спільну часткову власність між співвласниками, провести поділ житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями, виділити в натурі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в житловому будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а», тамбуром літ «а3» приміщення: (прим.2-1 - 2-7): коридор 2-1 площею 9,4 кв.м, 2-2 житлова площею 11,3 кв.м, гардеробна 2-3 площею 3,5 кв.м, 2-4 житлова площею 10,6 кв.м, 2-5 житлова площею 25,5 кв.м, житлова 2-6 площею 20,4 кв.м, коридор 2-7 площею 5,3 кв.м, тамбур III площею 5.5 кв.м, загальною площею 91,50 кв.м, житловою площею 67,80 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», колонка літ. «N11», огорожа літ. «N2, N6, N7 N8», частина огорожі літ. «N5, N9», що розташовані на земельній ділянці розміром 1077,0 кв.м. Виділити в натурі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в житловому будинку літ. «А-1» приміщення: ( 1-1 - 1-7 ), з прибудовою літ. «а1», прибудовою літ. «а5» і навісом літ. «а6» загальною площею 101,80 кв.м , житловою площею 61,00 кв.м з господарчими будівлями і спорудами: сарай літ. «И», погріб літ. «Н», сарай літ. «О», вигрібна яма літ. «Ц», колонка літ. «N12», огорожа літ. «N1,N3,N4», частина огорожі літ. «N5, N9,що розташовані на земельній ділянці розміром 1500,0 кв.м; визнати за ними, в рівних частинах, по , право власності на майно, що утворилося внаслідок поділу. У обґрунтування позову зазначено, що власниками зазначеного житлового будинку є ОСОБА_2 в 51/200 частині, ОСОБА_4 в 17/100 частинах, ОСОБА_3 в 32/100 частинах, ОСОБА_1 в 51/200 частинах. Житловий будинок літ. «А-1» складається з квартири 1: кухня «1-1» площею 13,8 кв.м, передпокій «1-2» площею 14,1 кв.м, житлова «1-3» площею 16,7 кв.м, житлова «1-4» площею 22,3 кв.м, житлова «1-5» площею 22,0 кв.м, коридор «1-6» площею 7,6 кв.м, санвузол «1-7» площею 5,3 кв.м. Усього по квартирі 1-загальна площа 101,8 кв.м, житлова площа 61,0 кв.м. Квартира 2: коридор «2-1» площею 9,4 кв.м, житлова «2-2» площею 11,3 кв.м, гардеробна «2-3» площею 3,5 кв.м, житлова «2-4» площею 10,6 кв.м, житлова «2-5» площею 25,5 кв.м, житлова «2-6» площею 20,4 кв.м, коридор «2-7» площею 5,3 кв.м, тамбур «III» площею 5,5 кв.м. Усього по квартирі 2 загальна площа 91,5 кв.м, житлова площа 67,8 кв.м. Разом по літ. «А-1» загальна площа 193,3 кв.м, житлова площа 128,8 кв.м. Між співвласниками склався порядок користування житловим будинком з господарчими будівлями та спорудами, як зазначено вище. Співвласники домоволодіння свого часу звертались до КП Харківської районної ради «Архітектурне бюро» для добровільного поділу домоволодіння та закріплення за кожним із співвласників фактично тих приміщень в житловому будинку та надвірними будівлями, якими вони користуються тривалий час та вважають своєю власністю та надано висновок № 97/П-21 від 07.10.2021 про технічну можливість поділу присадибної ділянки на дві самостійні ділянки для обслуговування житлових будинків та господарчих будівель і споруд в АДРЕСА_1 по фактичному користуванню на дві самостійні, для обслуговування індивідуальних житлових будинків з господарчими будівлями та спорудами і створення комфортабельного проживання. Для здійснення розподілу, про який просять позивач, відсутні будь-які перепони . Сторони по справі займають самостійні, повністю ізольовані одне від одного приміщення ( будівлі), з чітко визначеними на плані межами. Відсутня будь-яка потреба в будь-якому переплануванні, переобладнанні. Житловий будинок має дві роздільні покрівлі, які не з'єднані між собою. Житловий будинок має окремі входи, співвласники між собою не перетинаються. Мається повна можливість зручного та вільного користування приміщеннями та землею без будь-яких незручностей іншій стороні після розподілу нерухомого майна в натурі.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді від 04.08.2025 позов залишено без руху та 15.08.2025 представницею позивачів недоліки усунуто.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 15.08.2025 судом було направлено звернення до відповідного органу реєстрації щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача та 17.09.2025 отримано відповідь.
Ухвалою суду від 18.09.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 23.10.2025.
Згідно ухвали суду від 23.10.2025 закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті на 10.11.2025.
Представниця позивачів у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Представниця відповідача Дергачівської міської ради у судове засідання не з'явилася, надавши заяву про розгляд справи без її участі.
Від ОСОБА_3 матеріали справи містять заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи без її участі.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судової повістки на зареєстроване місце проживання, яка не вручена у зв'язку з відсутністю адресата.
Відповідно п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачам вручена.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Житловий будинок АДРЕСА_1 належить в 51/200 частині ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. №381, виданого 21.03.2025 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В.; в 51/200 частині ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. №3315, виданого 04.12.2019 приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу Харківської області Смоляною В.В.; 32/100 частині ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину р. №1352, виданого 25.08.2020 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Копил В.В.; 17/100 частині ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Слатинської селищної ради народних депутатів 09.03.1993.
Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування та розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією через множинний суб'єктний склад та єдність об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно із статтею 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), тобто право спільної власності - це право власності кількох суб'єктів на один об'єкт.
Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Зі змісту вказаної статті право кожного із співвласників пов'язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.
Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Тому кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності.
Згідно із статтею 364 ЦК України виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні. Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Згідно роз'яснень, які викладені у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 364 ЦК України у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Виділ в натурі часток житлового будинку, що є спільною частковою власністю є можливим, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом. Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного співвласника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.
Згідно зі ст. 152 Житлового кодексу УРСР виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об'єкта в експлуатацію не потребується.
У пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди (частина четверта статті 120 ЗК України).
У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що одночасно з розв'язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.
Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, суд, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), повинен передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню будівлі. Під неспівмірною шкодою господарського призначення слід розуміти суттєве погіршення технічного стану жилого будинку, перетворення в результаті переобладнання жилих приміщень у нежитлові, надання в рахунок частки приміщень, які не можуть бути використані як житлові через невеликий розмір площі або через неможливість їх використання (відсутність денного світла тощо).
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що спірний житловий будинок з моменту будівництва та протягом усього часу його експлуатації розділений на дві відокремлені квартири, які мають окремі входи та передбачають проживання окремих сімей.
Оскільки після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку ст. 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, то при виділі частки зі спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об'єкт нерухомого майна в розумінні ст.181 цього Кодексу та пункту 10 Порядку присвоєння об'єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2010 року № 1117 «Про ідентифікацію об'єктів нерухомого майна для державної реєстрації прав на них».
Згідно висновку, наданого КП Харківської районної ради «Архітектурне бюро» №97/П-21 від 07.10.2021 про технічну можливість поділу присадибної ділянки на дві самостійні ділянки для обслуговування житлових будинків та господарчих будівель і споруд в АДРЕСА_1 для ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , передбачено поділити присадибну ділянку загальною площею 2577 кв.м, житловий будинок, будівлі і споруди по фактичному користуванню на дві самостійні, для обслуговування індивідуальних житлових будинків з господарчими будівлями та спорудами і створення комфортабельного проживання. За даними технічного паспорту, розробленого Комунальним підприємством технічної інвентаризації «Інвентаризатор» 25.10.2019 на присадибній ділянці розташовані: житловий будинок літ. «А-1», прибудова літ. «А1-1», тамбур літ. «а», прибудова літ. «а1», тамбур літ. «а3», прибудова літ. «а5», навіс літ. «а6», літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «И», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», погріб літ. «Н», сарай літ. «О», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», вигрібна яма літ. «Ц», колонка N11, колонка N12, огорожа N1-N 10. Згідно фактичного користування за даною садибною ділянкою закріплена земельна ділянка площею 2577 кв.м. Згідно заяви замовників передбачено поділити присадибну ділянку, житловий будинок, будівлі та споруди на дві самостійні земельні ділянки з надвірними будівлями таким чином:
-присадибна ділянка площею 1500,0 кв.м, житловий будинок літ. «А-1» (приміщення 1-1 - 1-7) з прибудовою літ. «а1», прибудовою літ. «а5» і навісом літ. «а6» загальною площею 101,80 кв.м та житловою площею 61,00 кв.м; господарчі будівлі і споруди: сарай літ. «И», погріб літ. «Н», сарай літ. «О», вигрібна яма літ. «Ц», колонка літ. «N12»,огорожа літ. «N1,N3,N4», частина огорожі літ. «N5,N9»;
-присадибна ділянка площею 1077,0 кв.м, житловий будинок « А-1» (приміщення 2-1 - 2-7) з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а», тамбуром літ. «а3» загальною площею 91,50 кв.м, житловою площею 67,80 кв.м; господарчі будівлі та споруди: літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», колонка літ. «N11», огорожа літ. «N2, N6, N7 N8», частина огорожі літ. «N5, N9».
Всередині ділянки між будівлями існує паркан. До кожного домоволодіння є окремі існуючі під'їзди з вулиці Привокзальної. З урахуванням діючого містобудівного і земельного законодавства, будівельних норм і правил, можливо розділити присадибну ділянку в АДРЕСА_1 на дві самостійні земельні ділянки для обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд, згідно заяв по фактичному користуванню замовників.
Запропоновано: використання земельних ділянок за цільовим призначенням (для обслуговування житлових будинків, господарчих будівель і споруд);
-присадибна ділянка площею 1500,0 кв.м, житловий будинок літ. «А-1» (приміщення 1-1 - 1-7) з прибудовою літ. «а1», прибудовою літ. «а5» і навісом літ. «а6» загальною площею 101,80 кв.м та житловою площею 61,00 кв.м; господарчі будівлі і споруди: сарай літ. «И», погріб літ. «Н», сарай літ. «О», вигрібна яма літ. «Ц», колонка літ. «N12», огорожа літ. «N1,N3,N4», частина огорожі літ. «N5,N9 закріпити за гр. ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 , а також рекомендувати Дергачівській міській раді залишити поштову адресу: АДРЕСА_1 ;
-присадибна ділянка площею 1077,0 кв.м, житловий будинок « А-1» (приміщення 2-1 - 2-7) з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а», тамбуром літ. «а3» загальною площею 91,50 кв.м, житловою площею 67,80 кв.м; господарчі будівлі та споруди: літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», колонка літ. «N11», огорожа літ. «N2, N6, N7 N8», частина огорожі літ. «N5, N9», закріпити за ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 в рівних частинах кожному, а також рекомендувати Дергачівській міській раді присвоїти поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток жилих будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (далі Інструкція).
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Відповідно до змісту положень статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п'ята статті 319 ЦК України).
У частині першій статті 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
У постанові від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16 Верховний Суд України дійшов висновку, що «при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.
Оскільки цивільним законодавством передбачено, що кожний з учасників спільної власності має певні правомочності щодо належної йому на праві власності частки у нерухомому майні, проте, позивачі позбавлені реалізувати свої правомочності щодо належних їм часток, то у зв'язку з цим позивачі, керуючись ст. 364 ЦК України, можуть вимагати виділу своєї частки зі спільного майна.
Як роз'яснено в п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 4 жовтня 1991 року «Про практику застосування законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 495/6053/19 (провадження № 61-1694св21) вказано, що «кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі. Статтею 358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен зі співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. Виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Отже, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації».
Отже, судом встановлено, що реалізація прав позивачів на виділення їх часток в натурі, окремо від частки відповідачів, можлива лише через виділення в натурі 51/100 (51/200 належить ОСОБА_1 та 51/200 належить ОСОБА_2 ) частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до запропонованого варіанта, з визнанням на виділену частку права власності у рівних частках за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та вирішенням питання про присвоєння виділеній частці поштової адреси.
У постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності у разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 лютого 2021 року у справі № 445/442/16-ц зроблено висновок, що «допустимим доказом про технічну можливість поділу в натурі об'єкту нерухомого майна є висновок експерта або уповноваженого суб'єкта господарювання саме щодо технічної можливості такого поділу».
Запропонований висновком КП Харківської районної ради «Архітектурне бюро» №97/П-21 від 07.10.2021 варіант виділу житлового будинку, господарчих будівель та споруд, а також порядок користування земельною ділянкою не порушує права відповідачів. Доказів, які б свідчили про наявність підстав для іншого розподілу спірного житлового будинку між його співвласниками, ніж запропонований позивачами, матеріали справи не містять.
Оцінивши всі докази, суд дійшов висновку, що припинення спільної часткової власності, виділ частки позивачам за фактичним користуванням та визнання права власності за ними на виділену частину будинку і надвірних споруд, є законним, обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи, оскільки є технічна можливість виділу частки.
Водночас суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 23 квітня 2025 року в cправі № 357/3145/20 (провадження № 14-36цс25). Так, Велика Палата Верховного Суду виснувала, що за наявності трьох і більше співвласників майна при визначенні в судовому порядку частки в натурі одного з них (виділ частки) розмір часток інших співвласників (відповідачів) не визначається. У цьому випадку суд, застосовуючи приписи статті 364 ЦК України, має виділити та зазначити у своєму рішенні індивідуально визначене майно (колишня частка у праві спільної власності) позивача та залишити решту майна у спільній власності інших відповідачів, які в подальшому за бажанням можуть поділити це майно добровільно на власний розсуд або в судовому порядку.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах має місце виділ частки майна, результатом якого є припинення правовідносин спільної часткової власності для позивачів, оскільки майно належить на праві спільної часткової власності чотирьом співвласникам, позивачі отримують свої частки у майні в натурі і вибувають зі складу учасників спільної власності. За відповідачами спільна власність зберігається.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Припинити спільну часткову власність між співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 .
Виділити в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в самостійний об'єкт нерухомого майна в житловому будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а», тамбуром літ «а3» приміщення: (прим.2-1 - 2-7): коридор 2-1 площею 9,4 кв.м, 2-2 житлова площею 11,3 кв.м, гардеробна 2-3 площею 3,5 кв.м, 2-4 житлова площею 10,6 кв.м, 2-5 житлова площею 25,5 кв.м, житлова 2-6 площею 20,4 кв.м, коридор 2-7 площею 5,3 кв.м, тамбур III площею 5.5 кв.м, загальною площею 91,50 кв.м, житловою площею 67,80 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», колонка літ. «N11», огорожа літ. «N2, N6, N7 N8», частина огорожі літ. «N5, N9», що розташовані на земельній ділянці розміром 1077,0 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 .
Виділити в натурі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в житловому будинку літ. «А-1» приміщення: ( 1-1 - 1-7 ), з прибудовою літ. «а1», прибудовою літ. «а5» і навісом літ. «а6» загальною площею 101,80 кв.м , житловою площею 61,00 кв.м з господарчими будівлями і спорудами: сарай літ. «И», погріб літ. «Н», сарай літ. «О», вигрібна яма літ. «Ц», колонка літ. «N12», огорожа літ. «N1,N3,N4», частина огорожі літ. «N5, N9, що розташовані на земельній ділянці розміром 1500,0 кв.м.
Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності, по частині за кожним, на виділене майно в житловому будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а», тамбуром літ «а3» приміщення: (прим.2-1 - 2-7): коридор 2-1 площею 9,4 кв.м, 2-2 житлова площею 11,3 кв.м, гардеробна 2-3 площею 3,5 кв.м, 2-4 житлова площею 10,6 кв.м, 2-5 житлова площею 25,5 кв.м, житлова 2-6 площею 20,4 кв.м, коридор 2-7 площею 5,3 кв.м, тамбур III площею 5.5 кв.м, загальною площею 91,50 кв.м, житловою площею 67,80 кв.м, з господарчими будівлями та спорудами: літня кухня літ. «Г», погріб літ. «г», прибудова літ. «г1», сарай літ. «Д», гараж літ. «Е», літній душ літ. «Ж», сарай літ. «К», вбиральня літ. «Л», сарай літ. «С», навіс літ. «Т», оглядова яма літ. «У», сарай літ. «Ф», вигрібна яма літ. «Х», колонка літ. «N11», огорожа літ. «N2, N6, N7 N8», частина огорожі літ. «N5, N9», що розташовані на земельній ділянці розміром 1077,0 кв.м, з присвоєнням поштової адреси.
Надіслати представниці позивачів та відповідачу Дергачівській міській раді копію судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, визначеному законом, а відповідачам - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім'я) сторін:
позивачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
відповідачі: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; Дергачівська міська рада, ЄДРПОУ 04059496, місцезнаходження: м. Дергачі, Харківська область, Харківський район, пл. Перемоги, 5.
Суддя І. М. Нечипоренко