справа № 751/2959/25
провадження № 2/619/2009/25
іменем України
09 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Кісіль А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 у розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 30.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір у електронній формі №976468622 відповідно до ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідач підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора, після чого цей електронний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти, відповідно до умом кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника №5168-74XX-XXXX-5962, яка була вказана Відповідачем при укладанні Договору у розмірі 27 000 гривень, попередньо перевіривши особисті дані Відповідача, платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого електронного договору шляхом її підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
05.11.2024 згідно умов Договору факторингу МВ-ТП/7, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №976468622 від 30.08.2024 на користь ТОВ «Таліон Плюс», а відповідно ТОВ «Таліон Плюс» набуто права вимоги до Відповідача.
Зобов'язання зі сторони кредитора за Договором виконані у повному обсязі, в свою чергу Відповідач свої зобов'язання по поверненню кредиту належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача перед Позивачем становить: 80 730 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості наданим Позивачу від Первісного кредитора (з дати укладання Договору по дату відступлення права вимоги) та розрахунком заборгованості Позивача (з дати отримання права вимоги станом на дату розірвання Договору).
Проте Позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить Позивачу. У зв'язку з цим, Позивач просить суд стягнути частину заборгованості за Договором.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення Позивачем становить - 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень, з яких:
- 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень - заборгованість по кредиту;
- 40 230 (сорок тисяч двісті тридцять) гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 0,00 гривень - заборгованість по комісії за надання кредиту - відсутня.
Позивач вказує, що розмір штрафних санкцій вказаний у загальному розрахунку заборгованості, однак, він не включає їх до розміру позовних вимог.
Враховуючи, що відповідач у добровільному порядку не вчиняє дій спрямованих на повернення вказаних грошових коштів, з метою захисту порушеного права й охоронюваних законом інтересів, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою суду відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.
Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому ОСОБА_1 просилау задоволенні позовну відмовити у повному обсязі.
Вказала, що позивач не довів належними та допустимими доказами перехід права вимоги, тому він є неналежним Позивачем (стягувачем) у даній справі.
Також позивачем недоведена правильність нарахування суми заборгованості відповідача. Заперечувала нараховані позивачем проценти за користування кредитними коштами, поза межами 30- денного визначенонго строку кредитного лдоговору, щодо розміру денної процентної ставки, який позивач нарахував вище ніж 1 %, у супереч ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».
Позивачем не було надано до суду жодних доказів видачі відповідачу кредитних коштів за спірним кредитним договором. Надання розрахунку суми заборгованості або витягу з реєстру прав вимоги є недостатнім для підтвердження наявності заборгованості, оскільки розрахунок заборгованості та витяг з реестру прав вимоги не є первинними документами. що підтверджують Факт готівкової чи безготівкової видачі коштів відповідачу.
Долучені до позовної заяви документи (договір та додаток до нього, а також таблиця з персональними даними відповідача та умовами кредитування, не містять інформації щодо номера банківської картки відповідача.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості не можна вважати допустимим і достатнім доказом наявності заборгованості, оскільки він не є первинним документом, а витяг з Реєстру боржників до договорів факторингу, не містить підпису сторін, які би підтверджували дійсність переходу права вимоги до Відповідача за кредитним договором.
Також зазначила, що позивач надав суду копії Договорів факторингу не у повному обсязі, що унеможливлює належно та у повній мірі сприймати зміст цього документу, а також встановити істотні умови такого договору, в тому числі зобов'язання нового кредитора перед первісним кредитором щодо здійснення оплати за придбання права грошової вимоги до боржників, зокрема, до Відповідача за Договорами Позики та відсутні докази того, що позивач отримала письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні була визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий Фактор, якому має бути здійснений платіж.
Також зазначила, що позивачем заяалена вимога щодо стягнення з неї непропорційно великої суми відсотків.
Вважає, що відсутні правові підстави для стягнення з неї на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованості за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від представника позивача ТОВ «Таліон Плюс» до суду надійшла відповідь на відзив, в якому вона вказує, що заперечення сторони Відповідача є безпідставними, необґрунтованим якими відповідач намагається приховати справжні обставини справи, з метою уникнути виконання узятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування Кредитним Договором.
Щодо підтвердження отримання кредитних коштів Відповідачем відповідно до Договору до суду надане клопотання про витребування доказів.
Також вказала, що при заповненні заявки Відповідач вказав реквізити Платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на її власне ім'я рахунком, на який вона бажає отримати кредит. Кредитні кошти за цим Договором були перераховані Відповідачу шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Первісного кредитора, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки № НОМЕР_1 , яка належить Відповідачу.
Позивач є фінансовою установою, яка отримала право грошової вимоги за Договором від Первісного кредитора, який надає грошові кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту у відповідності до умов Договору та Правил (примірник було додано до справи разом з позовною заявою).
Первісний кредитор та Позивач є небанківськими фінансовими установами, та не надають фінансових платіжних послуг. А отже не мають повноважень щодо надання документів, що посвідчують переказ коштів (банківських платіжних доручень).
Підтвердженням здійснення перерахування кредитних коштів є факт ініціювання Первісним Кредитором платіжної операції, шляхом подання банківській установі або надавачу платіжних послуг платіжної інструкції, на основі якої кошти перераховуються за реквізитами платіжної картки клієнта № 5168745197705962, згідно з умовами Договору.
Також додала, що Відповідач жодним чином не довела законність та правильність, аргументованість своїх заперечень та не підтвердила їх належними та допустимими доказами, хоча безпосередньо має вільний доступ до інформації щодо руху коштів по своєму картковому рахунку, а формування виписки про рух коштів у застосунку або у відділенні банку, в якому відкритий картковий рахунок, займає лічені хвилини.
Щодо строку кредитування, нарахування процентів за користування кредитними коштами.
30.08.2024 року між Відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Первісний кредитор) був укладений договір кредитної лінії № 976468622.
Проценти є звичайною платою боржника за право тимчасового користування наданими йому коштами на визначених Договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення.
Зазначила, що відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Пунктом 7.3 Договору визначено, що Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту 29.09.2029.
Пояснила, що кредитодавець, а в разі відступлення права вимоги Фактор, яким є позивач ТОВ «Таліон Плюс», має право нараховувати проценти за даним договором починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору, виключенням може бути лише застосування Кредитодавцем або Фактором п. 9.1.1.7. Договору щодо дострокового припинення договору у разі затримання Позичальником сплати процентів за користування Кредитом щонайменше на один місяць, що і було застосовано Позивачем відповідно до Повідомлення про дострокове розірвання договору з 25.02.2025 року та подальшого зупинення з вказаної дати нарахування відсотків, що відображено у доданих до позову розрахунках заборгованості.
Згідно п. 8.3. Договору - Базова процентна ставка складає 1,00 відсотків у день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п'ять) відсотків річних.
Згідно п. 3.2 Договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.
Пунктом 8.5.2. Договору встановлено, що у разі якщо Позичальник вчинить описані у п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 29.09.2024. Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 10,00 (десять) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,90 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 328,50 (триста двадцять вісім цілих п'ять десятих) відсотків річних.
Відповідно до п. 8.7. Договору, викладені в п. 8.4. та п. 8.6 Договору значення можуть змінюватись в сторону зменшення за умови дострокового повного чи часткового погашення Кредиту, або у сторону збільшення за умови отримання додаткових Траншів за Договором, оформлення Пролонгацій за Договором та у разі користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду.
Відповідач не вчинив жодних дій задля отримання пільгових умов, передбаченими Договором, або продовження Дисконтного періоду.
Відповідач, оформлюючи Договір на сайті Первісного Кредитора, ознайомився з текстом Договору, а тому мав змогу ознайомитися з Правилами та Паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
Відповідач свої зобов'язання відповідно до умов Договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом. Отже, нарахування процентів здійснено правомірно в межах погодженого строку надання кредиту.
Додатково представник позивача звертає увагу на те, що Позивач не висуває позовних вимог у частині стягнення штрафів за таким договором.
Детальний розрахунок за Договором, що включає інформацію стосовно щоденних нарахувань з дати укладання Договору та по дату формування розрахунку було додано до позовної заяви.
Додатково надає Довідку, сформовану у інформаційно-комунікаційній системі Первісного кредитора.
Зазначає, що Кредитодавець, а у разі відступлення права вимоги Фактор, яким є позивач ТОВ «Таліон плюс» має право нараховувати проценти за даним Договором починаючи з першого дня надання Траншу та до дня закінчення строку дії цього Договору, а заборгованість у Відповідача виникла саме через не виконання кредитних зобов'язань у строки, передбачені Договором.
Щодо Договору факторингу.
Вказує, що у матеріалах справи міститься повний договір факторингу МВ-ТП/7 від 05.11.2024 року.
Щодо не отримання відповідачкм повідомлення про відступлення права грошової вимоги за договором факторингу, вказала про те, що сторони під час укладання Договору узгодили у п. 9.1.1.12. направляти інформаційні повідомлення, щодо виконання цього Договору Позичальнику в електронному вигляді через Особистий кабінет та/або на електронну пошту та/або у вигляді sms-повідомлень на номер телефону, вказаний у Заявці та/ або в месенджері.
Усі адресовані Відповідачу повідомлення від Первісного кредитора та Позивача надсилались останньому на вказану ним у Заяві на отримання кредиту електронну адресу та дублювались у Особистому кабінеті споживача кредитних послуг.
З витягу Реєстру боржників за кредитними договорами, відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 року, слідує, що ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги, зокрема, до Відповідача за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 року (на підтвердження долучаємо до матеріалів справи належним чином завірений повний Реєстр прав вимоги відповідно до Договору факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 року з прихованою інформацією щодо персональних даних інших боржників).
Крім того, на підтвердження належного переходу права вимоги долучили до матеріалів цієї відповіді на відзив платіжну інструкцію на оплату по Договору факторингу.
Додані до позовної заяви докази належним чином підтверджують факт укладання Договору року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем у електронній формі та обґрунтовано підтверджує законні вимоги Позивача в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та понесених судових витрат, а Відповідач зловживає своїми процесуальними правами, намагається уникнути виконання узятих на себе зобов'язань по поверненню кредитних коштів та процентів за користування ними.
Позовні вимоги Позивача просила задовольнити у повному обсязі.
Відповідач після отримання відповіді на відзив, не направила до суду будь-які запечення, клопотання, заяву чи пояснення щодо розгляду справи до суду також не надавала.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити відсотки.
Судом встановлено, що 30.08.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту №976468622 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до ст. 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію» (зв. бік а.с. 17-36).
Відповідно до умов споживчого кредиту продукту «СМАРТ», Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 27 000 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а Відповідач зобов'язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід'ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Строк кредитування був наданий до 1826 днів (Дисконтний період 30 днів, з можливістю продовження та поновлення), Процентна ставка - Базова процентна ставка: 365,00% (При виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня Дисконтної ставки: 3,65% - 365,00% або Індивідуальної ставки: 328,50 - 365,00%), Тип процентної ставки - фіксована, Загальні витрати за кредитом - за Базовою процентною ставкою: 8100 гривень (з припущення надання знижки до Дисконтної ставки: 4374,00); Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - За Базовою процентною ставкою: 35 100 гривень (з припущення надання знижки до Дисконтної ставки: 31 374 гривень); Реальна річна процентна ставка - 2333,95 процентів річних.
Відповідач підписала договір шляхом використання електронного підпису одноразового ідентифікатора, після чого цей електронний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому були перераховані кошти, відповідно до умом кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки позичальника № НОМЕР_2 у розмірі 27 000 гривень, попередньо перевіривши особисті дані Відповідача, платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить Позичальнику.
Заповненням анкети-заяви Позичальник підтвердила прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчила, що вона повідомлена Кредитодавцем у встановленій законом формі про усі умови, повідомлення які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
У паспопрті споживчого кредиту передбачені певні застереження: Враховуючи, що на момент ознайомлення споживача з паспортом споживчого кредиту не можливо визначити модель поведінки споживача по отриманню та поверненню кредитних коштів в рамках кредитного ліміту по кредитній лінії, Загальні витрати за кредитом / Орієнтовна загальна вартість кредиту / Реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання кредитної лінії, з припущення надання суми кредиту в розмірі 27000,00 грн на 30 календарних днів зі сплатою процентів за Базовою процентною ставкою. Використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.
Порядком повернення кредиту встановлено, щодо кількості та розміру платежів, періодичність їх внесення - Основна сума Кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії Договору чи його дострокового припинення. Проценти за користування Кредитом виплачуються в кінці Дисконтного періоду, а у разі користування Кредитом понад встановлений строк Дисконтного періоду, кожного дня користування Кредитом. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 29.09.2029.
Згідно з умовами Договору Відповідач була повідомлена про право первісного Кредитора відступити право грошової вимоги до Відповідача, що передбачено п. 9.1.1.5. Договору, а саме: «у будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника, відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти та банківські метали у кредит, та/або послуги з факторингу, шляхом укладання будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу».
Відповідно до п. 11.1 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 (п'яти) років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання. У будь-якому разі зобов'язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.
Сторонами при укладенні договору було досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитування.
Кредитний договір №976468622 від 30.08.2024 про надання споживчого кредиту та паспорт споживчого кредиту було укладено в електронній формі та підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору, шляхом направлення позичальником коду підтвердження ОТР - MTFX, який був надісланий відповідачу 30.08.2024 о 0:20:33 та введено нею введено 30.08.2024 о 0:21:08, відповідно до затвержжених сторонами умов договору, що підтверджується Витягом з систем Банку щодо підтвердження факту підписання договору електронним підписом фізичної особи-клієнта від АТ КБ «Приват Банк», про що свідчить відповідна позначка часу АЦСК (зв. бік а.с. 35).
Переказ коштів, виданих у межах Кредитного договору здійснено шляхом перерахування на банківську картку отримувача у розмірі 27 000 гривень, згідно договору 976468622 від 30.08.2024 року, що підтверджується Платіжним дорученням (заявою) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку отримувача, що підписане за допомогою КЕП начальником Департаменту АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Чаплінською М.В., а також Довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», щодо здійснення перерахування таких коштів (зв.бік а.с. 35-36).
Окрім того, перерахування відповідачу грошових коштів у розмірі 27 000 гривень також підтверджується наданою Банком інформацією, на запит суду (а.с. 136-138).
Укладаючи Кредитний договір сторони вчинили дії визначені ст.ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Окрім того, підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту є належним доказом ознайомлення його з умовами кредитування, що підтверджено постановами Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №572/1169/17, від 12.02.2020 у справі №382/327/18.
Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість ОСОБА_1 станом на 15.11.2024 складала у загальному розмірі: 58 320 гривень (а.с. 15).
05.11.2024, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», уклали договір факторингу № МВ-ТП/7, згідно з умовами якого, ТОВ «Таліон Плюс» набув право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 у розмірі 58 590 гривень (зв.бік а.с. 10-14).
Право вимоги перейшло до позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує. Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в національній валюті України - гривні, станом на дату підписання Сторонами такого Реєстру прав вимог.
Реєстр права вимоги від 05.11.2024 підписаний за допомогою дистанційних каналів зв'язку, про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК (зв. бік а.с. 14).
Згідно платіжної інструкції №1000 від 30.12.2024 ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало на рахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти, як оплату за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №МВ-ТП/7 від 05.11.2024 (а.с. 125).
Отже, ТОВ «Таліон Плюс» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Пунктом 9.1.1.5 Договору сторони визначили, що Товариство має право в будь-який час, в тому числі після закінчення Дисконтного періоду, без згоди Позичальника відступити права грошової вимоги за Договором будь-якій фінансовій установі, яка відповідно до закону має право надавати кошти у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту, та/або послуги з факторингу, шляхом укладення будь-якого не забороненого законом правочину, зокрема договору факторингу.
Пунктом 6.2. Правил визначено, що Позичальник повідомлений про можливе укладення кредитодавцем договору відступлення права вимоги за відповідним електронним договором або договору факторингу з будь-якою третьою особою, відповідно до чого новий кредитор набуває статусу володільця персональних даних Позичальника.
Згідно розрахунку заборгованостей наданих ТОВ «Таліон Плюс» - ОСОБА_1 перед позивачем має заборгвоаність у розмірі 80 730 гривень (а.с. 16-17).
Проте, позивачем заявлена вимога до стягнення у розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень.
З повідомлення про відступлення прав вимоги від 05.11.2024 та повідомлення про дострокове розірвання договору від 27.01.2025 вбачається, що ТОВ «Таліон Плюс» повідомляло ОСОБА_1 , щодо відступлення прав вимоги та зміни кредитора за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 шляхом надіслання на електронну пошту відповідача, яка була визначена ОСОБА_1 як комунікаційний канал зв'язку у заяві на отримання грошових коштів від 30.08.2024, що відповідає п. 9.1.2.5. кредитного Договору (зв.бік а.с. 17, зв.бік а.с. 36-37).
Також цим листом відповідачу було роз'яснено право ТОВ «Таліон Плюс» вимагати від нього погашення заборгованості за цим договором.
Також судом врахована інформація, надана АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду від 07.11.2025 про витребування інформації, в якій підтверджується інформація про те, що картковий рахунок, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації у ІТР первісного кредитора ТОВ «Мілоан» належить відповідачці, а також щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу у розмірі 27 000 гривень, що є належним підтвердженням отримання відповідачем кредитних коштів (а.с. 136-138).
Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1055 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Кредитний договір укладено дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано електронним одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договром або законом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. .. «неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Грошові кошти у позику на умовах споживчого кредиту від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №976468622 від 30.08.2024, було отримано ОСОБА_1 у розмірі 27 000 гривень, строком до 29.09.2029, відповідно до п. 7.3 Договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 1055 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Договір №976468622 від 30.08.2024укладено дистанційно, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано електронним одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документу.
За змістом ст. 6 вказаного Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 статті 8 вказаного Закону, юридична сила електронного документу не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документу як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
В п. 5 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується у порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи це положення закону правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договром або законом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. .. «неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що Відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким Відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті існуючої заборгованості на рахунки Первісного кредитора, які вказані в Кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Грошові кошти у позику на умовах споживчого кредиту від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за договором №976468622 від 30.08.2024 було отримано ОСОБА_1 у розмірі 27 000 гривень строком до 29.09.2029.
Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. ст. 641. 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Встановивши, що позивачем на підтвердження позовних вимог надано копію кредитного договору, який укладено між сторонами, договора про відступлення прав вимоги, а також розрахунки, що підтверджують користування відповідачем кредитними коштами, які останньою не повернуті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Також суд звертає увагу, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зазначено, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Позичальник не довів належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених зазначеними вище кредитним договором, а також не спростовує факту наявності простроченої заборгованості та ненадає альтернативного розрахунку суми заборгованості, презумпція правомірності яких не спростована.
В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 липня 2014 року у справі №6-14194св14, зроблено висновок, що підтвердженням суми заборгованості є кредитний договір, договір факторингу, який у встановленому порядку недійсним не визнаний та в якому визначено розмір відступленої заборгованості, та розрахунок кредитної заборгованості, здійснений банком при відступленні права вимоги.
При цьому договори та їх умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.
Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом встановлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За статями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до частини 1статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з частиною першою статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У пункті 3 частини 2 статті 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ані ТОВ «Таліон Плюс» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «Таліон Плюс» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, згідно якої стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Що стосується заперечень відповідача, то суд виходить з наступного.
Позивачем на підтвердження наявності у відповідача заборгованості та її розміру подано до суду: Документ, що підтверджує сплату судового збору; Примірник договору факторингу (оригінал міститься у Позивача); Копія витягу з реєстру прав вимоги (оригінал міститься у Позивача); Розрахунки заборгованості за договором; Копія заяви на отримання кредиту - оригінал міститься у Позивача; Примірник кредитного Договору та паспорту споживчого кредиту (оригінал міститься у Позивача); Правила надання грошових коштів позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», текст (оригінал міститься у Позивача); 8. Примірники документів, що підтверджують факт перерахування грошових коштів Відповідачу (оригінал міститься у Позивача); Примірник довідки про ініціювання платіжної операції (оригінал міститься у Позивача та в фінансовій установі); Примірник повідомлення про відступлення прав вимоги ТОВ «Манівео Швидко Фінансова Допомога» (оригінал міститься у Первісного Кредитора); Примірник повідомлення про дострокове розірвання договору від ТОВ «Таліон Плюс» (оригінал міститься у Позивача); Засвідчена належним чином копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 000666 від 22 березня 2019 р. видане Радою адвокатів Чернігівської області на підставі рішення № 73 від 22 лютого 2019 р. (оригінал міститься у представника Позивача) - тільки для суду; Ордер на надання правничої допомоги (оригінал міститься у представника Позивача) - тільки для суду; Копія Договору про надання правової допомоги та Додатків (оригінал міститься у представника Позивача та у Позивача); Копія акта приймання-передачі наданих послуг Адвокатського об'єднання (оригінал у представника Позивача та у Позивача); Примірник платіжного доручення про надані послуги (оригінал у Позивача); Копія витягу з державного реєстру фінансових установ, разом з листом Національного Банку України про внесення до реєстру відомостей про ТОВ «Таліон Плюс» (тільки для суду) - оригінал міститься у Позивача; Копія витягу зі статуту та виписка з ЄДРЮОФОП (тільки для суду) оригінал міститься у Позивача; Довіреність на ОСОБА_2 ; Довіреність на ОСОБА_3 ; Виписка з ЄДР; РЕЄСТР до договору факторингу № МВ-ТП7 від 05.11.2024; Платіжна інструкція на оплату за вiдступлення права вимоги, згiдно договору факторингу; Квитанція про надсилання стороні ОСОБА_1 3380002245.
Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.
Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
У наслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту у строк, передбачений договором не виконав, тому банк звертається до суду з вимогою повернення всієї суми кредиту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд звертає увагу, відповідач не був позбавлений можливості відмовитися від договору протягом 14 календарних днів від дати його укладення шляхом повідомлення Первісного кредитора (небанківської фінансової установи) у письмовій формі з одночасним поверненням грошових кошів, одержаних згідно умов договору та сплати процентів за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором, як це передбачено ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування».
Жодних заперечень ОСОБА_1 з приводу укладання Договору, або відсутності доказів отримання кредитних коштів не заявляла, укладання Договору відповідачем не заперечувалося.
Щодо недоведення позивачем переходу права вимоги.
Договором факторингу № МВ-ТП/7 від 05.11.2024 передбачений порядок відступлення права вимоги (п. 4), згідно до якого право вимоги перейшло до позивача з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Реєстр права вимоги від 05.11.2024 підписаний за допомогою дистанційних каналів зв'язку, про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК (зв. бік а.с. 14).
Окрім того, позивачем надано платіжну інструкцію №1000 від 30.12.2024, відповідно до якої ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало на рахунок ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» грошові кошти, як оплату за відступлення права вимоги, згідно договору факторингу №МВ-ТП/7 від 05.11.2024.
Тобто право позивача вимагати стягнення заборгованостей від ОСОБА_4 за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 підтверджуються матеріалами справи.
Позивач ставить питання про стягнення заборгованності з відповідача за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024 у загальному розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень, з яких: 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень - заборгованість по кредиту; 40 230 (сорок тисяч двісті тридцять) гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Ця сума підлягає стягненню з відповідача.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 узятих на себе кредитних зобов'язань належним чином не виконала, доказів, які б спростовували правильність складеного позивачем розрахунку заборгованості, або його часткового погашення не надала, підстав для звільнення відповідача від обов'язку з повернення використаних ним кредитних коштів у вказаному розмірі, або для зменшення вказаної суми боргу матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень, з яких: 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень - заборгованість по кредиту; 40 230 (сорок тисяч двісті тридцять) гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Суд зауважує, що відповідачем не надано доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги взагалі.
Відповідність розрахунку та розмір заборгованості не були спростовані відповідачем ані змістовними запереченнями, ані окремим контррозрахунком, а тому при ухваленні рішення суд керується розрахунком позивача.
Факт користування кредитними коштами відповідачем також не спростовано, доказів наявності боргу у іншому розмірі не надано.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.
Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За приписами ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму понесених ним судових витрату у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, сплачених під час подачі позовної заяви в електронному виді через підсистему ЄСІТС - Електронний Суд.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Зі змісту положень даної норми вбачається, що витрати на правничу допомогу адвоката складаються з: гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також сум, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, і ці суми встановлюються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Вказаною нормою також передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вищезазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третястатті 141 ЦПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 гривень та їх відшкодування стороною позивача було надано: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН №000666 від 22.03.2019 виданого на ім'я Колінько А.В.; Ордер на надання правничої допомоги серії СВ №1116566 від 02.12.2024; Договір про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024 з додатками до нього; Додаткова угода №271 від 30.12.2024 про надання правничої допомоги до договору №5 від 02.12.2024; Акт приймання-передачі наданих послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №5 від 02.12.2024; Платіжне доручення кредитного переказу, відповідно до якого ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало на рахунок АО «ЛЮТІ» оплату за надання правничої допомоги згідно дроговору №5 від 02.12.2024 та додаткової угоди №271 від 30.12.2024 у справі про стягнення заборгованості; Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо Позивача; Довіреність на Дорошенко О.В.; Довіреність на ОСОБА_3 .
З огляду на вищевикладене, вимога про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню.
Відтак, суд приходить до висновку, що сума витрачена на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 5 000 гривень, підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс».
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 1, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 553, 625, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання зареєстроване за аддресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, заборгованості за кредитним договором №976468622 від 30.08.2024, у загальному розмірі 67 230 (шістдесят сім тисяч двісті тридцять) гривень, з яких: 27 000 (двадцять сім тисяч) гривень - заборгованість по кредиту; 40 230 (сорок тисяч двісті тридцять) гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання зареєстроване за аддресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання зареєстроване за аддресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.
Реквізити учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», код ЄДРПОУ: 39700642, юридична адреса: 14017, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, 13, має зареєстрований кабінет у підсистемі ЄСІТС - Електронний Суд;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: місце проживання зареєстроване за аддресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В. С. Овсянніков