Справа № 615/2595/25
Провадження № 3/615/622/25
02 грудня 2025 року м. Валки
Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, пенсіонера, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459503, складеного 20.09.2025 об 11:21 інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Грошевим Д.С., ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 20.09.2025 о 10:40 на 430 км а/д М-03 керував т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 7510 на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ відмовився. На думку інспектора, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
В судове засідання ОСОБА_1 в особі захисника Козловської Т.В. подав клопотання про судовий розгляд за його відсутності через неможливість прибути в зв'язку з виконанням військових обов'язків.
Неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, згідно ст.268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.
Захисник Козловська Т.В. подала клопотання про закриття провадження у справі через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки зібрані поліцейськими матеріали містять низку істотних процесуальних порушень, які свідчать про відсутність належних та допустимих доказів.
Зафіксовані у справі обставини не підтверджують, що правопорушення дійсно мало місце. Жоден із відеозаписів з бодікамер працівників поліції не містить моменту фактичного керування транспортним засобом особою, щодо якої складено протокол, що виключає можливість притягнення її до відповідальності за ст.130 КУпАП, оскільки така обставина є обов'язковим елементом складу правопорушення. Відеозапис розпочинається вже з етапу спілкування поліцейського з особою, без фіксації факту зупинки т/з або встановлення особи водія за кермом. Відповідно, відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що особа, щодо якої складено адміністративний протокол, керувала транспортним засобом безпосередньо перед або під час зупинки поліцейськими. Сама лише присутність особи біля транспортного засобу або її словесні пояснення, на переконання захисника, не можуть бути доказами, які достеменно підтверджують факт керування.
За даними протоколу та долучених до нього матеріалів ОСОБА_1 нібито керував транспортним засобом. Проте залишається незрозумілим, яким чином можна достовірно визначити особу водія під час руху транспортного засобу. Більше того, жодний із працівників поліції не виконав вимоги ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію» під час початкової розмови з ОСОБА_1 . Крім того, не конкретизовано, який саме пункт ПДР України нібито порушено, не складено відповідного документу, який би фіксував це порушення. Фактично, на погляд захисника, мала місце безпідставна зупинка транспортного засобу, у якому перебував ОСОБА_1 . Поліцейський під час зупинки зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення та детально описати підстави, як того вимагає ч.2 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію». У випадку ОСОБА_1 такої інформації не надано, у зв'язку з чим усі наступні вимоги працівників поліції він, як водій, не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами його вини. Працівник поліції розпочав діалог з питання: «Чи вживали Ви алкогольні напої?».
ОСОБА_1 проходить службу у НГУ на посаді слюсаря-водія. Всі процесуальні дії щодо військовослужбовця у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: виявлення ознак сп'яніння; пропозиція пройти огляд; складання адміністративних матеріалів, повинні здійснюватися виключно уповноваженими особами ВСП, а не працівниками поліції. Разом з цим, пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння висловив працівник поліції, а не представник ВСП. Відео підтверджує, що саме поліцейські вели комунікацію, що є грубим порушенням вимог законодавства щодо компетенції суб'єкта провадження.
Єдиний наявний у матеріалах справи відеофайл із боді-камери поліцейського не є повним та безперервним у розумінні вимог ст.266 КУпАП. З наданого запису видно, що фактична зупинка транспортного засобу відбулася о 10:40, тоді як відеозапис розпочинається лише о 11:02. Отже, відсутні 22 хвилини відео, що фіксують найважливішу частину події - первинну розмову поліцейського з водієм, момент зупинки, спілкування, а також можливі обставини, які могли вплинути на подальші дії сторін.
На погляд захисника, відеозапис не відображає повної хронології події та не дозволяє об'єктивно встановити, з яких підстав здійснено зупинку, які саме ознаки сп'яніння поліцейський міг спостерігати та в який спосіб вони зафіксовані. Відсутність початкового фрагмента відео вважає істотним порушенням порядку фіксації правопорушення, адже може спотворити зміст події та позбавити особу можливості захисту та в свою чергу позбавляє суд можливості оцінити достовірність подальших пояснень працівників поліції.
На початку наявного у справі відеозапису чітко зафіксовано, що поліцейський здійснює телефонний дзвінок невстановленій особі, якій повідомляє: «Зупинили чоловіка, у якого було багато 130 у 2020 році», на що отримує відповідь: «Напишіть, що повідомили».
Цей діалог відбувається до початку будь-яких дій, спрямованих на встановлення фактичних обставин події, до моменту огляду водія чи фіксації ознак сп'яніння. Отже, ще до проведення перевірки поліцейський вже сформував уявлення про винуватість особи, ґрунтуючись не на об'єктивних ознаках, а на минулих епізодах, які не мають жодного процесуального значення у цій справі.
Такі висловлювання свідчать про наявність упередженого ставлення до підзахисного та про порушення принципів об'єктивності, неупередженості й презумпції невинуватості, передбачених ст.7 КУпАП. Замість фіксації реальних ознак правопорушення працівники поліції діяли у напрямку підтвердження заздалегідь зробленого висновку, фактично створюючи видимість події правопорушення, що унеможливлює визнання таких доказів належними й допустимими відповідно до вимог ст. 251 КУпАП.
Крім того, згадана фраза «напишіть, що повідомили» свідчить про формальний характер службових дій, адже жодного документального підтвердження такого «повідомлення» у матеріалах справи немає, що вказує на порушення службової дисципліни та процесуальної добросовісності, а також підриває достовірність усіх подальших пояснень та дій поліцейських як доказів у справі.
Повідомила, що підзахисний самостійно пройшов медичний огляд у лікаря-нарколога того ж дня 20.09.2025 о 13:13, тобто через 1 годину 43 хвилини після складання протоколу про адміністративне правопорушення. За результатами огляду лікарем видано висновок медичного закладу, в якому зазначено: «Ознак алкогольного сп'яніння не виявлено». На підтвердження проведення об'єктивного дослідження до матеріалів долучено два чеки алкотестера (драгера), отримані безпосередньо в лікарні, які підтверджують відсутність алкоголю в організмі.
Вважає, що наявні медичні документи є належними, допустимими та достовірними доказами, які мають вищу доказову силу, ніж суб'єктивні спостереження працівників поліції, оскільки отримані в медичному закладі компетентною особою із дотриманням усіх вимог Інструкції про порядок направлення на медичний огляд. Зазначені медичні висновки повністю спростовують твердження поліцейських про перебування водія у стані сп'яніння та доводять відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 перебуває на диспансерному обліку у зв'язку з кардіологічним захворюванням, що підтверджується медичною довідкою. За станом здоров'я постійно приймає лікарські засоби, зокрема: Метопролол, Енап, Манікор, Діокор, Симвастатин, Аспірин Кардіо.
Згідно з офіційними інструкціями МОЗ України до цих препаратів, їх побічними діями можуть бути запаморочення, загальна слабкість, порушення координації рухів, нечіткість мовлення, уповільнення реакції, блідість шкіри, підвищена пітливість та інші прояви, які візуально можуть сприйматися як ознаки алкогольного сп'яніння.
Таким чином, фізичні прояви, які поліцейські суб'єктивно оцінили як ознаки сп'яніння, є типовими побічними ефектами кардіологічних препаратів і можуть бути наслідком прийому призначених лікарем ліків, а не результатом уживання алкоголю.
Крім того, працівники поліції, діючи відповідно до вимог ст.266 КУпАП та п.2 розділу І Інструкції МВС №1452/735 від 09.11.2015, зобов'язані з'ясувати можливість наявності у водія медичних протипоказань або станів, що можуть впливати на його поведінку, але цього не зробили. Тому висновки поліцейських про стан сп'яніння, з огляду на викладене, вважає помилковими.
Аналіз відеозапису свідчить, що під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не усвідомлював правових наслідків своїх дій і не мав наміру ухилятися від проходження огляду на стан сп'яніння. У ході розмови він неодноразово ставив уточнюючі питання, намагаючись зрозуміти сутність процедури, зокрема запитував: «А що буде, якщо відмовитись?».
Працівники поліції, всупереч вимогам п.6 розділу ІІ Інструкції МВС №1452/735 від 09.11.2015 та ст. 266 КУпАП, не надали особі повного роз'яснення її прав і наслідків відмови. Ллише загально повідомили, що «буде складено протокол і не можна буде керувати транспортом», не пояснивши, що така відмова тягне аналогічну юридичну відповідальність, як і фактичне перебування у стані сп'яніння. Навіть під час підписання протоколу він діяв формально, виконуючи вказівки працівника поліції, не усвідомлюючи значення своїх дій і не розуміючи, що фактично визнає відмову, що виключає наявність суб'єктивної сторони правопорушення, обов'язкової для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП.
Дослідивши надані матеріали справи, суддя доходить наступного висновку.
Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).
Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов'язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п.4).
Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5).
П.1 розділу VII Інструкції від 18.12.2018 №1026 встановлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов'язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №459503, складений 20.09.2025 об 11:21 інспектором 2 взводу 6 роти 1 батальйону УПП в Харківській області ДПП Грошевим Д.С., який, зі змісту, ґрунтується на доданих до нього матеріалах: рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп'яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп'яніння, інші матеріали справи, відео з бк 471185.
Із рапорту інспектора взводу 1 роти 6 батальйону 1 УПП в Харківській області ДПП Станіславського Д., 20.09.2025 на ДСПП в м. Валки зупинено т/з Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Водію було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Drager Alсotest 7510 на місці зупинки т/з або в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОКНЛ, від чого останній відмовився. Т/з залишено на місці зупинки без порушення ПДР, водія відсторонено від керування т/з в порядку ст.266 КУпАП.
Зі змісту акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, значиться запис, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у зв'язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук, за допомогою приладу Drager Alсotest 7510, але огляд не проводився через відмову.
З направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння, складеного 20.09.2025 об 11:05, ОСОБА_1 направлено до КНП ХОР ОКНЛ у зв'язку із виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, виражене тремтіння пальців рук. В графах «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» міститься запис «не проводився». Підписи ОСОБА_1 та свідків, які б засвідчили відмову особи від підпису, відсутні.
Суддя відзначає, що наказом Департаменту охорони здоров'я ХОВА №1340-о від 23.11.2023затверджено перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право на проведення огляду водіїв т/з з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, в якому значиться, зокрема, КНП «Валківська ЦРЛ», яка згідно п.7 р.1 Інструкції №1452/735 є найближчим закладом охорони здоров'я від місця події.
Разом з тим, направлення на огляд виписано до КНП ХОР ОКНЛ, замість належного КНП «Валківська ЦРЛ», що є порушенням п.7 р.1 Інструкції №1452/735.
На дослідженому в судовому засіданні відеозаписі не зафіксовано будь-яких дій, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні. Не зафіксовано факт керування ним т/з та будь-яких видимих ознак алкогольного сп'яніння, як і проходження процедури огляду в передбаченому законом порядку, що враховуючи відсутність підписів на складених поліцейськими матеріалах, окрім протоколу, вказує на наявність сумнівів у достовірності викладених в них обставин.
Із наданих захисником доказів, 20.09.2025 о 13:13 в КП «Полтавський обласний центр терапії залежностей Полтавської обласної ради» ОСОБА_1 пройшов огляд з метою встановлення факту вживання психоактивних речовин та стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, за висновком - ознак сп'яніння не виявлено.
Крім того, 20.09.2025 о 13:13 та о 13:23 ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alсotest 6820, результати 0,00%, що підтверджується відповідними роздруківками.
ОСОБА_1 має пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Штаб-сержант ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Національній академії НГУ, взагалі з 03.07.1990 по 08.05.1992, з 24.02.1993 по 13.04.1995, з 25.09.1995 по 05.04.2012, з 13.01.2021 по теперішній час. Є пенсіонером за вислугою років.
За ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
ЄСПЛ у рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.
Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються на його користь.
Зібрані поліцейськими матеріали свідчать про те, що провадження за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 здійснювалося з істотними порушеннями процесуального порядку, передбаченого чинним законодавством. Єдиний відеозапис не відображає повної картини події, оскільки відсутні 22 хвилини з моменту фактичної зупинки, що унеможливлює встановлення об'єктивних обставин. Крім того, зафіксовані на відео висловлювання поліцейського про «багато 130 у 2020 році» свідчать про заздалегідь сформоване упереджене ставлення, несумісне з принципами неупередженості та об'єктивності, закріпленими у ст.7 КУпАП.
Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 не розумів суті та правових наслідків процедури огляду, ставив уточнюючі запитання і діяв виключно за вказівками правоохоронців. Працівники поліції не роз'яснили, що відмова від проходження огляду прирівнюється до перебування у стані сп'яніння, що підтверджує неусвідомлений характер його дій. Відповідно, відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, яка є обов'язковим елементом складу адміністративної відповідальності.
Разом із тим, об'єктивні медичні дані повністю спростовують твердження поліцейських: згідно з висновком лікаря-нарколога, ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено, а два чеки драгера з лікарні підтверджують відсутність алкоголю. Додатково встановлено, що підзахисний перебуває на лікуванні від серцевого захворювання та приймає низку препаратів, побічні дії яких (запаморочення, слабкість, уповільнення реакції) можуть імітувати зовнішні ознаки сп'яніння. Ці обставини поліцейські не з'ясували, чим порушили вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції МВС.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достовірні докази події і складу адміністративного правопорушення, а сама відмова від огляду неусвідомленою та позбавленою ознак умислу.
Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які свідчили б про будь-які порушення в матеріалах справи відсутні.
Аналізуючи надані докази в сукупності, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в зв'язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст.283-285 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.П. Токмакова