Справа №: 398/7728/25
провадження №: 1-кп/398/516/25
Іменем України
"08" грудня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121060001525 від 10 вересня 2025 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Олександрія Кіровоградської області, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, офіційно непрацюючого, який на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , має встановлену ІІІ групу інвалідності по зору, визнаний таким, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України,
сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_6 ,
04.12.2025 року до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської обласної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 Кримінального кодексу України.
Ухвалою суду від 05.12.2025 року у вказаному провадженні було призначено підготовче судове засідання.
У підготовчому судовому засіданні було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.
Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстав для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, немає.
Обвинувачений та його захисники не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.
Потерпіла в підготовчому судовому засіданні проти закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду не заперечувала.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
Судом було встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив і до нього додано усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Крім того, суд, з'ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, встановив, що кримінальне провадження підсудне Олександрійському міськрайонному суду Кіровоградської області, проти відкритого розгляду справ заперечень немає.
Враховуючи викладене, з огляду на відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта.
Крім того, 08.12.2025 року від прокурора ОСОБА_4 надійшло клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке останній підтримав у судовому засіданні. Прокурор посилається на вагомість доказів винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, характер кримінального правопорушення, яке інкриміноване обвинуваченому, та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, усвідомлюючи тяжкість кримінального правопорушення та розуміючи міру покарання, яка можу бути до нього застосована у разі ухвалення обвинувального вироку, може переховуватись від суду, виїхати за межі м.Олександрія Кіровоградської області; з метою уникнення відповідальності обвинувачений також може незаконно впливати на потерпілу та свідків уданому кримінальному провадженні;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. Вказане свідчить про неможливість запобігти ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів відмінних від тримання під вартою.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора про продовження йому строку дії обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, заперечував. Зазначив, що він працює, має цивільну дружину з якою проживає близько 9 років, переховуватись від суду наміру немає.
Захисник обвинуваченого у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію свого підзахисного та зазначив, що обвинувачений є особою з інвалідністю ІІІ групи, у зв'язку з чим йому періодично потрібно проходити обстеження та поновлювати строки встановлення групи інвалідності. Крім того, ОСОБА_3 потребує якісного лікування, що в умовах слідчого ізолятора є неможливим. Також ОСОБА_3 має постійне місце роботи, працює на ТОВ «Яготинський м'ясокомбінат», за місцем роботи позитивно характеризується, та, відповідно, отримує заробітну плату, також отримує пенсію як інвалід ІІІ групи та пенсію по втраті годувальника, що свідчить про те, що він має засоби для існування. Крім того, ОСОБА_7 має сім'ю, цивільну дружину, матір, брата, тітку, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв'язків. Щодо ризиків, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, то вважає, що їх існування спростовується тим, що обвинувачений з часу вчинення кримінального правопорушення і до часу його затримання працівниками поліції жодних спроб переховуватись від органів досудового розслідування не вчинив, майном потерпілої, а саме, телефоном, не розпорядився, а навпаки, намагався повернути його останній, роблячи спроби додзвонитись до племінниці потерпілої, номер якої знайшов у цьому ж телефоні. Також вважає надуманим ризик того, що обвинувачений спробує вчинити влив на потерпілу та свідків, про що свідчить відсутність будь-яких дій з цього приводу з боку останнього до цього часу. Адже, обвинувачений давно знайомий з потерпілою та свідками і якщо б мав намір впливати на них з метою зміни показів, то вже б намагався це зробити через своїх рідних, які теж з ними знайомі. Ризики вчинення обвинуваченим інших злочинів та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, жодним доказом взагалі не підтвердженні. Крім того, наразі повернулась до дому цивільна дружина обвинуваченого, яка має намір і в подальшому проживати з останнім та може забезпечити належну поведінку ОСОБА_3 . Враховуючи викладене, просить застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, бажано в нічний час,
Потерпіла у судовому засіданні клопотання прокурора підтримала.
Вислухавши позиції учасників процесу, суд доходить наступних висновків.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа.
Згідно зі ст. ст. 7,8,9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, суворість передбаченого покарання, врахування тяжкості злочину, ступеню суспільної небезпечності особи та інтересів суспільства є суттєвими елементами при прогнозуванні та оцінці ймовірної майбутньої поведінки особи.
11.09.2025 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується фактом направлення обвинувального акту до суду, що може свідчити про те, що сторона обвинувачення зібрала достатньо доказів для того, щоб доводити винуватість особи перед безстороннім судом.
Суд враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, наявність осіб на утриманні. Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти власності, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, в умовах воєнного стану, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років (ч.4 ст.187 КК України). Обвинуваченому доведено до відома, що саме йому інкримінується, тому він обізнаний, як з кваліфікацією інкримінованого йому кримінального правопорушення, так і із санкцією і видами покарань, що можуть бути застосовано до нього у випадку доведення вини, що в свою чергу може спонукати його переховуватись від суду. Також вказаний ризик додатково підвищується відсутністю у обвинуваченого власної родини, який офіційно не одружений, дітей немає, доказів перебування в цивільному шлюбі суду не надано, що вказує на відсутність міцних соціальних зв'язків. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, зі слів, працює вахтовим методом на ТОВ «Яготинський м'ясокомбінат», що знаходиться поза межами Олександрійського району Кіровоградської області. Вказане свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватись від суду.
Щодо ризику впливати на потерпілу та свідків у цьому кримінальному провадженні, то ст. 23 КПК України встановлює принцип безпосередності дослідження показань, за змістом якого суд досліджує докази безпосередньо і показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Тобто доказове значення у кримінальному провадженні матимуть саме ті показання потерпілої та свідків, які будуть надані останніми безпосередньо під час судового розгляду у судовому засіданні, а не надані ними в ході досудового розслідування. На даний час в кримінальному провадженні стадія підготовчого судового засідання. Обвинувачений, потерпіла та свідки, ще не допитані. Обвинувачений особисто знає потерпілу та місце її проживання, отже можливість впливу на потерпілу є досить імовірною.
Окрім того, хоча обвинувачений визнаний таким, що не має судимостей, в судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений має кримінальне минуле, був двічі притягнутий до кримінальної відповідальності, зокрема, за злочини проти власності, отже аналіз життєвого шляху обвинуваченого може свідчити про імовірність існування ризику вчинення ним іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення в якому обвинувачується.
Як слідує з матеріалів провадження, строк тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою закінчується 10.12.2025 року, до його спливу судове провадження завершеним бути не може.
Жоден з більш м'яких запобіжних заходів не в змозі запобігти встановленим ризикам, з огляду на характеристику особи обвинуваченого, його моральність, спосіб життя.
При цьому, суд не бере до уваги аргументи захисника про міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, стабільний матеріальний стан, оскільки вони нічим не підтверджені, відповідних доказів суду надано не було.
Отже, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, а також серйозність обвинувачення та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, суд, не знаходить підстав для зміни або скасування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого, а тому у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника про зміну запобіжного заходу, слід відмовити.
Такі обставини, на переконання суду, у своїй сукупності дають достатні підстави для висновку, що застосований до ОСОБА_3 запобіжний захід, відповідає чинним підставам, меті його застосування та кореспондується із суспільним інтересом, отже, альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати його належну поведінку.
За викладених обставин, суд доходить висновку, що згідно ст. 197 КПК України, дію обраного запобіжного заходу слід продовжити на 60 днів.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, із застосуванням насильства, а тому згідно п.1 ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не визначає розмір застави.
Керуючись ст. ст.31,35,61,62, 128, 177, 182, 183, 314,314-1,315,316,331 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12025121060001525 від 10 вересня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, у відкритому судовому засіданні в приміщенні Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області (м.Олександрія Кіровоградської області, вул. Поштова,30, на 19 січня 2026 року на 14 годину 30 хвилин.
Клопотання прокурора Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_4 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 08.12.2025 року до 05.02.2026 року, включно.
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Копію ухвали направити до Державної установи «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня його проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Повний текст ухвали проголошено 09.12.2025 року о 12:45 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1