Справа № 405/5789/24
Провадження №2/405/1102/24
14 серпня 2025 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:
головуючого-судді - Іванової Л.А.
при секретарі - Тарасенко Р.П.
за участю учасників справи:
представника позивача виконавчого комітету як Органу опіки
і піклування Кропивницької міської ради - Селіванова М.С.
відповідача ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Ковальової Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницький цивільну справу № 405/5789/24 за позовом виконавчого комітету як органу опіки і піклування Кропивницької міської ради (м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41) в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради (м. Кропивницький, вул. Глінки, 46), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ) про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів,-
Позивач виконавчий комітет як Орган опіки і піклування Кропивницької міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2022 року знаходиться на обліку управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків. Зазначив, що мати дитини ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зловживає алкоголем, не працює, не створює належних умов для проживання, виховання та розвитку доньки. Батько дитини ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 також не бере участі у вихованні та утриманні доньки, зловживає алкоголем. З відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 працівниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб проводилась тривала профілактична робота, їм роз'яснювались батьківські права, обов'язки, відповідальність, передбачена за ухилення від їх виконання, однак заходи превентивного характеру не дали позитивного результату. Під час відвідування дитини за місцем проживання 25.03.2024 року представниками Управління,Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб встановлено, що умови для проживання вкрай незадовільні, в помешканні холодно, брудно, відсутнє опалення, постільна білизна та речі також брудні, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Малолітня дитина ОСОБА_2 була одягнута в брудний одяг, від якого відчувався сморід. Мати ОСОБА_3 поводила себе агресивно, знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, визнала, що вживала спиртні напої та наркотичні речовини. Крім того, в будинку в стані алкогольного сп'яніння, знаходився дідусь дитини ОСОБА_5 . Враховуючи те, що дії та бездіяльність матері ОСОБА_3 складали безпосередню загрозу для життя та здоров'я дитини Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради прийнято рішення від 26.03.2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини». Дитину ОСОБА_2 доставлено до КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» для її обстеження. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14.05.2024 року № 518, ОСОБА_2 влаштовано до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради. Зазначені обставини свідчать про свідоме нехтування відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 своїми батьківськими обов'язками, вказують на злісність їх невиконання, що тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством України. Викладені факти є підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав на підставі ухилення від виконання обов'язків щодо виховання дитини.
З огляду на викладене та з посиланням на ст. ст. 170, 180 СК України, позивач просив:
відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення їх батьківських прав;
стягнути з ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
накласти заборону на відчуження частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 .
Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2024 року за зазначеним позовом відкрито позовне провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Крім того, ухвалою суду від 14 квітня 2025 року за клопотанням представника позивача залучено до участі в зазначеній цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 , як особу, в сім'ю якої тимчасово влаштована малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Окрім того, 14 квітня 2025 року виконавчим комітетом як органом опіки і піклування Кропивницької міської ради за вх. № 2397 подано висновок органу опіки та піклування Кропивницької міської ради від 16.08.2024 року № 5887/19 та рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 27.08.2024 року № 878 "Про затвердження висновку щодо доцільності відібрання дитини без позбавлення батьківських прав".
При цьому, у зв'язку з набранням 25 квітня 2025 року чинності Законом України від 26.02.2025 № 4273-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів, зокрема, змінено найменування Ленінського районного суду міста Кіровограда на Подільський районний суд міста Кропивницького.
Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 травня 2025 року підготовче провадження по даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
Під час розгляду справи по суті представник позивача виконавчого комітету як Органу опіки і піклування Кропивницької міської ради Селіванов М.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позові, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлялася судом належним чином, в порядку ч.ч. 5, 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки про виклик рекомендованим листом за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, а саме: АДРЕСА_1 , причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавала, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористалася своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.
При цьому, суд зауважує, що відповідно до п. 2. ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідач ОСОБА_1 та в його інтересах представник - адвокат Ковальова Т.П. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1093956 від 01 грудня 2024 року) позовні вимоги пред'явленні до відповідача ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, заперечили щодо позовних вимог позивача до відповідача ОСОБА_1 , підтримали поданий 11.03.2024 року відзив на позовну заяву, який зареєстрований судом за вх. № 33480, на обґрунтування якого зазначено, що відповідач ОСОБА_1 з початку повномасштабного вторгнення РФ до України був мобілізований та перебував на військовій службі, під час проходження якої постійно надсилав своїй матері кошти для придбання необхідних речей для доньки, що свідчить про його батьківське піклування. Крім того, відповідач ОСОБА_1 не перебуває на наркологічному обліку та не страждає на психічні захворювання. Згідно з наданою КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради інформації, батько ОСОБА_1 відвідує доньку ОСОБА_2 в установі, має тісний психологічний контакт з дитиною. Під час візиту батька, дитина проявляє позитивні емоції, радісно його обіймає та пожвавлюється. Після завершення зустрічі, дуже сумує за ним та плаче, тобто розставання з батьком не йде на користь доньці. При цьому, військова служба - є конституційним обов'язком чоловіка, тому розлука батька з дитиною була вимушена. Наразі, відповідач проходить лікування та реабілітацію після поранення та бажає надалі проживати разом з донькою, піклуватися про неї та виховувати її з любов'ю у родинні, на підставі чого просили відмовити позивачу в задоволенні позову в частині відповідача ОСОБА_1 .
Додатково представник відповідача зазначила, що після подання відзиву, виникли нові істотні обставини, які мають безпосередній вплив на розгляд справи по суті, зокрема, під час судового розгляду, орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, не дочекавшись судового рішення, здійснив фактичне передання дитини до іншої родини, а саме: 12 березня 2025 року ухвалив рішення передати дитину до сім'ї зведеної сестри, яка жодного разу не відвідувала дитину у будинку дитини протягом усього часу перебування там, а також не брала участі у її вихованні та не спілкувалася з нею протягом останнього року. Водночас батько дитини, відповідач ОСОБА_1 відвідував дитину в КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради не менше ніж 25-ть разів, а бабуся по батьковій лінії - не менше ніж 30-ть разів. Вони демонстрували зацікавленість та піклування про дитину, що свідчить про їх готовність та спроможність забезпечити належне виховання дитини. У відповідача ОСОБА_1 досить тісний контакт з донькою, саме за його візитів до закладу вона почала розмовляти та називати його батьком. В житті доньки батько став людиною, яку вона з нетерпінням очікувала, а коли він йшов дуже засмучувалась, що може свідчити про сприятливий та позитивний вплив на дитину. Таким чином, рішення органу опіки та піклування щодо передання дитини в іншу сім'ю є неправомірним та таким, що суперечить найкращим інтересам дитини, оскільки, в першу чергу, дитина має право виховуватися в сім'ї батька та рідних, якщо вони здатні забезпечити належні умови для життя та розвитку. Окремо зазначила, що батьки дитини не перебували у шлюбі, при цьому ОСОБА_1 був мобілізований у 2022 році через кілька місяців після народження доньки ОСОБА_6 , та на його прохання, його мати ОСОБА_7 постійно купувала дитині білизну, одяг, а відповідач ОСОБА_3 приходила до них додому з дитиною та забирала одяг та деякі та деякі продукти харчування, однак вплинути на поведінку матері дитини, він не міг, а коли у березні, 2024 року доньку було відібрано у матері, батько дитини взяв відпустку та приїхав до міста, щоб заявити органу опіки та піклування про намір виховувати доньку та проживати разом з нею. Таким чином, твердження про те, що батько ухилявся від виконання батьківських обов'язків та не опікувався дитиною є безпідставними та суперечать об'єктивним обставинам.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлена належним чином, при цьому подала заяву, зареєстровану судом 08.08.2025 року, за вх. № 24616 про розгляд справи без її участі, при цьому, будучи присутньою в попередньому судовому засіданні підтримала заявлені позивачем позовні вимоги, також підтвердила, що з 10 березня 2025 року малолітня ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка є її меншою рідною сестрою по матері проживає разом з нею, в її сім'ї.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради в судове засідання засобами електронної пошти направлено заяву, зареєстровану судом 12.08.2025 року за вх. № 5119 про розгляд справи без участі представника, в якій також зазначив, що малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вибула із закладу 10 березня 2025 року.
Заслухавши представника позивача виконавчого комітету як Органу опіки і піклування Кропивницької міської ради Селіванова М.С., відповідача ОСОБА_1 та в його інтересах представника - адвоката Ковальову Т.П., враховуючи подані учасниками справи заяви по суті справи, дослідивши докази по справі в їх сукупності, з'ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких в інтересах малолітньої дитини звернувся позивач, виходячи з положень ст.12 та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, суд вважає, що вимоги позивача про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалося учасниками справи, що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебували у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них народилася спільна дитина - донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане 18 жовтня 2022 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) повторно, про що 16 березня 2022 року складено відповідний актовий запис № 299.
Батьками дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в свідоцтві про народження зазначені: батько « ОСОБА_1 » та мати « ОСОБА_3 ».
Судом також встановлено та підтверджується повідомленням Кропивницького міського центру соціальних служб Кропивницької міської ради від 06.02.2024 року за № 160/05-05, що під соціальним супроводом Кропивницького міського центру соціальних служб Кропивницької міської ради перебуває сім'я ОСОБА_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . В сім'ї виховується малолітня дитина ОСОБА_2 , 2022 року народження. 31.01.2024 року о 22.00 годині фахівцем із соціальної роботи Центру було отримано інформацію про перебування матері в неадекватному стані та її агресивну поведінку. Було негайно викликано патрульну поліцію за адресою: АДРЕСА_4 , де жінка тимчасово проживала з співмешканцем. В телефонному режимі поліцейський повідомив, що матір дійсно має ознаки наркотичного (алкогольного) сп'яніння: сплутаність думок, нелогічність висловлювань та поведінки. Перебуваючи в агресивному стані, жінка розкидала речі, побила посуд, телефон, порізала штори. Патрульною поліцією було прийнято рішення доправити ОСОБА_3 з дитиною за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 . 02.02.2024 року о 23.00 годині фахівцю Центру знову повідомили про неадекватний стан ОСОБА_3 . Патрульні поліцейські, які прибули на виклик, повідомили, що матір знову має ознаки наркотичного (алкогольного сп'яніння): жінка не могла знайти дитину в кімнаті, не розуміла зміст питань та не могла на них логічно відповідати. В будинку було брудно, продукти харчування відсутні, особиста гігієна дитини не дотримана. Враховуючи зазначене Центр просив Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради вирішити питання про негайне вилучення дитини у зв'язку з неадекватною, агресивною поведінкою матері, ймовірно через вживання наркотичних речовин.
Відповідно до відповіді Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 16.02.2024 року за № 3618/111-24 викликаний 02.02.2024 року наряд поліції за адресою: АДРЕСА_1, встановив, що ОСОБА_3 перебуває в алкогольного сп'яніння, присутній виражений запах алкоголю з порожнини рота, поводить себе не агресивно, але зі слів нічого не зрозуміло, говорить, що вживала пиво та коньяк, на запитання відповідає неохоче та не зовсім зрозуміло, документів не має ні особистих, ні свідоцтва про народження дитини. Житлові умови незадовільні, дитина знаходиться в неохайному стані, брудна та замурзана, на запитання чи годували дитину, - отримали відповідь, що немає продуктів, їла хліб з маслом ще вранці. Екіпаж швидкої медичної допомоги після обстеження дитини повідомив, що дитина медичної допомоги не потребує. Крім того, в ході проведення перевірки співробітниками поліції спільно з представниками Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради здійснено неодноразово виїзди за вказаною адресою, проте ОСОБА_3 від надання пояснень відмовилась, згідно зі ст. 63 Конституції України та пообіцяла протягом двох днів прибрати вдома та привести до ладу будинок. Також з ОСОБА_3 проведено профілактичну бесіду виховного характеру щодо належного виховання малолітньої доньки та попереджено про відповідальність відповідно до вимог чинного законодавства та роз'яснено, що у разі не виконання вимог співробітників Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради дитину буде відібрано у судовому порядку, про що також свідчить письмове пояснення ОСОБА_3 від 12.02.2024 року.
Разом з тим, Кропивницький міський центр соціальних служб Кропивницької міської ради 05.03.2024 року повторно звернувся до Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради з повідомленням, в якому вказав, що ОСОБА_3 неналежним чином виконує батьківські обов'язки: не створює належні умови проживання для дитини, відсутні продукти харчування та готова їжа, не дотримується особистої гігієни дитини, відсутній договір з лікарем-педіатром та не дотримується графіка відвідування лікарів для проходження профілактичного огляду, не дотримується графіку щеплень. Зі слів найближчого оточення, жінка зловживає алкоголем та періодично вживає наркотичні речовини. 19.02.2024 року, під час планового відвідування, вдома у ОСОБА_3 були присутні троє чоловіків, один із яких перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння та повідомив, що він та ОСОБА_3 разом вживали алкоголь. Жінка поводила себе агресивно, на підставі чого просили вирішити питання про негайне вилучення дитини.
Як вбачається з актів обстеження умов проживання від 03.01.2023 року, 07.04.2023 року, 29.06.2023 року та 06.03.2024 року працівником управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради Переведенцевою О.В. та інспекторами УПП в Кіровоградській області, СЮП Кропивницького РУП, КМЦСС з метою обстеження умов проживання дитини ОСОБА_2 проводилися обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та під час яких (обстежень) встановлено, що житло розміщене на 1-му поверсі, 1-но поверхового будинку, складається з 2-х кімнат, кухні та коридора. В будинку відсутнє опалення, потребує ремонту та з частковими зручностями, в наявності невелика кількість продуктів харчування. Вся сім'я спить на одному дивані, постільна білизна брудна та потребує упорядкування. Дитячий одяг, взуття в невеликій кількості. Окремий куточок для дитини відсутній.
Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» Кропивницької міської ради» від 11.03.2024 року № 242, ОСОБА_3 та її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина знаходиться під наглядом лікаря загальної практики - сімейного лікаря ОСОБА_9 . 06.03.2024 року дитина оглянута лікарем, здорова, мамі дані рекомендації щодо догляду та харчування дитини. Рекомендації лікаря щодо догляду за дитиною мама виконує нерегулярно та не в повному обсязі.
Крім того, відповідно до акту проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьками якої є: мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , безробітна, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 та батько ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває в ЗСУ, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено наступне. Дитина не розмовляє через вікові особливості, ознак насильства не виявлено. При цьому, дитина має зовнішні ознаки недогляду чи занедбаності (низький рівень гігієни, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, одягнута в брудний одяг, тіло та голова брудні). Крім того, зазначено, що з дитиною перебувала мати ОСОБА_3 , яка поводила себе агресивно та перебувала в стані алкогольного сп'яніння, яка також повідомила, що вживала наркотичні речовини. При цьому, дідусь дитини ОСОБА_5 також перебував в будинку в стані алкогольного сп'яніння. Продукти харчування та приготовлена їжа відсутня. В помешканні брудно та неприбрано.
В результаті встановленого рівень безпеки дитини оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у матері, в зв'язку з чим, 25.03.2024 року о 14.00 год. дитина ОСОБА_2 вилучена із сім'ї.
Рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26 березня 2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини» відібрано малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від матері ОСОБА_3 .
Крім того, рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14 травня 2024 року № 518 «Про влаштування малолітньої дитини до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради» влаштовано малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний спеціалізований будинок дитини нового типу Кіровоградської обласної ради».
Судом також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16 січня 2023 року (справа № 405/5957/22), яка набрала законної сили 27 січня 2023 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді 40 /сорока/ годин громадських робіт.
Крім того, постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 квітня 2024 року (справа № 405/2600/24), яка набрала законної сили 07 травня 2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді попередження.
Зі змісту зазначеної постанови встановлено, що ОСОБА_3 ухилялась від виконання передбачених ст.150 Сімейного Кодексу України обов'язків своєї малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: не піклувалась про здоров'я дитини, її фізичним, духовним та моральним розвитком, внаслідок чого 25.03.2024 о 13.30 год., останню відібрано представниками Управління з питань захисту прав дітей за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_3 знаходилась у нетверезому стані.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до витягу з протоколу № 26 засідання комісії з питань захисту прав дитини від 19.06.2024 року, на засіданні комісії розглядалося питання про доцільність передачі дитини батькові. Комісія вирішила за недоцільне передачу ОСОБА_10 доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та за доцільне відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав.
Відповідно до висновку виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 16.08.2024 року № 5887/19, затвердженого рішенням виконавчого комітету Кропивницької міської ради № 878 від 27.08.2024 року «Про затвердження висновку щодо доцільності відібрання дитини без позбавлення батьківських прав» орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини від 19.07.2024 року, вважає за доцільне відібрання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з наступних підстав. У свідоцтві про народження дитини ОСОБА_2 її батьками записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Малолітня ОСОБА_2 з 2022 року знаходиться на обліку управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради як така, що перебуває у складних життєвих обставинах внаслідок ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків. Мати дитини ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зловживає алкоголем, не працює, не створює належних умов для проживання, виховання та розвитку доньки. Згідно з листами Кропивницького міського центру соціальних служб від 06.02.2024 року № 160/05-05 та від 05.03.2024 року № 301/35, сім'я ОСОБА_3 перебуває під соціальних супроводом Центру. Під час відвідування родини за місцем проживання фахівцем із соціальної роботи ОСОБА_3 мала ознаки вживання алкоголю або наркотичних речовин, поводила себе неадекватно, вдома перебували сторонні особи у нетверезому стані. У помешканні брудно, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Дитина ОСОБА_2 була немита, у брудному одязі. Відповідно до інформації комунального некомерційного підприємства «Амбулаторія загальної практики - сімейної медицини» від 11.03.2024 року № 242, ОСОБА_3 рекомендації лікарів щодо догляду за дитиною ОСОБА_11 виконує нерегулярно та не в повному обсязі. Згідно з листом Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 16.02.2024 року № 3618/111-24, під час виїзду працівників поліції 02.02.2024 року за місцем проживання ОСОБА_3 , остання перебувала у стані алкогольного сп'яніння, вдома було брудно, продукти харчування відсутні, дитина ОСОБА_2 мала неохайний зовнішній вигляд. ОСОБА_3 , відповідно до постанов Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.01.2023 року та від 25.04.2024 року, визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 173-2 та 184 КУпАП. ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Батько не бере участі у вихованні та утриманні доньки, зловживає алкоголем. Під час бесід з працівниками Управління ОСОБА_1 поводив себе агресивно, вживав ненормативну лексику, мав ознаки алкогольного сп'яніння. Відповідно до листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 04.06.2024 року № 13309/111-24, ОСОБА_1 характеризується за місцем проживання посередньо, його неодноразово бачили у нетверезому стані. Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 21.12.2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП. З ОСОБА_3 та ОСОБА_1 працівниками Управління, Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб проводилась тривала профілактична робота. Батькам роз'яснювались батьківські права, обов'язки, відповідальність, передбачена за ухилення від їх виконання. Однак заходи превентивного характеру не дали позитивного результату. Під час відвідування дитини за місцем проживання 25.03.2024 року представниками Управління, Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, Кропивницького міського центру соціальних служб встановлено, що умови для проживання вкрай незадовільні, в помешканні холодно, брудно, відсутнє опалення, постільна білизна та речі брудні, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Малолітня ОСОБА_2 була одягнута в брудний одяг, від якого відчувався сморід. Мати ОСОБА_3 поводила себе агресивно, знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, визнала, що вживала спиртні напої та наркотичні речовини. Крім того, в будинку у стані алкогольного сп'яніння знаходився дідусь дитини ОСОБА_5 . За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини ОСОБА_2 , рівень оцінено за ознакою "дуже небезпечно", що передбачає негайне відібрання дитини у матері. Враховуючи те, що дії та бездіяльність матері ОСОБА_3 складають безпосередню загрозу для життя та здоров'я дитини Виконавчим комітетом Кропивницької міської ради прийнято рішення від 26.03.2024 року № 334 «Про негайне відібрання дитини». Дитину ОСОБА_2 доставлено до КНП «Центральна міська лікарня» Кропивницької міської ради» для її обстеження. Згідно з рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14.05.2024 року № 518, ОСОБА_2 влаштовано до комунального некомерційного підприємства «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради. Викладені факти згідно зі статтею 170 Сімейного кодексу України є підставою для відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
Судом також встановлено, що наказом Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради від 07 березня 2025 року № 07-вл «Про тимчасове влаштування дитини ОСОБА_2 в сім'ю» тимчасово влаштовано дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім'ю громадянки ОСОБА_4 . Відповідальність за життя, здоров'я, утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покладено на громадянку ОСОБА_4 .
Вирішуючи позовні вимоги в частині відібрання дитини судом враховано, що до моменту звернення з позовом до суду малолітня дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала разом з матір'ю ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , при цьому, батько дитини ОСОБА_1 проживав за іншою адресою: АДРЕСА_2 та проходив військову службу в лавах ЗСУ, та дитина була вилучена державними органами саме у матері - відповідача ОСОБА_3 у зв'язку з неналежним вихованням та утриманням доньки.
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1 ст. 151 СК України).
Згідно із ч.1 ст.152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо, зокрема, вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.
Ухилення батька (матері) від виконання батьківських обов'язків має місце тоді, коли він (вона) не піклується про фізичний, і духовний розвиток дитини, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батька (матері) свідомого нехтування ним (нею) своїми обов'язками.
Відповідно ч. 1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Батьки, від яких відібрана дитина, не втрачають щодо неї прав та обов'язків, обумовлених походженням. Вони надалі залишаються носіями обов'язку щодо виховання дитини, мають право на особисте її виховання та спілкування з ними. Проте та обставина, що дитина передана іншій особі або навчальному закладу, означає, що саме їх напрямок та умови виховання одержали перевагу над тим, що здатні створити батьки, й з цим напрямком батьки повинні будуть узгоджувати свою поведінку.
Частиною 1 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Також судом відзначається, що права та інтереси малолітньої дитини, захищаються Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР України №789-ХХІІ від 27.02.1991 року, Європейською Конвенцією про здійснення прав дітей(Страсбург, 08.09.1995р), національним законодавством, в тому числі Сімейним Кодексом України.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Савіни проти України" від 18 грудня 2008 року звернув особливу увагу на те, що застосовуючи такий захід, як відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав, необхідно виходити з інтересів дитини й враховувати право на повагу до його сімейного життя, проголошене ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Розірвання сімейних зв'язків, а відтак позбавлення дитини її коріння виправдане лише за наявності виняткових обставин - необхідність захисту дитини від небезпеки у випадку реального існування такої.
Відповідно до роз'яснень, викладених в пунктах 16 і 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Оскільки підставою для відібрання дитини у батьків є випадки, при яких залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання, докази існування такої небезпеки мають бути однозначними та беззаперечними.
Враховуючи викладене вище, дослідивши надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог до відповідача ОСОБА_3 , в т.ч. висновок органу опіки та піклування Кропивницької міської ради, враховуючи також, що з моменту відібрання дитини від матері і на час судового розгляду справи, поведінка відповідача ОСОБА_3 та її ставлення до малолітньої доньки не змінилися, суд вважає, що під час судового розгляду справи доведено винну поведінку відповідача ОСОБА_3 , яка полягає у невиконанні останньою своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_2 , не створення умов для розвитку дитини, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення батьківських прав є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Крім того, позивачем пред'явлено також вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 , які підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч.1ст.191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідно до положень якої в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, при цьому, судом під час розгляду справи не встановлено наявності у платника аліментів виконавчих листів, за якими б проводилися стягнення, не можливості сплачувати аліменти, а також інших обставин, визначених ст.182 СК України, які мають прийматися судом до уваги при розгляді питання про стягнення аліментів, приймаючи також до уваги що, відповідач є молодою, здоровою, працездатною особою, на підставі чого суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів з відповідача, які (аліменти) слід розуміти як витрати, спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема, потреби у харчуванні, лікуванні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку та виховання дитини, реалізації її здібностей, на утримання дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, та стягненню з відповідача ОСОБА_3 аліментів, що складають частку від доходів відповідача у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Крім того, судом також відзначається, що відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, тим самим, сторони не позбавлені можливості звертатися до суду з позовною заявою про збільшення/зменшення розміру аліментів за наявності вказаних обставин.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.
Разом з тим, суд вважає, що позов виконавчого комітету як органу опіки і піклування Кропивницької міської ради в частині відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Частиною 8 СК України передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відібрання дитини - це, насамперед, спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв'язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.
Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. При ухваленні рішення про відібрання дитини від батьків може виникнути необхідність врахування низки чинників. Доцільно з'ясувати, наприклад, чи зазнаватиме дитина, якщо її залишать під опікою батьків, жорстокого поводження, чи страждатиме вона через відсутність піклування, через неповноцінне виховання та відсутність емоційної підтримки, а також визначити, чи виправдовуються такі заходи станом фізичного або психічного здоров'я дитини. З іншого боку, той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна також виправдовувати виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити за допомогою менш радикальних засобів, не вдаючись до роз'єднання сім'ї, наприклад, забезпеченням цільової фінансової підтримки та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі "Савіни проти України).
Оцінка пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
З огляду на зазначене, судом відзначається, що підставою відібрання дитини без позбавлення батьківських прав батьків є виникнення в сім'ї небезпечної для дитини обстановки: її життя, здоров'я і морального виховання.
Аналізуючи доводи позивача, якими обґрунтовуються позовні вимоги, щодо підстав відібрання дитини від батька в частині наявності загрози здоров'ю та життю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку залишення дитини з батьком, судом відзначається, що зазначені обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на наступне.
Зокрема, як встановлено, під час судового розгляду справи відповідач ОСОБА_1 перебував у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_3 , від яких ІНФОРМАЦІЯ_9 у них народилася донька ОСОБА_2 , батьком якої в свідоцтві про народження зазначений відповідач ОСОБА_1 .
У липні 2022 року відповідач ОСОБА_1 припинив фактичні шлюбні відносини та спільне проживання з ОСОБА_3 , та ОСОБА_3 з дітьми, в т.ч. з малолітньою донькою ОСОБА_8 проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до довідок, виданих за підписом тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_12 від 16.12.2022 року № 21 та командира військової частини НОМЕР_3 ОСОБА_13 від 23.11.2023 року № 1643/4967 солдат ОСОБА_1 , з 30 листопада 2022 року перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , а з 09 жовтня 2023 року у військовій частині НОМЕР_3 .
Згідно з довідкою, виданою квартальним комітетом № 4 Подільського району м. Кропивницького № 63 від 14.05.2024 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю ОСОБА_7 , веде з нею спільне господарство та доглядає за нею.
При цьому, частина зазначеного будинку належить відповідачу ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності, на підставі договору довічного утримання, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Степановою Н.М. 28.12.2015 року та зареєстрованого за № 526, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 378792239 від 16.05.2024 року.
Відповідно до характеристики, наданої головою квартального комітету № 4 ОСОБА_14 від 06.12.2024 року, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , разом з матір'ю ОСОБА_7 , якій допомагає по господарству. Був на фронті. На даний час знаходиться на лікуванні після поранення. Постійно відвідує доньку, яка знаходиться в дитячому будинку. З сусідами проживає в дружбі, завжди ввічливий та працьовитий.
Як вбачається з відповіді КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради від 14.10.2024 року № 465 за час перебування малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у закладі з 15.05.2024 року, ОСОБА_1 відвідував доньку 10 разів (08, 19, 20, 21 червня, 13, 30 серпня, 01, 07, 13, 17 вересня 2024 року). Крім того, дівчинку регулярно відвідує бабуся ОСОБА_7 . Під час візитів рідні завжди приносять дитині іграшки та різноманітні ласощі (сік, цукерки, печиво та інше), якими пригощають усіх вихованців групи. ОСОБА_2 має тісний психологічний контакт з татом. Під час візиту батька до ОСОБА_8 , дитина проявляє позитивні емоції, а саме: з радістю та посмішкою йде назустріч до батька і обіймає його, пожвавлюється, більше говорить. Після завершення зустрічі батька з ОСОБА_8 у дитини змінюється настрій, стає сумною, на очах з'являються сльози. Візити тата та бабусі до ОСОБА_8 є сприятливими і позитивно впливають на дівчинку, в неї піднімається настрій, дитина частіше усміхається, старанніша на заняттях.
Також з інформації КНП «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради від 24.03.2025 року № 170 встановлено, що малолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вибула із закладу 10.03.2025 року у сім'ю рідної сестри, громадянки ОСОБА_4 , згідно наказу начальника управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради № 07-вл від 07 березня 2025 року «Про тимчасове влаштування дитини». ОСОБА_4 не відвідувала рідну сестру ОСОБА_2 під час перебування дитини у закладі, але після довготривалої розлуки ОСОБА_8 впізнала сестру та з радістю пішла в обійми до ОСОБА_15 . ОСОБА_1 відвідував доньку за весь період перебування у закладі - 24 рази, бабуся ОСОБА_7 - 30 разів. ОСОБА_2 мала тісний психологічний контакт з татом та бабусею, з радістю та посмішкою йшла на зустріч до них, обіймала їх, пожвавлювалася. Візити рідних відбувалися з огляду на погодні умови: в теплі та сухі дні - прогулянки на вулиці, в інші дні - приміщення закладу. Під час повітряної тривоги спілкувалися в укритті. Візити тата та бабусі до ОСОБА_8 сприятливо і позитивно впливали на дівчинку, в неї піднімався настрій, дитина частіше усміхалася, була старанніша на заняттях.
При цьому, суд критично відноситься до наданих позивачем під час судового розгляду справи доказів притягнення відповідача ОСОБА_1 до адміністративної та кримінальної відповідальності (постанову у справі про адміністративне правопорушення від 21.12.2022 року (справа № 405/6614/22) та вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 02.22.2022 року (справа № 405/6918/21)), які не обґрунтовують позовні вимоги про відібрання дитини від батька та не вважає їх достатніми та переконливими доказами нехтування відповідачем своїми обов'язками щодо виховання доньки, враховуючи також, що зазначені докази не стосуються малолітньої доньки.
Крім того, в матеріалах справи відсутні достатні докази ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків щодо малолітньої доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто такої винної поведінки особи, коли вона свідомо, систематично, не зважаючи на заходи попередження, продовжує не виконувати ці обов'язки.
Також, суд не може погодитися із висновком органу опіки та піклування, щодо доцільності відібрання дитини від батька без позбавлення батьківських прав, у зв'язку з тим, що він є недостатньо обґрунтованим, зроблений без наведення достатніх доказів про ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання батьківських обов'язків; також вказаний висновок суперечить інтересам дитини ОСОБА_2 , оскільки на переконання суду, не втрачена можливість налагодження взаємовідносин між батьком та донькою, що відповідатиме найкращим інтересам дитини.
Сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов'язків щодо виховання дитини, натомість частиною першою статті 15 СК України визначена «невідчужуваність» сімейних обов'язків, що свідчить про неможливість відмови від них, зокрема, від обов'язків щодо виховання дитини.
В свою чергу, під час судових засідань батько дитини ОСОБА_1 бажав повернути дитину та веде активну роботу над усуненням можливих недоліків у вихованні доньки.
Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов'язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст. ст. 43 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставини при невизнані її сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.
Відповідно до ст.ст. 150, 151 СК України дитина має право на виховання в сім'ї, і суд повинен забезпечити пріоритетність цього права.
Таким чином, з наданих учасниками справи та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що станом на день вирішення питання про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 від батька ОСОБА_1 відсутні підстави для відібрання дитини.
Крім того, під час судового розгляду справи судом встановлено, що батько дитини демонстрував постійний інтерес до виховання дитини, не ухилявся від виконання батьківських обов'язків, та об'єктивна відсутність батька через виконання військового обов'язку та перебування на військовій службі у складі ЗСУ, не може розцінюватися як підстава для позбавлення його права на виховання дитини.
Відповідно до ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що була підписана Україною 21 лютого 1990 року, ратифікована постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини, при цьому відповідно до ч.2 ст.9 Конвенції під час будь-якого розгляду згідно з пунктом 1 цієї статті всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
Тим самим, проживання з батьками вважається природним правом дитини, і будь-яке відступлення від цього принципу можливе лише у випадку доведеного порушення інтересів дитини.
Порівнюючи вагомість тих обставин, на які як на підставу для відібрання дитини посилається позивач, і вагомість психологічного аспекту відібрання, враховуючи особу і поведінку відповідача, а також враховуючи, що відібрання дитини від батька може бути застосовано лише як крайня міра, коли без відібрання не можна усунути загрозу для життя та здоров'я дитини у інший спосіб, то при наданих доказах і при вставлених судом конкретних обставинах у даній справі, - суд не вбачає визначених Законом підстав для відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька - відповідача ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав, на даний час та вважає, що таке відібрання не відповідатиме інтересам дитини, на підставі чого відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Так само не підлягає задоволенню і вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/4 заробітку (доходу), на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 та накладення заборони на відчуження частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 , оскільки зазначені вимога є похідними від попередньої вимоги про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у батька - відповідача ОСОБА_1 , без позбавлення батьківських прав, в задоволенні якої позивачу було відмовлено.
При вирішенні судом питання про розподіл між сторонами судових витрат по справі в порядку ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у зв'язку з чим судовий збір в розмірі 1211 грн. 20 коп., підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 в дохід держави, приймаючи до уваги, що позивач відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при поданні позову до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265, 430 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
Позов виконавчого комітету як органу опіки і піклування Кропивницької міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство «Кіровоградський обласний центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Кіровоградської обласної ради, ОСОБА_4 про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів, - задовольнити частково.
Відібрати малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , без позбавлення батьківських прав.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на користь тих осіб або установ, яким буде передано дитину, на утримання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 19 серпня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Рішення в частині стягнення аліментів в межах місячного платежу підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн. 20 коп.
В частині позовних вимог виконавчого комітету як органу опіки і піклування Кропивницької міської ради в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав та стягнення аліментів, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова