Дата документу 09.12.2025
Справа № 334/8776/25
Провадження № 2/334/4613/25
9 грудня 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
представник позивачки адвокат Бичківський О.О. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований 07 жовтня 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 637.
Позов обґрунтовує тим, що 07.10.2011 укладено шлюб між сторонами, від якого вони мають двох дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тривалий час сторони не можуть знайти порозуміння, внаслідок психологічної несумісності через геть різні погляди на сімейне життя та життєвий устрій між ними постійно виникають непорозуміння та сварки. Внаслідок зазначених подій позивачкою втрачено довіру та почуття любові до відповідача, що унеможливлює їх подальше спільне життя як подружжя.З огляду на вказані обставини, сторони вже з січня 2024 року спільно не проживають та відповідно припинили вести спільне господарство та спільний бюджет. Відтак, фактично шлюб припинено вже майже рік тому. Шлюб носить суто формальний характер, а примирення є неможливим. Шлюб між сторонами остаточно припинив своє існування. Таким чином відсутність почуття взаємної любові, поваги, взаємодопомоги, злагоди та можливості підтримувати нормальну атмосферу в сім'ї на дружніх засадах є причиною вважати, що збереження шлюбу неможливе та суперечить інтересам позивачки та дітей. Спору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю сторін на час звернення до суду із цим позовом немає. Відповідач не погоджується добровільно розірвати шлюб, який фактично перестав існувати з січня 2024 року.
Відповідачвідзив на позов не подав.
Ухвалою про відкриття провадження у справі від 28.10.2025 відкрите провадження у справі та її призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі була направлена представнику позивачки в його електронний кабінет та отримана ним 29.10.2025. Отже відповідно до пункту 2 частини шостої, частини сьомої статті 272 ЦПК України позивачка та її представник є належним чином повідомленими про розгляд справи. Також ухвала про відкриття провадження у справі надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за зареєстрованим у встановленому законом порядку його місцем проживання. Рекомендований лист отриманий 31.10.2025. Таким чином відповідно до пункту 3 частини шостої статті 272 ЦПК України відповідач є належним чином повідомленим про розгляд справи.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
07.10.2011 сторони уклали шлюб, який був зареєстрований Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 637, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 07.10.2011.
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 від 05.04.2012 та серії НОМЕР_3 від 18.06.2013.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їхнім інтересам та інтересам їх дитини, що мають істотне значення.
Згідно зі статтею 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (стаття 110 СК України).
Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, що є неприпустимим.
Суд, вирішуючи справу про розірвання шлюбу, перш за все виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Позивачка скористалася даним правом та звернулася до суду з даним позовом. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем.
Приймаючи до уваги, що позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач заперечень на позов не подав, позов підлягає задоволенню, а тому шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.
Згідно зі статтею 113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Суд дійшов висновку про необхідність залишення позивачці шлюбного прізвища « ОСОБА_5 », оскільки вона просила про це у позовній заяві.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню сплачений останньою судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.
Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 7 жовтня 2011 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, актовий запис № 637.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.
Реквізити учасників справи:
позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ,
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя М.В. Фетісов