Справа № 308/18232/25
09 грудня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 09.12.2025 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025071030000121 від 28.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево, Закарпатської області, громадянина України, українця за національністю, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025071030000121 від 28.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 345 КК України.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 09.12.2025 року матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025071030000121 від 28.01.2025 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України виділено в окреме судове провадження.
Так, в ході досудового розслідування встановлено, що 01 лютого 2025 року, близько 16:00 год., громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, біля перехрестя вулиць А. Палая (Тельмана) та Галицького, спілкуючись з громадянином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , поблизу транспортного засобу марки «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_1 », який на праві власності належить останньому. Там же, ОСОБА_6 був помічений працівниками ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, а саме: начальником ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 , старшим Оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Ужгородського РУП ОСОБА_9 , оперуповноваженим ВКП ОСОБА_10 , оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_11 та оперуповноваженим ВКП Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 .
В подальшому, начальник ВКП Ужгородського РУП ОСОБА_8 , разом з вищеперерахованими працівниками ВКП Ужгородського РУП, з метою перевірки документів ОСОБА_6 , на підставі ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», підійшов до останнього, представився та пред'явив ОСОБА_6 своє службове посвідчення, на підставі ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію». В ході спілкування ОСОБА_6 почав поводити себе грубо, нецензурно висловлювався та відмовився надавати документ, який посвідчує особу, тим саме порушуючи законні вимоги поліцейського. У зв'язку з цим працівники ВКП Ужгородського РУП запросили ОСОБА_6 до приміщення Ужгородського РУП для встановлення його особи, на що останній також не відреагував, почав вживати нецензурну лайку, поводити себе агресивно та привертати до себе увагу мешканців ромської народності. Враховуючи те, що ОСОБА_6 не виконував законні вимоги поліцейських, та у зв'язку із тим, що навколо працівників ВКП Ужгородського РУП почався скупчуватися натовп людей ромської народності, останніми було прийнято рішення примусово доставити ОСОБА_6 , до Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, що за адресою: м. Ужгород, вул. Карпатської України, 10 А для складання адміністративних матеріалів за вчинення злісної непокори відповідно до ст. 185 КУпАП.
В подальшому, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що службовий автомобіль «Рено Дастер», сірого кольору, за допомогою якого, працівники ВКП Ужгородського РУП мали намір доставити ОСОБА_6 , до приміщення Ужгородського РУП знаходився на відстані 15-20 метрів від них та дорогу до якого перегородили агресивно налаштовані жителі ромського поселення, з метою забезпечення мір особистої безпеки, останніми було прийнято рішення поїхати до Ужгородського РУП на автомобілі «Volkswagen Passat», д.н.з. « НОМЕР_1 », який на праві власності належить ОСОБА_7 . Згодом, ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 , та ОСОБА_6 сіли на заднє пасажирське сидіння вищевказаного автомобіля. Посередині даного автомобіля сидів ОСОБА_6 , з лівого боку сидів ОСОБА_9 , а з правого боку ОСОБА_8 .
Так, під час посадки до вищевказаного автомобіля, а саме з правого боку, до ОСОБА_10 , підбіг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється братом ОСОБА_6 , та ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який являється батьком ОСОБА_6 .
В цей час, ОСОБА_4 , будучи очевидцем вищевказаної події, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, достовірно усвідомлюючи, що перед ним знаходяться працівники поліції ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , які перебували при виконанні службових обов'язків, наніс за допомогою невстановленого предмета, схожого на дерев'яну палицю, не менше двох ударів у ліве плече та в груди ОСОБА_10 та не менше двох ударів по ногах ОСОБА_12 . Внаслідок ударів, які заподіяв ОСОБА_4 , працівник поліції ОСОБА_10 отримав тілесні ушкодження у вигляді забою грудною клітини справа та лівого плечового суглобу, синця на лівому плечі, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, а працівник поліції ОСОБА_12 отримав тілесні ушкодження у вигляді саднини на передній поверхні правої гомілки у середній третині на фоні синця, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після цього ОСОБА_4 зник із місця події.
За таких обставин, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіянні працівникові право охоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
У судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 09.12.2025 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом під час судового засідання за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з підозрюваним ОСОБА_4 від 09.12.2025 року, та призначити обвинуваченому ОСОБА_4 міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому та просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_7 та інші потерпілі у судове засідання не з'явилися, при цьому подали заяви, згідно з якими надають письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості та просять розглянути кримінальне провадження без їх участі.
Із змісту угоди про визнання винуватості від 09.12.2025 року вбачається, що прокурор та обвинувачений виклали формулювання обвинувачення за ч. 2 ст. 345 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та щиро розкаявся. При цьому, сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - обмеження волі строком на 2 роки. На підставі ст. 75 КК України сторони кримінального провадження просять суд звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз'яснено.
В судовому засіданні обвинувачений та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Як роз'яснено у п. 12 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод» від 11.12.2015 року № 13, тривалість іспитового строку та обов'язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК визначаються виключно судом.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання у відповідності до ч. 4 ст.474 КПК України було з'ясовано в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На всі запитання обвинувачений ОСОБА_4 відповів «так». Після роз'яснення ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345 КК України за обставин, викладених вище, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання ним угоди, передбачені ст. 476 КПК України, і наслідки умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 389-1 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України, відноситься до категорії нетяжкого злочину, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 2 ст. 345 КК України, тобто в умисному заподіяний працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, кваліфіковано правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття.
Обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 судом не встановлено.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, суд вважає, що угода, укладена 09.12.2025 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Разом з тим, з врахуванням наведених пом'якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченого, який тимчасово не працює, в сукупності з фактичними обставинами вчинення злочину, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке визначене покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, буде відповідати завданням, загальним засадам призначення покарання та його меті, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено. Питання речових доказів вирішується в порядку ст. 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.02.2025 у справі №308/3061/25 застосувано щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів. Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 визначено до 28 квітня 2025 року включно. Визначено розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, у 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму у 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень. У разі внесення застави на ОСОБА_4 покладено наступні обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 26.02.2025, ОСОБА_4 був затриманий 26.02.2025 о 17 год. 00 хв.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.04.2025 року у справі №308/4177/25 відносно ОСОБА_4 змінено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Керуючись ст. ст. 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 09.12.2025 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025071030000121 від 28.01.2025.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, та призначити йому покарання: за ч. 2 ст. 345 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до відповідного уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
В строк відбування покарання ОСОБА_4 зарахувати строк перебування під вартою з 26.02.2025 з 17 год. 00 хв. згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 26.02.2025 по 11.04.2025 згідно з ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/4177/25 про зміну запобіжного заходу.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.04.2025 року у справі №308/4177/25 відносно ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1