Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/5673/25
Номер провадження 1-кп/299/305/25
03.12.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12023071080000428 від 27.06.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України,-
Прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до Виноградівського районного суду Закарпатської області з клопотанням про закриття кримінального провадження №12023071080000428 від 27.06.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, за фактом службової недбалості, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Як вбачається з вищезазначеного клопотання, 26.06.2023 року до чергової частини відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшов рапорт старшого інспектора ВПК в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_4 , про те, що на території Карпатського біосферного заповідника, а саме заказника загальнодержавного значення «Чорна гора», було оформлено право приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 2121210100:04:001:0008 площею 0,46 га з цільовим призначенням для ведення особистого сільського господарства. Однак, відповідно до картографічних матеріалів, земельна ділянка з кадастровим номером 2121210100:04:001:0008 знаходиться в межах Карпатського біосферного заповідника.
В ході досудового розслідування встановлено, що підставою для кадастрової реєстрації земельної ділянки був державний акт на право приватної власності І-ЗК № 029166 від 29.11.1996, виданого на ім'я ОСОБА_5 .
Разом з цим, в ході досудового розслідування не зібрано достатніх доказів, якими поза розумним сумнівом можливо встановити особу, якій можливо повідомити про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Станом на теперішній час у кримінальному провадженні жодній особі не оголошено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.367 КК України, є нетяжким злочином, строк притягнення до кримінальної відповідальності за який, відповідно до п.2 ч.1 ст.49 КК України становить три роки.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що з моменту вчинення кримінального правопорушення, на даний час минуло понад 3 роки, не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури, посилаючись на положення п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України, просить суд закрити дане кримінальне провадження.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання та просив суд закрити вищезазначене кримінальне провадження у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши пояснення прокурора, вивчивши надане до суду клопотання та додані до нього докази, дійшов до наступного висновку.
Відомості про вищезазначений факт скоєння крадіжки внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023071080000428 від 27.06.2023, з попередньою правовою кваліфікацією за ч.1 ст.367 КК України.
Як вбачається із копії Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №029166 він виданий 29.11.1996 року на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради №476 від 26.11.1996 року. Згідно державного акту ОСОБА_5 , мешканцю АДРЕСА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,46 га, розташованої на території Виноградівської міської ради в ур. Чорна Гора для ведення особистого підсобного господарства.
Згідно з ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
За п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При з'ясуванні обставин для закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, необхідно перевірити, чи дотримався орган досудового розслідування вимог кримінального процесуального закону щодо всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин справи. Прийняття рішення про закриття провадження з цієї підстави можливе лише після констатації того, що орган досудового розслідування провів повне, всебічне та неупереджене розслідування і вжив усіх можливих заходів, проте не встановив особу, яка вчинила кримінальне правопорушення.
На підтвердження обґрунтованості заявленого прокурором клопотання, в судовому засіданні дослідженого копію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗК №029166, який виданий 29.11.1996 року на підставі рішення виконавчого комітету Виноградівської міської ради №476 від 26.11.1996 року. Однак, суду не надано жодних доказів, що було встановлено членів виконавчого комітету Виноградівської міської ради, які прийняли рішення про виділення земельної ділянки та не надано жодного доказу про їх допит з підстав виділення земельної ділянки.
Крім того, в клопотанні не зазначено та суду не надано жодного доказу на якому з етапів передання земельної ділянки у власність (прийняття рішення виконкому, виготовлення технічної документації та державного акту, тощо) було допущено порушення діючого на той час земельного законодавство з питань виділення земельних ділянок, що призвело до вчинення кримінально караного діяння.
Більш того, суду не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність події кримінального правопорушення, а саме незаконність виділення земельної ділянки, накладення спірної земельної ділянки на межі земельної ділянки Карпатського біосферного заповідника, яка не може бути передана у приватну власність, тощо.
У клопотанні прокурор зазначає про наявність картографічних матеріалів, відповідно до яких вищезазначена земельна ділянка знаходиться в межах Карпатського біосферного заповідника. Однак, таких матеріалів не надано, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості їх дослідження.
Прокурором суду не надано доказів на підтвердження того, що перебіг давності у даному кримінальному провадженні не зупинявся та не переривався, зважаючи на що суд позбавлений можливості перевірити вказані обставини.
Відповідно до положень ст. 283, 284 КПК України однією із форм закінчення кримінального провадження є його закриття. Разом з тим, провадження має закриватися після всебічного повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки прокурором, судом всіх зібраних та перевірених доказів.
Правова норма, передбачена п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, не надає автоматично прокурору право на звернення до суду з клопотання про закриття кримінального провадження, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та не звільняє прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених ст.ст. 9, 25 КПК України під час здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Стаття 25 КПК України передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі "Євген Петренко проти України» п. 65 "…для того, щоб розслідування могло вважатися "ефективним", воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості". Як вбачається з п. 40 рішення Європейського суду з прав людини "Юрій Іларіонович Щокін проти України" від 03.10.2013 року, заява N 4299/03 "…державні органи мають вживати усіх заходів, які було б розумно від них очікувати, для зібрання доказів щодо ходу подій. ("Начова та інші проти Болгарії", "Рамсахай та інші проти Нідерландів" ).
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку про передчасність поданого клопотання, на даний час відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, оскільки прокурором в обґрунтування клопотання не надано документів, які б належним чином доводили наявність події злочину та підстав для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, відтак суд позбавлений можливості всебічно та повно дослідити всі обставини кримінального провадження та пересвідчитись у наявності законних підстав для закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 284, 314, 370, 372 КПК України, суд
У задоволенні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12023071080000428 від 27.06.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1