Справа №297/2495/24
09 грудня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), його законного представника ОСОБА_7 , представника служби у справах дітей Берегівської міської ради ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегове судове кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000033 від 16 січня 2024 року відносно:
ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Агдеш, Азербайджан, мешканця АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, громадянина ОСОБА_9 ,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
встановив:
07 січня 2024 року, в невстановлений час, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в період дії воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи в торгівельному павільйоні розташованому напроти магазину «Родинна ковбаска», що по вул. Сечені 34 в м. Берегове, таємно викрав повну інформацію з карткового рахунку N? НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшого викрадення грошових коштів шляхом розрахунку в мобільному додатку «PUBG MOBILE».
В подальшому ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) продовжуючи свій злочинний намір та реалізовуючи єдиний умисел на заволодіння чужим майном в період часу з 10.01.2024 по 13.01.2024 таємно викрав 52 673 грн. 04 коп. та розпорядився такими на власний розсуд, які знаходились на вказаному рахунку, чим спричинив потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду в сумі 52 673 грн. 04 коп..
Враховуючи вищевикладене ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України визнав частково та показав, що на початку січня 2025 року, точної дати та часу вже не пам'ятає, коли ОСОБА_10 купувала у його батьків продукти, та дала йому потримати свій мобільний телефон, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, запам'ятав номер її банківської картки, додав таку в свій мобільний телефон, та коштами, які знаходилися на рахунку останньої впродовж декількох дів здійснював оплату в мобільному додатку «PUBG MOBILE». Не заперечив, що таким чином заволодів грошовими коштами в сумі 52 673, 04 грн., однак ствердив, що такі повернув потерпілій ОСОБА_10 .. На той час не усвідомлював, що робить. Однак, не визнає той факт, що вчинив кримінальне правопорушення відносно особи похилого віку. У вчиненому щиро розкаявся, обіцяв у майбутньому подібного не вчиняти, просив суворо його не карати.
Крім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) своєї вини, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України є доведено також показами потерпілої ОСОБА_10 , яка в ході судового розгляду кримінального провадження пояснила, що в січні 2024 року, точної дати та часу вже не пам'ятає, хотіла придбати продукти у батьків ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), який в той час знаходився в торгівельному павільйоні і дала йому потримати свій мобільний телефон, так як у неї змерзли руки. Тримаючи телефон у руках він подивився номер її банківського рахунку. Через декілька днів виявила відсутність на її банківському рахунку 52 673, 04 грн.. Вказані кошти ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) повернув їй. Просила обвинуваченого суворо не карати, так як він ще дитина.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_7 в судовому засіданні ствердила, що її син ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) говорить правду, так він розповідав їй та працівникам поліцї. Просила його суворо не карати.
Представник служби у справах дітей Берегівської міської ради ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердила, що обвинувачений ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) говорить правду та обіцяє в подальшому подібних дій не вчиняти. Разом з тим, з останнім проведена профілактична бесіда щодо недопущення в подальшому подібних випадків та вчинення повторного правопорушення. В ході бесіди встановлено, що обвинувачений дуже шкодують про вчинене.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується також матеріалами кримінального провадження, наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом, які повністю узгоджуються з показами обвинуваченого та потерпілої, зокрема:
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 15.01.2024, згідно якого ОСОБА_10 просила прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 07.01.2024 по 15.01.2024 викрала з її карткового рахунку N? НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 55 000 грн. (а.с. 115-116);
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024071060000033 від 16 січня 2024 року, згідно якого 15 січня 2024 року на адресу Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області надійшла заява ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка просить прийняти міри до невідомої особи, яка в період часу з 07.01.2024 по 15.01.2024 викрала з її карткового рахунку N? НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 55 000 грн., чим самим спричинила матеріальну шкоду (а.с. 113);
- протоколом огляду місця події від 17 січня 2024 року, який проводився 17 січня 2024 року в період часу з 11:00 год. по 11:45 год. в приміщенні кімнати прийому громадян Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, в ході якого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) добровільно видав належний йому мобільний телефон марки «Samsung Galaxi A 24» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 за допомогою якого останній зняв грошові кошти з банківської картки АТ «Приват Банк» N? НОМЕР_1 (а.с. 94-95);
- протоколом огляду предмета від 25 січня 2024 року, мобільного телефону марки «Samsung Galaxi A 24» чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , з сім карткою НОМЕР_4 , який проводився 25 січня 2024 року в період часу з 10:20 год. по 11:00 год., згідно якого, в мобільному додатку «Google Play Market» додано картку Mastercard - 9766 для безготівкового розрахунку. Під час огляду аккаунту Google, в пункті «Бюджет і історія» видно історію транзакцій, які були здійснені з картки потерпілої Mastercard - 9766, а саме в мобільному додатку (ігровий шутер) «PUBG MOBILE», та перейшовши в гру на мобільному телефоні «PUBG», в ігровому магазині також відображена картка потерпілої, про що свідчать скріншоти додані до даного протоколу (а.с. 96-100);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімкам від 17 квітня 2024 року, згідно якого ОСОБА_10 впізнала особу ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), який 10, 11, 12 та 13 січня 2024 року заволодів інформацією її банківської картки, після чого вчинив крадіжку її грошових коштів, перевівши їх на мобільну гру (а.с. 101-103);
- випискою про картці/рахунку № НОМЕР_5 за період 01.01.2024 -15.01.2024 (а.с. 104).
Вищевказані докази надані стороною обвинувачення та досліджені судом в ході судового розгляду кримінального провадження, суд, в розумінні ст.ст. 85, 86 КПК України визнає належними та допустимими доказами по даному кримінальному провадженню, які беззаперечно підтверджують вину ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінюючи кожний доказ, досліджений у судовому засіданні з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану є доведеною, а юридична кваліфікація його дій за зазначеною статтею - правильною.
Відповідно до ст. 65 КК України, суд призначає покарання особі, у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.
Те, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) свою вину в вчиненні злочину визнав частково, у вчиненному щиро розкаявся, є не судимим та на день вчинення злочину був неповнолітнім (а.с. 108-111), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 91), відшкодував потерпілій завдану ним шкоду (а.с. 106, 114), остання претензій до нього не має, просила суворо його не карати, суд відповідно до ст. 66 КК України, враховує, як обставини, що пом'якшують його покарання.
Те, що ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) вчинив злочин щодо особи похилого віку, суд відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 67 КК України, враховує як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого.
Разом з тим, заперечення обвинуваченого в частині вчинення ним злочину відносно особи похилого віку, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, враховуючи наступне.
Так, згідно ст. 10 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», громадянами похилого віку визнаються особи, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також особи, яким до досягнення зазначеного пенсійного віку залишилося не більш як півтора року.
Як встановлено, потерпіла ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а тому є особою похилого віку.
Як вбачається з досудової доповіді, наданої Берегівським РВ №1 філії ДУ «Центр пробації» в Закарпатській області, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) перебуває на обліку ювенальної превенції СП Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, та враховуючи спосіб життя останнього, інформацію, що характеризує його особистість, середній ризик вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе (а.с. 46-52).
Згідно звіту про неповнолітнього обвинуваченого від 29.10.2024, ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) проживає разом з батьками, братами та сестрою. Сім'я багатодітна, матеріально забезпечена. Служба у справах дітей Берегівсько міської ради вважає найбільш доцільним заходом щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) передати його під нагляд матері та зобов'язати його систематично відвідувати навчальний заклад (а.с. 117-119).
Суд вважає, що передання обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) під нагляд матері є безпідставним, оскільки такий вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, є тяжким злочином, а тому, звільнення від відбування покарання із застосування такого примусового заходу виховного характеру, суперечить вимогам ст. 105 КК України.
Разом з тим, неповнолітній ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) на диспансерному обліку у лікаря-нарколога поліклінічного відділення не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-психіатра поліклінічного відділення КНП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегово" ЗОР не звертався (а.с. 89, 92).
На підставі вищевикладеного, враховуючи особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ступінь суспільної небезпечності такого, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого в їх сукупності, суд вважає можливим виправлення та перевиховання ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) без ізоляції його від суспільства, а тому на підставі ст. 75 КК України, вважає звільнити його від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним в майбутньому нових кримінальних правопорушень.
Суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року.
Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області №297/223/24 від 18 січня 2024 року, суд вважає, після набрання вироком законної сили, скасувати (а.с. 94).
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_2 чорного кольору, упакований в спецпакет НПУ WAR153478, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, суд вважає на підставі п. 1 ч. 9 ст. 100 КПК України після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), як власнику (а.с. 95-96).
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у виді особистого зобов'язання припинив свою дію. Клопотань про обрання відносно останного запобіжного заходу в ході судового розгляду кримінального проваження не надходило.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 368, 370, 374 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ) від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення, та покласти на нього обов'язки, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області №297/223/24 від 18 січня 2024 року, після набрання вироком законної сили, - скасувати.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Samsung» ІМЕІ НОМЕР_2 чорного кольору, упакований в спецпакет НПУ WAR153478, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, після набрання вироком законної сили, - повернути ОСОБА_5 ( ОСОБА_6 ), як власнику.
Вирок оголошений і може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_11