"08" грудня 2025 р.Справа № 390/1108/25
Провадження № 2-др/390/12/25
Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді Підгірської Г.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Державного підприємства «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про визнання недійсними рішень, актів та скасування державної реєстрації,
ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про стягнення судових витрат, понесених у вказаній вище справі.
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на зміст частини восьмої статті 141 ЦПК України сторона може подати докази на підтвердження розміру витрат, які вона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, й після судових дебатів, але виключно за наявності сукупності двох умов: по-перше, ці докази повинні бути подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, по-друге, сторона зробила відповідну заяву про розподіл судових витрат до закінчення судових дебатів.
Судом встановлено, що рішенням від 14.11.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання недійсними рішень, актів та скасування державної реєстрації задоволено.
До закінчення судових дебатів позивач подав заяву про розподіл судових витрат.
24.11.2025 позивач подав клопотання про стягнення судових витрат із відповідними доказами для їх підтвердження з клопотанням про поновленням строку подання таких доказів, обґрунтованим зверненням в п'ятиденний строк з часу отримання повного тексту судового рішення (20.11.2025), що підтверджується карткою руху документа.
Відповідно до частини першої статті 127 ЦПУ України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд визнає наведені у клопотанні причини пропуску подання доказів на підтвердження понесених судових витрат поважними, а строк таким, що підлягає поновленню.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
ОСОБА_1 зазначає про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 гривень та витрат за послуги експерта в сумі 15000,00 гривень.
Клопотання про стягнення судових витрат обґрунтоване тим, що між позивачем та його представником - Захарченком І. В. укладено договір про надання правової допомоги від 02.07.2024, додаток №390/1108/25 до договору про надання правової допомоги від 02.07.2024.
Позивачем надано суду акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги від 02.07.2024 за додатком №390/1108/25 та квитанцією від 24.11.2025, відповідно до яких представником позивача надано Бєлосвятову В. М. послуги з представництва у справі № 390/1108/25 у Кропивницькому районному суді Кіровоградської області на суму 15 000,00грн. Позивач в повному обсязі оплатив гонорар адвоката.
Також у ході розгляду справи стороною позивача було долучено квитанцію від 16.06.2025 (додана до заяви від 08.10.2025) для підтвердження понесених за послуги експерта в сумі 15000,00 грн.
Від відповідачів жодних заперечень на клопотання про стягнення судових витрат не надходило.
Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, ЦПК України, відповідними нормами Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Згідно із статтею 133 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 цього Кодексу).
Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське об'єднання, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
На підтвердженням понесених витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № б/н від 02.07.2024, додаток № 390/1108/25 до цього договору, акт приймання - передачі правничої допомоги №390/1108/25 від 02.07.2025 до договору про надання правової допомоги № б/н від 02.07.20/24, квитанцію від 24.11.2025 на 15 000 гривень (про оплату гонорару за представництво по справі 390/1108/25), квитанцію від 16.06.2025 на 15 000 гривень (додана до заяви від 08.10.2025) (оплачено послуги експерта).
Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку, що позивач довів фактичне надання йому послуг на професійну правничу допомогу в суді у цій справі.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, рішення від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95), від 26.02.2015 у справі "Двойних проти України" (пункт 80).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia, заява №58442/00) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
З огляду на викладене, керуючись частиною третьою статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 15 000,00 грн, оскільки цей розмір судових витрат відповідає як критерію реальності понесення адвокатських витрат, так і критерію розумної необхідності таких витрат, є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин.
За змістом пункту 2 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, також належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи. Позивач в повному обсязі довів наявність таких витрат, тому вони мають бути відшкодованими відповідачами поряд із іншими понесеними судовими витратами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 141 у разі задоволення позову судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 і Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання недійсними рішень, актів та скасування державної реєстрації, то обидва відповідача мають відшкодувати понесені позивачем судові витрати в рівній мірі.
Керуючись статтями 2, 19, 76-81, 89 , 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат.
Клопотання ОСОБА_1 про стягнення судових витрат у справі № 390/1108/25 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч ) гривень.
Стягнути з Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники провадження:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;.
відповідачі: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, ЄДРПОУ 04365098, адреса: 27652, Кіровоградська обл, Кропивницький р-н, с. Первозванівка, вул. Героїв України,1.
Повний текст складено 09.12.2025
Суддя Г.О. Підгірська