Справа № 346/6265/25
Провадження № 1-кп/346/783/25
08 грудня 2025 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.11.2025 року, за № 12025096180000236, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коломиї Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , має на утриманні трьох дітей, згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,
обвинувачений умисно завдав побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.
10.11.2025 року, близько 11 год. 10 хв. обвинувачений, перебуваючи на території автопарку, який знаходиться за адресою: м. Коломия, проспект Грушевського, 94, Івано-Франківської області, реалізуючий свій злочинний намір, спрямований на заподіяння фізичного болю потерпілому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час з'ясування з останнім особистих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки для здоров'я потерпілого та бажаючи їх настання, наніс останньому один удар дерев'яною ніжкою від стільця в область голови, від якого потерпілий втратив рівновагу та впав на землю. Після цього обвинувачений наніс потерпілому ще два удари в область ніг, чим завдав останньому побоїв і не спричинив тілесних ушкоджень.
В обвинувальному акті міститься заява прокурора Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про розгляд цього акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого, складена в присутності його захисника ОСОБА_6 та підписана цими учасниками 28.11.2025 року, щодо беззаперечного визнання обвинуваченим своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Крім того, до обвинувального акту долучено письмову заяву потерпілого від 28.11.2025 року, в якій він зазначив, що згідний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження та згідний з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Тому згідно з правилами ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв'язку з тим, що відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснювалося.
Обвинувачений в поданій заяві вище зазначені обставини вчинення кримінального проступку не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні даного проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною.
Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням докази в їхній сукупності, суд вважає, що діяння обвинуваченого вірно кваліфіковані органом дізнання за ч. 1 ст. 126 КК України.
Суд вважає, що згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, є його щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказані в ст. 67 КК України, відсутні.
Тому суд дійшов висновку, що за вчинення вказаного кримінального проступку обвинуваченому слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, враховуючи також, що обвинувачений є військовослужбовцем, що відповідно до правил, визначених ч.3 ст.56 та ч.2 ст.57 КК України, виключає можливість застосування до нього інших, вказаних в санкції вказаної норми, покарань у виді громадських та виправних робіт.
1.Необхідності застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
2.Питання про речові докази слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
3.Процесуальні витрати відсутні.
4.Цивільний позов не заявлявся.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст.100, 370, 373, 374, 376, 381, 382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Питання щодо речових доказів вирішити таким чином:
-оптичний диск з одним відеозаписом з камер відпоспостережень, розміщених на фасаді приміщення автомийки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , залишити в матеріалах даного кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з часу ухвалення даного вироку.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Суддя: ОСОБА_1