Справа №676/7541/25
Номер провадження 2-а/676/177/25
08 грудня 2025 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам'янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Кукульняк Олександра Васильовича, управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності
В жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом посилаючись на те, що 27 вересня 2025 року він близько 17.05 год. рухався за кермом автомобіля ЗІЛ державний номерний знак НОМЕР_1 по вул. Головна, 26 в с. Динівці Чернівецького районуЧернівецької області, через неправомірні дії водія автомобіля «Мерседес», який різко зупинився на проїзній частині дороги на зелене світло світлофора розмовляючи по телефону, останній створив для нього аварійну ситуацію, з метою уникнення зіткнення він був вимушений виїхати на узбіччя дороги, де наїхав на металеву опору світлофора, зігнувши її. Близько 18 год. 27 вересня 2025 року прибули поліцейські Управління патрульної поліції в Чернівецький області, перевірили документи, не дали можливості скласти євро протокол про Дорожню-транспортну пригоду, погрожуючи позивачу арештом автомобіля та позбавлення права керування транспортним засобом, не роз'яснивши йому права, Інспектор Управління патрульної поліції в Чернівецький області ОСОБА_2 вчинив службове підроблення та незаконно притягнув до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, наклавши адміністративне стягнення в розмірі 425 грн.
Так, в постанові інспектором вказано, що ОСОБА_1 близько 17.05 год. керував автомобілемЗІЛ державний номерний знак НОМЕР_2 по вул. Головна, 26 в с. Динівці Чернівецького районуЧернівецької області, без посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 ПДР, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на ТЗ, поліса страхування, незважаючи на те, що зазначені в постанові документи буди надані інспектору для перевірки. Крім цього, складаючи протокол ЕПР | N?488840 від 27 вересня 2025 року інспектор вказав, що встановив особу позивача за посвідченням водія НОМЕР_3 . Вказаними неправомірними діями Інспектор Управління патрульної поліції в Чернівецький області Кукульняк Олександр Васильович незаконно та безпідставно притягнув його доадміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, тобто за порушення якого він не вчиняв.
Своїми діями щодо незаконного притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП відповідачі завдали йому моральної шкоди, яка виразилась в душевних хвилюваннях, нервової напруги та морального приниження з боку інспектора, який хизувався та погрожував арештувати автомобіль, позбавити посвідчення водія на три місяці, завдану моральну шкоду оцінює в п?ять тисяч грн.
Просить суд визнати дії інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецький області КукульнякОлександр Васильович в частині винесення постанови серії ЕНА N? 5819150 від 27 вересня 2025 року за ст. 126 ч. 1 КУпАП про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. - неправомірними.Скасувати постанову інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецький області КукульнякОлександр Васильович в частині винесення постанови серії ЕНА N? 5819150 від 27 вересня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за ст.126 ч.1КУпАП, а справу закрити за відсутності складу адміністративногоправопорушення.Стягнути з Управління патрульної поліції в Чернівецький області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
24.10.2025 року від представника відповідача управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України через електронний суд надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого під час несення служби в с. Динівці, по вул. Головна, 26, Чернівецька область 27.09.2025 року, о 17 год. 05 хв., екіпажем патрульної поліції, під час оформлення матеріалів ДТП, було виявлено порушення правил дорожнього руху, а саме, водій керував транспортним засобом ЗИЛ 5301 з номерним знаком НОМЕР_4 та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії. Поліцейський підійшов до водія, ким виявився, як пізніше було встановлено, ОСОБА_1 , належним чином представився, пояснив суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та попросив пред'явити документи, зазначені в п.п 2.1 ПДР України на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію». Водій не виконав законну вимогу патрульного та не надав для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, так як не мав його при собі. Після чого водію було роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Інспектор Кукульняк О.В., встановивши всі обставини справи виніс постанову за ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав стягнення на позивача в розмірі 425 грн. відповідно до санкції статті. Щодо стягнення моральної шкоди, вказано, що патрульна поліція як елемент системи Національної поліції України не є органом уповноваженим проводити досудове розслідування чи оперативно-розшукову діяльність. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зав'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя (ч. 5 ст. 4 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»). Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України та статтею 1 Закону № 266/94-ВР. Таким чином, підстав для стягнення моральної шкоди немає.
Просить суд відмовити ОСОБА_1 в задоволені позовних вимог.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про уточненням позовних вимог в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА N? 5819150 від 27 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити; також стягнути з Управління патрульної поліції в Чернівецький області на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в розмірі 5000 грн. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.
Інспектор Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Кукульняк Олександра Васильовича в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи.
Представник відповідача управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в судове засідання не з'явився, подав відзив на позовну заяв.
Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступного висновку.
В силу ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Судом встановлено, що постановою серія ЕНА №5819150 від 27.09.2025 року о 18.01 годині інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Кукульняк О.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн.
Правопорушення полягало в тому, що 27 вересня 2025 року о 17.05 годині в с. Динівці по вул. Головна, 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1. ПДР - керування транспортним засобом особою, яка не має при собі посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, поліса страхування.
Водночас відповідно до постанови серії ЕПР1 №466840 від 27.09.2025 року о 18.21 годині інспектором 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Чернівецькій області старшим лейтенантом поліції Кукульняк О.В. винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП. Правопорушення полягало в тому, що 27 вересня 2025 року о 17.05 годині в с. Динівці по вул. Головна, 26 водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗІЛ номерний знак НОМЕР_4 не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкод, а саме металеву опору світлофор, що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та двох металевих опор, чим порушив п.12.1 ПДР України.
В протоколі також зазначено, що особу ОСОБА_1 встановлено на підставі посвідчення водія НОМЕР_5 ; належність транспортного засобу ЗІЛ номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_1 також встановлено.
У пункті 10 даної постанови серії ЕПР1 №466840 від 27.09.2025 року вказано про технічний засіб відеозапису №476577 та №476062.
Із протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00167-00440-24 від 14.06.2024 року слідує, що транспортний засіб ЗІЛ 5301, VIN номер НОМЕР_6 , вантажність транспортного засобу 3,29 тон, визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 14.06.2026 року.
Відповідно до копії посвідчення водія НОМЕР_5 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 має відкриті категорії В1, В, С1, С, ВЕ, С1Е, СЕ.
Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3 є власником автомобіля марки ЗІЛ, модель 5301, загальний вантажний VIN номер НОМЕР_6 , категорія С1.
З копії полісу №231407255 від 07.08.2025 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_4 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортного засобу, предметом якого є страхування автомобіля марки ЗІЛ, державний номер НОМЕР_4 , 2004 року випуску, VIN номер НОМЕР_6 .
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з п.п."а" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до пп."б" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони - технічний талон).
Згідно з пп."ґ" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат “Зелена картка» (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування “Зелена картка».
Частиною 1 ст. 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 62 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст.245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно з ст.280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Стаття 72 КАС України передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Із копії рапорту інспектора взводу 1 роти №2 батальйону УПП в Чернівецькій області ДПП Кукуяльник О. від 22.10.20205 року, який адресований начальнику управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, який долучений до відзиву на позивну заяву слідує, що 27.09.20205 року прибувши на місце події було виявлено транспортний засіб ЗИЛ державний номер НОМЕР_4 , який допустив наїзд на металеву опору світлофора, чи пошкодив її. Пізніше було встановлено водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також під час складання адміністративного протоколу водій не міг знайти посвідчення водія, його дані були встановлені згідно бази ВПНП, а тому на водія було винесено постанову за ст.124 КУпАП та за ч.1 ст.126 КУпАП .
Відео з місця події відсутнє у зв'язку із розрядженням бодікамери поліцейського.
Ухвалою Кам'янець -Подільського міськрайонного суду від 17 листопада 2025 року були витребувані у управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України технічні засоби відеозапису на яких зафіксовані обставини вчинення адміністративного правопорушення за участю позивача ОСОБА_1 , яке відбулося 27.09.20025 року №476577 та №476062.
З відповіді управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 20.11.2025 року, яка надана на ухвалу суду від 17.11.2025 року слідує, що витребувані відеозаписи за участі ОСОБА_1 від 27.09.2025 року в УПП в Чернівецькій області відсутні у зв'язку із повним розрядженням двох нагрудних відеокамер станом на момент оформлення адміністративних матеріалів стосовно позивача.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. В свою чергу, належним доказом правопорушення є зокрема фото або відеофіксація вчиненого правопорушення.
Зі змісту спірної постанови серії ЕНА №5819150 від 27.09.2025 року вбачається, що 27.09.2025 року о 18:01 позивач керував транспортним засобом та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1. ПДР, що тягне за собою адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні встановлено, що позивачем заперечується вищевказане порушення ПДР.
Відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем ОСОБА_1 вказаного правопорушення, як вбачається із відповіді відповідача відеозаписи за участі ОСОБА_1 від 27.09.2025 року в УПП в Чернівецькій області відсутні. Інші докази на підтвердження вчинення порушення позивачем ПДР матеріали справи не містять.
При цьому, суд враховує позицію ВС викладену у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17, де зазначено, що для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач (Управління патрульної поліції), відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, відеозапис події, фотокартки із відповідними замірами відстані автомобіля від пішохідного переходу тощо. Посилання на оскаржувану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності як на беззаперечний доказ вчинення ним правопорушення є помилковим, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, оцінюючи в сукупності наявні в справі докази, суд дійшов висновку щодо не доведення відповідачем факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а тому постанова по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2025 року є протиправною та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди з Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в сумі 5 000 грн., то суд виходить з наступного.
Відповідно до 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ст.1167 ЦК України, моральна шкода,завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1)якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2)якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі ст. 1174 ЦК України.
Відповідно до цієї норми обов'язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на посадову особу, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю якої завдано шкоду, а на державу.
Згідно пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу.
Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» визначено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовується моральна шкода.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, моральну шкоду розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Фактично у даній справі доводи позивача зводяться до незгоди з постановою про адміністративне правопорушення, натомість у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження порушення особистих немайнових прав позивача, завдання душевних страждань, а отже заподіяння йому внаслідок неправомірних дій відповідача моральної шкоди. Тобто матеріали справи не містять доказів достатніх для доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого можна було б встановити наявність факту заподіяння позивачу працівником патрульної поліції моральної шкоди.
За приписами п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У свою чергу, у справах про відшкодування моральної шкоди обов'язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, наявність моральної шкоди позивач обґрунтовує фактом притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку із чим йому була завдана моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, нервової напруги та морального приниження збоку інспектора.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає, що скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності свідчать про реалізацію позивачем передбаченого КАС України права на оскарження процесуальних рішень інспектора патрульної поліції та не є безумовним та безспірним доказом неправомірності процесуальних рішень, які потягли заподіяння позивачу моральної шкоди. При цьому, зібраними у справі доказами неможливо встановити причинно-наслідковий зв'язок між будь-якими моральними стражданнями позивача та фактом притягнення його до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на вказане, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 не довів належними і допустимими доказами факт завдання йому моральної шкоди, внаслідок незаконних дій відповідача.
Відтак, вимогу позивача про стягнення моральної шкоди суд вважає безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», на користь держави підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 72-78, 245, 246, 255, 271, 272, 286 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Кукульняк Олександра Васильовича, управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА N? 5819150 від 27 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 .
Відповідач управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України адреса м. Чернівці, вул. Заводська, 22.
Суддя І.О. Пилипенко