Справа №601/2849/25
Провадження № 1-кп/601/308/2025
08 грудня 2025 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025211010000370 від 16.09.2025 про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кременці Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, працюючого в КНП «Кременецька опорна лікарня» Кременецької міської, одруженого, на утримання має неповнолітню дитину, раніше не судимого згідно ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
26 лютого 2025 року постановою Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/486/25, яка набрала законної сили, ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
В подальшому, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що постановою Кременецького районного суду Тернопільської області у справі №601/486/25, яка набрала законної сили, його притягнуто до адміністративної відповідальності, діючи умисно, маючи реальну можливість виконати вказану постанову, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, з метою невиконання постанови суду, що набрала законної сили, маючи реальну можливість її виконати, 16.09.2025 приблизно о 10 годині 20 хвилин керував транспортним засобом марки «Сітроен С4», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні, визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, за обставин, викладених вище, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.
По суті провадження обвинувачений надав показання про те, що він 16 вересня 2025 року близько 10 години 20 хвилин кермував транспортним засобом, знаючи, що позбавлений права керування транспортними засобами. Зазначив, що більше такого не повторялося. Щиро кається та просив призначити мінімальне покарання.
Прокурор у судових дебатах просив визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 грн.
У судових дебатах та останньому слові обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому та погодився із позицією прокурора щодо покарання.
Суд, з'ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з'ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Отже, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до вимог статей 65-67 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження, зокрема те, що обвинувачений визнав вину та відмовився від дослідження доказів, зібраних на досудовому слідстві; позицію сторін щодо покарання; обставину, яка пом'якшує покарання - щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відомості про особу обвинуваченого - на обліках в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, а тому суд приходить до переконання про призначення обвинуваченому із альтернативних покарань покарання у виді штрафу в межах санкції статті обвинувачення.
Таке покарання суд вважає необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Керуючись ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Речові докази: лазерні диски з відео файлами, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляція на протязі тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Кременецький районний суд Тернопільської області з дня його проголошення з врахуванням вимог, передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Відповідно до п. 15 ст. 615 КПК України, після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
Учасникам судового провадження вручається повний текст вироку в день його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий