Справа № 203/4028/25
Провадження № 1-кп/0203/1742/2025
08.12.2025 року року Цетральний районний суд міста Дніпра
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042170000166 від 19 квітня 2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванівка, Млинівського району, Рівненської області, громадянин України, який має середньо-технічну освіту, одружений, маючий на утриманні малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації, за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, у посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних авіаційних апаратів 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 420 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимий вироком Центрального районного суду міста Дніпра від 06 травня 2025 року за ч.1 ст.309 КК України, штраф за яким у розмірі 17000 гривень сплачено 16 травня 2025 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
Солдат ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, у посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних авіаційних апаратів 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 420 стрілецького батальйону посаді інструктора групи інструкторів військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, в порушення ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в квітні 2025 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено) перебуваючи в Донецькій області та виконуючи бойові завдання, в окопах, знайшов один споряджений корпус осколкової ручної гранати GHO-1 з маркуванням «13-24» «GHO-1 RDX» «10» з запалом типу AF-11 з маркуванням «AF 11 2» «10» «-25-24», після чого, діючи на підставі раптово виниклого умислу, спрямованого на придбання та носіння знайденого ним бойового припасу без передбаченого законом дозволу, поклав його до належного йому рюкзаку, здійснивши таким чином придбання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Далі, ОСОБА_4 19 квітня 2025 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено), реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу, що знаходився у його рюкзаку, з м. Покровськ Донецької області направився у частину щорічної відпуски до с. Клевань Рівненської області, здійснивши таким чином носіння бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
19 квітня 2025 року у період часу з 17:30 год. до 17:55 год. працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний, розташованого за адресою: м. Дніпро, пл. Вокзальна, 11 у ОСОБА_4 виявлено та вилучено: один споряджений корпус осколкової ручної гранати GHO-1 з маркуванням «13-24» «GHO-І RDX» «10» з запалом типу АF-11 з маркуванням «АР 11 2» «10» «-25-24» у конструкційному поєднанні утворюють осколкову ручну гранату GHO-1, промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для здійснення вибуху, яку ОСОБА_4 придбав та носив без передбаченого законом дозволу.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та пояснив суду, що дійсно, в квітні 2025 року (більш точний час під час досудового розслідування не було встановлено) перебуваючи в Донецькій області та виконуючи бойові завдання, в окопах, знайшов один споряджений корпус осколкової ручної гранати GHO-1 з запалом, після чого поклав його до належного йому рюкзаку та направився з м. Покровськ у частину щорічної відпуски до с. Клевань Рівненської області, однак 19 квітня 2025 року працівниками поліції на території залізничного вокзалу станції Дніпро-Головний у нього було виявлено та вилучено зазначений бойовий припас. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та дослідженням характеризуючих матеріалів відносно обвинуваченого та судових витрат, визначивши, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КК України, як придбання та носіння бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Призначаючи покарання, суд приймає до уваги тяжкість скоєного кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , а також те, що ОСОБА_4 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, характеризується позитивно, вину визнав повністю, щиро покаявся у скоєному.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують його покарання, які наведені вище, суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.263 КК України, а саме у вигляді позбавлення волі, та знаходить можливим перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що є необхідним і достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Судові витрати в розмірі 4457,00 гривень за проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/15748-ВТХ від 02.05.2025, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати засудженого періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
На підставі ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженими військовослужбовцями, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командирами військових частин.
На період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_4 як за особою, звільненої від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини, в якій ОСОБА_4 проходить службу, а після звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання або роботи засудженого.
Міра запобіжного заходу ОСОБА_4 не обиралася.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави, в рахунок відшкодування процесуальних витрат на проведення судової вибухово-технічної експертизи № СЕ-19/104-25/15748-ВТХ від 02.05.2025, - 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) гривень 00 копійок
Речові докази: DVD-диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1