Справа № 202/11355/25
Провадження № 1-кс/202/8772/2025
04 грудня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42025041110000435, внесеного до ЄРДР 29.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Старший слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42025041110000435, внесеного до ЄРДР 29.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
В обґрунтування свого клопотання слідчий посилається на те, під час досудового розслідування встановлено, що підполковник ОСОБА_5 , розробивши схему «чорних» та «червоних» днів для військовослужбовців, які проходять військову службу у ввіреному йому підрозділі, відповідно до якої: «чорні» дні - це дні, коли військовослужбовець реально виконує бойові завдання та перебуває у зоні ведення бойових дій, а «червоні» - це дні, коли військовослужбовець фактично не перебуває у зоні проведення бойових дій, однак йому такі дні нараховують. Після нарахування грошових коштів у якості «додаткової грошової винагороди» за виконання бойових завдань у зоні ведення бойових дій, які становлять 3 300 (три тисячі триста) гривень за кожен день перебування, військовослужбовці 2 самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади грошові кошти своїм командирам, які у свою чергу мають передати їх підполковнику ОСОБА_5
16.10.2025 р. більш точну годину, досудовим розслідуванням не встановлено, під час чергової наради, яку було проведено за місцем тимчасової дислокації, що розташована в Харківській області в Ізюмському районі в с. Яремівка, підполковник ОСОБА_6 висловивши усну вимогу командирам 1, 2, 3 та 4 самохідних артилерійського дивізіону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ) про те, що за наступний місяць вони повинні здати йому на «фонд батареї» по 200 тис. грн. надалі, 20.11. 2025 р. більш точну годину, досудовим розслідуванням не встановлено, під час чергової наради, за місцем дислокації у м. Слов'янську Донецької області, підполковник ОСОБА_5 повторно наголосив на тому, що 25.11. 2025 командири 1, 2, 3 та 4 самохідних артилерійських батарей НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_3 ) повинні здати йому на «фонди батареї» по 200 тис. грн.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на отримання неправомірної вигоди, діючи умисно, з особистих корисливих мотивів, використовуючи своє службове положення для отримання матеріальних коштів незаконним шляхом, діючи всупереч інтересам служби 25.11.2025, командир 2 самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , отримав від свого підлеглого військовослужбовця громадянина ОСОБА_7 , який був залучений до конфіденційного співробітництва, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на суму 200 тисяч грн., що є «зайвонарахованими» коштами в якості додаткового винагороди за безпосередню участь у бойових діях військовослужбовцями військової частини.
25.11.2025 р. ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
26.11.2025 у порядку ст. ст. 276-278 КПК. України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 УК України.
25.11. 2025 складено протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів, яким оглянуто грошові кошти на загальну суму 200 000 гривень, які після огляду у вказаній сумі були передані ОСОБА_9 , з метою подальшої передачі ОСОБА_5
25.11.2025 на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра від 21.11. 2025 (праворуч N? 202/11355/25, провадження N? 1-кс/202/ 8484 /2025) проведено общук за адресою: АДРЕСА_1 , (за координатами: 48°50'16.0 "N 37033'59,4" Е), в якому проводяться наради 2 самохідного артилерійського дивізіону НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ), під час проведення якого, крім інших речей та документів, виявлено та вилучено предмет неправомірної вигоди - грошові кошти у сумі 200 000 ( двісті тисяч) гривень, купюрами 200 (двісті) купюр, які 25.11.2025 згідно протоколу огляду, копіювання та вручення грошових коштів оглянуто та передано ОСОБА_7 ; який був залучений до конфіденційного співробітництва, з метою подальшої передачі ОСОБА_5 ).
Слідчим зазначено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених главою 17 КПК України є необхідним для збереження речових доказів, а також для забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жодний невинуватий не був. обвинувачень чи засуджень, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
З метою збереження речових доказів, посилаючись на положення статей 2, 36, 64-2, 98, 110, 117, 167, 168, 170-174 КПК України, просить задовольнити дане клопотання та винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти в сумі 200 тисяч грн., які були вилучені 25.11.2025 під час проведення обшуку за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Маломіська, буд. 88: (за координатами: 48°50'16.0. "N. 37033'59,4" Е) на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра від 21.11.2025 (справа N? 202/11355/25, провадження N? 1-кс/202/ 8484 /2025), які мають наступні серії та номери: ЄМ 933960 ; БК7052898; ЕГ9349022; ЄП1232377; БМ7738750; ГМ4201809; ЯБ6874171; АК3190832; СП1894443; СП1894444; С111894445; СП1894446; ЄП1894447; ЕУ7520795; АВ5084017; АМ1659914; ГК7358520; АУ8953250; ЕА8303589; АБ3252675; ЄТ2259305; СТ2259306; ДП2685860; ЄР1751683; AE5813142; ГР2645378; ВТ9888573; СС8742845; КД3405131; ГР3773625; ЛБ5577104; ЄС2144262; АТ3008823; АК7821565; АТ1432477; ДН5543659; КД9333037; ЛБ0541236; ЛБ0541237; БП8647412; БА9963218; АМ4375273; А 49309655 ; ВC0887314; ВС1213463; 3Т4808866; ЕУ3790742; ДН4415726; АЖ4731294; АН9384923; ВС5514386; АЛ0754334; 3С2908407; БН3039868; ГК3211295; ГЛ9625532; АВ3357531; А 31987806 ; АЄ4937853; ЛВ0371898; 3М2239987; СК9387182; ВУ5045099; EУ7827937; EУ7827938; СМ0024671; СК8451926; 3С3195093; ЄT2568489; BT7095691; CT2568491; ГM7918911; АM1427965; 3М3475356; АК8824719; ГР1984250; СУ6502268; АА1622725; ЕТ8986452; ГЛ5842959; СУ3646690; ЕУ2303032; БМ8131787; КТ3613757; КГ3613779; КГ3613930; ET8986454; АУ0148220; АС1013609; Г118699672; 3П4202842; 3Т2409028; ВУ8635418; ЄР1160350; 3П3701562; ЄМ6630937; ДП8832040; 3П3065643; 318478493; AM6069099; АK0663404; ВУ7100802; ВТ9242671; ВТ3558996; ДН1143099; ДН1143097; АК91/ 2710 ; ВС3803651; ЕБ7342008; АН3655829; АУ9635206; ВУ6164488; ВУ6164489; ВУ6164490; АА2336877; АЄ7911623; БЛ2414297; ГС9585725; ГС7460729; АТ3105790; ДН9295248; АЛ6999103; АБ0731156; ЕА0795547; ВТ5426416; ДН9033797; АЕ4737617; АЕ3250788; ВУ2732228; ГТ9233835; АУ6925663; БП7639565; ГМ6156655; ДП8148513; БА7150329; АГ1310927; АУ6870916; БА9358363; АЄ6700204; БР2006860; БЛ7107667; ГР0540719; AЛ15884885 ; ЕР4950360; ВТ9299138; АП5981243; AK8300950; АП9379054; AM7050483; АБ50215260 ; БП9497524; ВУ2489088; АР8440537; АС0589845; ЕГ0084134; АА7412623; ГК8833742; АД0211424; АС2104062; АК6514306; АА1290598; ЕБ55695208; EB9248955; ГК5521252; АP3665720; AA5695474; ГР3328576; АЛ5590880; ЕГ5837123; БН2343863; ВУ5206700; AС1669700; AC5749995; ВУ5602220; ГТ4235709; АМ4595577; ЕГ6588223; БН7413387; ДН4170657; AТ8171435; ВУ0552726; СТ6164092; АБ1337795; ГР0931006; ВС5140825; ВУ1664121; ЗС8021153; ВС5916825; КГ0167034; €Р0108683; CC6927557; 3М4099099; 3Н0918784; ЗT5446484; БП9043415; KC5338168; KЄ 338166; А114657821; АС4486155; ГМ5309836.
Слідчий у заяві клопотання підтримала та просила його задовольнити.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_10 у заяві, яка була подана слідчому судді щодо арешту грошових коштів в сумі 200 000 грн. не заперечував.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до таких висновків.
Як визначено ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 3 статті 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину.
Стандарт доказування для накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження полягає у доведенні існування обґрунтованої потреби в арешті. Мета арешту майна є забезпечення дієвості кримінального провадження та полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для вилучення майна та його арешту.
СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42025041110000435, внесеного до ЄРДР 29.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпра від 21 листопада 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 (за координатами: 48°50'16.0 "N 37033'59,4" Е), власниками якої є ОСОБА_11 , з метою відшукання речей та документів, а саме: мобільних телефонів, грошових коштів, які були передані при проведенні досудового розслідування для вручення з метою підтвердження факту неправомірної вигоди, посадових інструкцій та наказів про призначення на посади ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , чорнових записів, що містять в собі відомості про нарахування грошових коштів військовослужбовцям, бойові розпорядження, табелі обліку робочого часу, інші документи, що стосуються нарахування додаткової грошової винагороди військовослужбовцям, списки чи відомості, що містять в собі дані особового складу військовослужбовців НОМЕР_1 окремої механізованої бригади (військова частина НОМЕР_2 ).
25.11.2025 складено протокол огляду, копіювання та вручення грошових коштів, яким оглянуто грошові кошти на загальну суму 200 000 гривень, які після огляду у вказаній сумі були передані ОСОБА_9 , з метою подальшої передачі ОСОБА_5
25.11.2025 під час проведення обшуку за вказаною вище адресою було вилучено: грошові кошти в сумі 200 000 грн.
25.11.2025 р. ОСОБА_8 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
26.11.2025 у порядку ст. ст. 276-278 КПК. України ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 УК України.
Постановою слідчого групи у кримінальному провадженні СУ ГНУП в Дніпропетровській області ОСОБА_13 від 26 листопада 2025 року вилучені під час проведення обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (за координатами: 48°50'16.0 "N 37033'59,4" Е), грошові кошти в сумі 200 000 грн., визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведена необхідність накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, з метою забезпечення збереження майна як речового доказу, оскільки зазначені у клопотанні грошові кошти відповідають критеріям речового доказу та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Отже, є підстави вважати, що вилучені грошові кошти є предметом неправомірної вигоди, мають безпосереднє відношення до кримінального провадження, і таким чином можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто є речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні.
З урахуванням вищезазначеного, слідчий суддя доходить висновку, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, в даному кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на майно зазначене у клопотанні з метою збереження речових доказів.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 131-132, 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено із прокурором у кримінальному провадженні - заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про арешт майна, яке подане в рамках кримінального провадження № 42025041110000435, внесеного до ЄРДР 29.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти в сумі 200 тисяч грн., які вилучені 25.11.2025 під час проведення обшуку за адресою Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Маломіська, буд. 88: (за координатами: 48°50'16.0. "N. 37033'59,4" Е) на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра від 21.11.2025 (справа № 202/11355/25, провадження № 1-кс/202/ 8484 /2025), які такі наступні серії та номери: ЄМ 933960 ; БК7052898; ЕГ9349022; ЄП1232377; БМ7738750; ГМ4201809; ЯБ6874171; АК3190832; СП1894443; СП1894444; С111894445; СП1894446; ЄП1894447; ЕУ7520795; АВ5084017; АМ1659914; ГК7358520; АУ8953250; ЕА8303589; АБ3252675; ЄТ2259305; СТ2259306; ДП2685860; ЄР1751683; AE5813142; ГР2645378; ВТ9888573; СС8742845; КД3405131; ГР3773625; ЛБ5577104; ЄС2144262; АТ3008823; АК7821565; АТ1432477; ДН5543659; КД9333037; ЛБ0541236; ЛБ0541237; БП8647412; БА9963218; АМ4375273; А 49309655 ; ВC0887314; ВС1213463; 3Т4808866; ЕУ3790742; ДН4415726; АЖ4731294; АН9384923; ВС5514386; АЛ0754334; 3С2908407; БН3039868; ГК3211295; ГЛ9625532; АВ3357531; А 31987806 ; АЄ4937853; ЛВ0371898; 3М2239987; СК9387182; ВУ5045099; EУ7827937; EУ7827938; СМ0024671; СК8451926; 3С3195093; ЄT2568489; BT7095691; CT2568491; ГM7918911; АM1427965; 3М3475356; АК8824719; ГР1984250; СУ6502268; АА1622725; ЕТ8986452; ГЛ5842959; СУ3646690; ЕУ2303032; БМ8131787; КТ3613757; КГ3613779; КГ3613930; ET8986454; АУ0148220; АС1013609; Г118699672; 3П4202842; 3Т2409028; ВУ8635418; ЄР1160350; 3П3701562; ЄМ6630937; ДП8832040; 3П3065643; 318478493; AM6069099; АK0663404; ВУ7100802; ВТ9242671; ВТ3558996; ДН1143099; ДН1143097; АК91/ 2710 ; ВС3803651; ЕБ7342008; АН3655829; АУ9635206; ВУ6164488; ВУ6164489; ВУ6164490; АА2336877; АЄ7911623; БЛ2414297; ГС9585725; ГС7460729; АТ3105790; ДН9295248; АЛ6999103; АБ0731156; ЕА0795547; ВТ5426416; ДН9033797; АЕ4737617; АЕ3250788; ВУ2732228; ГТ9233835; АУ6925663; БП7639565; ГМ6156655; ДП8148513; БА7150329; АГ1310927; АУ6870916; БА9358363; АЄ6700204; БР2006860; БЛ7107667; ГР0540719; AЛ15884885 ; ЕР4950360; ВТ9299138; АП5981243; AK8300950; АП9379054; AM7050483; АБ50215260 ; БП9497524; ВУ2489088; АР8440537; АС0589845; ЕГ0084134; АА7412623; ГК8833742; АД0211424; АС2104062; АК6514306; АА1290598; ЕБ55695208; EB9248955; ГК5521252; АP3665720; AA5695474; ГР3328576; АЛ5590880; ЕГ5837123; БН2343863; ВУ5206700; AС1669700; AC5749995; ВУ5602220; ГТ4235709; АМ4595577; ЕГ6588223; БН7413387; ДН4170657; AТ8171435; ВУ0552726; СТ6164092; АБ1337795; ГР0931006; ВС5140825; ВУ1664121; ЗС8021153; ВС5916825; КГ0167034; €Р0108683; CC6927557; 3М4099099; 3Н0918784; ЗT5446484; БП9043415; KC5338168; KЄ 338166; А114657821; АС4486155; ГМ5309836.
Роз'яснити, що відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів.
Слідчий суддя ОСОБА_1