Справа № 202/9637/25
Провадження № 2/202/5216/2025
Іменем України
09 грудня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра в складі головуючого судді Дребот І.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У провадженні Індустріального районного суду м. Дніпра перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронному варіанті та з електронним підписом укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією надання кредиту) № 71533255. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в сумі 1000 грн. на строк 18 днів (до 07.04.2025) із відповідною фіксованою процентною ставкою 0,199 % в день. Комісія за надання позики складає 10 % від суми наданої позики, що складає 100 грн. На виконання умов договору позичальнику надано грошові кошти у сумі 1000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий наданий позичальником та міститься в реквізитах договору. У подальшому 21.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 14514655 до Договору надання коштів у кредит № 71533255 від 21.03.2025, відповідно до якої кредитодавець збільшує суму наданої позичальнику кредиту на 6000 грн., загальний розмір наданої позики становить 7000 грн. Позичальник своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим розмір заборгованості становить 22360 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 7000 грн.; заборгованість за процентами 1260 грн.; заборгованість за пенею/неустойкою - 14000 грн.; заборгованість за комісією 100 грн.
Ухвалою судді від 08.10.2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою було установлено сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечень.
Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.
Судом встановлено, що 21.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 в електронному варіанті та з електронним підписом укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією надання кредиту) № 71533255. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в сумі 1000 грн. на строк 18 днів (до 07.04.2025) із відповідною фіксованою процентною ставкою 0,199 % в день. Комісія за надання позики складає 10 % від суми наданої позики, що складає 100 грн. На виконання умов договору позичальнику надано грошові кошти у сумі 1000 грн. шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , котрий наданий позичальником та міститься в реквізитах договору. У подальшому 21.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду № 14514655 до Договору надання коштів у кредит № 71533255 від 21.03.2025, відповідно до якої кредитодавець збільшує суму наданої позичальнику кредиту на 6000 грн., загальний розмір наданої позики становить 7000 грн.
07.04.2025 року між Позивачем та Відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду № 14647801 до договору позики № 71533255 від 21.03.2025 за умовами якої сторони домовились продовжити строк кредитування на 18 днів (до 25.04.2025 року).
Кредитний договір № 71533255 від 21.03.2025 відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом (одноразовим ідентифікатором) 45551.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано довідку розрахунок заборгованості за кредитним договором № 71533255 від 21.03.2025, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 складає 22360 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 7000 грн.; заборгованість за процентами 1260 грн.; заборгованість за пенею/неустойкою - 14000 грн.; заборгованість за комісією 100 грн.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно частини 12 та 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Враховуючи зазначені норми права та надані докази, суд вважає, що позивачем доведено факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені кредитним договором № 71533255 від 21.03.2025 у розмірі 8360,00 грн.
Щодо стягнення неустойки, суд зазначає наступне.
15.03.2022 року був прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану», який набув чинності 17.03.2022 року. Вказаним законом доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
З розрахунку неустойки за порушення умов договору № 71533255 від 21.03.2025, наданого представником позивача до матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що неустойка за несвоєчасне виконання зобов'язання по сплаті боргу нарахована в період дії воєнного стану і становить 14000,00 грн.
З огляду на викладене, суд, враховуючи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного Кодексу України, вважає, що слід відмовити у повному обсязі у задоволенні позовної вимоги про стягнення неустойки з відповідача, яка нарахована у період дії в Україні воєнного стану, оскільки розмір такої неустойки (за наведений період) підлягає списанню кредитодавцем.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід сягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 905,74 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,12,13,76-82,89,95,141,258,259,263-265,268,272-273,279,352,354,355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (м. Київ. пл. Арсенальна, 15, ЄДРПОУ 39861924) заборгованість за Договором № 71533255 від 21.03.2025 в сумі 8360,00 грн., з яких: заборгованість за основним боргом 7000,00 грн.; заборгованість за процентами 1260,00 грн.; заборгованість за комісією 100,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 905,74 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Я. Дребот