Справа № 202/9283/25
Провадження № 2-с/202/56/2025
04 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Індустріального районного суду міста Дніпра Слюсар Л.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу Індустріального районного суду міста Дніпра від 12.11.2025 року по справі № 202/9283/25 (провадження № 2-н/202/704/2025),-
12 листопада 2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра був виданий судовий наказ за заявою Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 14, ЄДРПОУ 38199687), заборгованість за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2023 по 31.08.2025 у розмірі 5 142,97 грн., а також судовий збір у розмірі 242,24 грн., тобто по 80,75 грн. з кожного.
02 грудня 2025 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу, в якій посилаються на те, що 12 листопада 2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра було видано вказаний вище судовий наказ, який отримано ними 24.11.2025 року. Стягувачем необґрунтовано нараховано заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком, про яку жодного разу не повідомлялося боржникам. Боржникам не відомий алгоритм розрахунку цієї заборгованості, наявність боргу перед стягувачем не визнають. Враховуючи наведене, просять судовий наказ від 12 листопада 2025 року скасувати та компенсувати судові витрати на користь ОСОБА_1 за рахунок Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради в розмірі 151,40 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 грудня 2025 року, головуючим суддею у розгляді заяви про скасування судового наказу визначено суддю Слюсар Л.П.
Згідно з частиною 1 статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно частини 1 статті 170 ЦПК України боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 171 ЦПК України визначено, що в разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз'яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що в своїй заяві боржники заперечують проти нарахованої заборгованості, суд вважає, що спір між сторонами повинен вирішуватися в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, заяву необхідно задовольнити частково, скасувавши судовий наказ, виданий 12 листопада 2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра про солідарне стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 14, ЄДРПОУ 38199687), заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2023 по 31.08.2025 у розмірі 5 142,97 грн., а також судового збору у розмірі 242,24 грн., тобто по 80,75 грн. з кожного.
Щодо вимоги в частині відшкодування судових витрат суддя зазначає наступне.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До заяви про скасування судового наказу додано доказ сплати судового збору у розмірі 151,40 грн., що підтверджується відповідною квитанцією.
Порядок розгляду справ наказного провадження визначений розділом II ЦПК України «Наказне провадження». Вказаний розділ ЦПК України окремо не встановлює порядку відшкодування судових витрат, які понесені боржником.
Із норм матеріального права та процесуальних норм встановлено, що судові витрати підлягають розподілу між позивачем та відповідачем (сторонами у позовному провадженні) у разі вирішення спору по суті, тобто при ухваленні судом остаточного рішення, оскільки саме тоді на суд покладається обов'язок вирішення питання щодо розподілу судових витрат з урахуванням приписів ст.141 ЦПК України.
Разом з тим, ЦПК України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника, за судовим наказом, покладався би обов'язок відшкодування боржнику судових витрат. Отже, судові витрати підлягають розподілу тільки за результатами розгляду справи. У справі наказного провадження спір між стягувачем та боржником суд не вирішує, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні. Отже саме по собі звернення кредитора (стягувача) з такою заявою до суду про видачу судового наказу не свідчить про необґрунтованість дій останнього (зловживання своїми правами), що могло б бути підставою для стягнення судових витрат, оскільки зазначене є його диспозитивним правом, передбаченим процесуальним законодавством.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимога про відшкодування судових витрат задоволенню не підлягає, оскільки відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред'явлення ним позову до боржника.
При цьому, з огляду на приписи ч. 2 ст.164 ЦПК України, можна дійти висновку, що законодавець розподіл судових витрат, що понесені у наказному провадженні, пропонує вирішувати при пред'явленні стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 171 ЦПК України, в ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 цього Кодексу. Проте клопотання боржників про поворот виконання судового наказу не надходило.
Отже, законодавцем визначені процесуальні дії суду, які можуть мати місце разом зі скасуванням судового наказу - поворот виконання судового наказу. Питання стягнення судових витрат судом не вирішується.
При цьому слід зауважити, що скасуванням судового наказу спір по суті не вирішується. Тому підстав для стягнення судового збору на користь заявника не має.
Отже боржники не позбавлені права стягнути відповідні витрати з стягувача (заявника) в порядку позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 141, 164, 170-171, 259-260 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування судового наказу Індустріального районного суду міста Дніпра від 12.11.2025 року по справі № 202/9283/25 (провадження № 2-н/202/704/2025) - задовольнити частково.
Скасувати судовий наказ, виданий 12 листопада 2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра у справі № 202/9283/25 (провадження № 2-н/202/704/2025) про солідарне стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Комунального підприємства «Жилсервіс-5» Дніпровської міської ради (м. Дніпро, пр. Б. Хмельницького, 14, ЄДРПОУ 38199687), заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.08.2023 по 31.08.2025 у розмірі 5 142,97 грн., а також судового збору у розмірі 242,24 грн., тобто по 80,75 грн. з кожного.
В іншій частині вимог відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову відповідно до статті 274 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Слюсар