1Справа № 331/5050/25 2/335/3898/2025
04 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Романько О.О., за участі секретаря судового засідання Корсунової Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «Сенс Банк» подану в особі представника Цимбала Вадима Ігорьовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з позовом поданим через представника Цимбала В.І. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 12.12.2022 ОСОБА_1 уклав з AT «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 592255585.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на AT «Сенс Банк», про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Через невиконання умов кредитного договору за ОСОБА_1 утворилась заборгованість, яка становить 130 905,57 грн., з яких 79 592,87 грн - заборгованість по тілу кредиту, 51 312,70 грн. - заборгованість по відсотках, у зв'язку із чим позивач просить суд стягнути із відповідача на свою користь вказану заборгованість та судові витрати.
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 24.09.2025 відкрито провадження у справі, призначено справу за правилами загального позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Також даною ухвалою було встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ним відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз'яснено відповідачу, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву він має право пред'явити зустрічний позов. Відповідач своїм правом не скористався та відзиву на позов не подавав.
Представник позивача АТ «Сенс Банк» в судове засідання не з'явився, в позові зазначив про розгляд справи у порядку спрощеного провадження, без участі представника. Надалі надали заяви щодо можливості заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, повідомлявся судом належним чином, відзиву на позов не надавав.
Враховуючи, що судом вчинено всі необхідні та достатні дії для повідомлення відповідача про судовий розгляд даної справи, наявні підстави вважати, що останній повідомлений про судовий розгляд належним чином.
На підставі наведеного суд керуючись ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280-281 ЦПК України за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи.
Тому, виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивачем подано достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.
Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що між сторонами виникли правовідносини, які регулюються загальними положення ЦК України щодо зобов'язання та параграфом 2 Глави 71 ЦК України «Кредит».
Згідно з вимогами ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 12.12.2018 ОСОБА_1 уклав з AT «Альфа Банк» угоду про надання споживчого кредиту № 592255585, із зобов'язаннями повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.
Відповідачу відкрита кредитна лінія на 200 000,00 грн., процентна ставка 26% річних, тип процентної ставки - фіксована, порядок повернення кредиту - щомісячно, не менше ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5 % від суми заборгованості, мінімум 50 грн.
Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, останній зобов'язаний достроково виконати всі боргові зобов'язання перед банком протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання від банку інформації.
12.08.2022 загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування на AT «Сенс Банк», про що внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022.
Позивач зазначає, що остання відома адреса місця реєстрації відповідача знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 входить до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376.
Таким чином, у зв'язку з технічною неможливістю доставки кореспонденції на адресу реєстрації відповідача, позивач був позбавлений можливості надіслати відповідачу досудову вимогу про забезпечення виконання договірних зобов'язань.
Згідно наданого позивачем розрахунку загальна сума заборгованості складає 130 905,57 грн., з яких 79 592,87 грн - заборгованість по тілу кредиту, 51 312,70 грн. - заборгованість по відсотках.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «Сенс Банк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав. Таким чином АТ «Сенс Банк» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (частина друга статті 207 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини другої статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що між АТ «Сенс Банк» та відповідачем було укладено договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідачу було надано кредитні кошти.
Так, відповідачу було надано кредит в розмірі 200 000,00 грн., процентна ставка (фіксована) 26,00 %, порядок повернення кредиту - щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн., дата повернення кредиту 13.06.2020.
Із виписки по особовому рахунку слідує, що АТ «Сенс Банк» виконав умови цього договору та надав відповідачу у користування кредитні кошти, а ОСОБА_1 отримав у користування ці кошти, однак не виконав своїх зобов'язань щодо їх повернення.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 має заборгованість, яка становить 130 905,57 грн., з яких: 79 592,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 51 312,70 грн. - заборгованість по відсотках.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, відповідач не повідомляв суд про неправильність здійсненого банком розрахунку, не заперечував обставин отримання ним кредитних коштів, відсутність підстав для його відповідальності не доводив.
Таким чином, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ «Сенс Банк» заборгованості за кредитом в сумі 130 905,57 грн., з яких 79 592,87 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 51 312,70 грн. - заборгованість по відсотках.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову в повному обсязі з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, сплачений АТ «Сенс Банк» під час звернення до суду з позовною заявою, що підтверджується меморіальним ордером № 1008773 від 22.08.2025.
Між АТ «Сенс Банк» та адвокатським об'єднанням «СмартЛекс» було укладено Договір про надання послуг № 1006 від 28.01.2025 у зв'язку з чим позивач має відповідні витрати обумовлені зверненням до суду.
Відповідно до п. 3.1 зазначеного договору за надання послуг замовник сплачує на користь виконавця винагороду (гонорар) в наведеному розмірі: за підготовку і подання позовної заяви до суду - 375,00 грн.; - за отримання рішення суду - 225,00 грн.; - комісійна винагорода від стягнутих коштів на користь замовника - 7,85 %.
Згідно з довіреністю № 024539/25 від 22.07.2025 АТ «Сенс Банк» уповноважив адвоката Цимбала Вадима Ігорьовича (свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ВА № 1287) представляти його інтереси, зокрема в місцевих загальних судах.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія Договору про надання послуг від 28.01.2025 № 1006, укладеного між позивачем та адвокатським об'єднання «СмартЛекс», де сторонами узгоджено вартість послуг з детальним описом наданих послуг (робіт) на суму 10 876,09 грн..
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
Відповідачем не надано суду заперечень щодо неспівмірності витрат позивача на правничу допомогу.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
Зокрема на це вказав Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22.
Судом встановлено, що дані витрати понесені з розглядом цієї справи, є фактичними, відповідають обсягу наданих послуг та виконаних робіт, неминучими (у зв'язку із виконанням умов договору про правничу допомогу). Тому, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат є обґрунтованим та доведеним, відтак підлягає стягненню у повному обсязі з відповідача на користь позивача, у зв'язку з задоволенням позову.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 272, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов акціонерного товариства «Сенс Банк» поданий в особі представника Цимбала Вадима Ігорьовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 09.06.1995, рнокпп НОМЕР_2 на користь акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, заборгованість за кредитним договором № 592255585 від 12.12.2018 у розмірі 130 905 (сто тридцять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень, 57 копійок, з яких: 79 592,87 гривень заборгованість по тілу кредиту, 51 312,70 гривень заборгованість по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області від 09.06.1995, рнокпп НОМЕР_2 , на користь акціонерного товариства «Сенс Банк», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні, 40 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 10 876 (десять тисяч вісімсот сімдесят шість) гривень, 09 копійок.
Направити копію рішення сторонам в порядку, передбаченому ст. 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. У цьому разі 30-денний строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя: О.О. Романько