Дата документу 08.12.2025
Справа № 334/9300/25
Провадження № 2/334/4865/25
08 грудня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачка є дружиною ОСОБА_2 .
На підставі ордера № 1484 серії «А-ІХ» від 15.04.1985, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради народних депутатів, а також типового договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду України від 11.04.1997 ОСОБА_2 було надано в користування квартира за адресою: АДРЕСА_1 , який став фактичним наймачем даного житла.
У квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані члени родини ОСОБА_2 , а саме: ОСОБА_1 - дружина наймача, ОСОБА_2 - син наймача, ОСОБА_3 - донька наймача, ОСОБА_4 - онука наймача.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Після його смерті фактичне користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1 було продовжено позивачкою та членами її сім'ї: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_2 , який зареєстрований у даній квартирі, фактично не проживає в ній з 1996 року, участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймає, своїх особистих речей в квартирі не зберігає. Він постійно проживає на території Російської Федерації. Квартира утримується виключно за рахунок позивачки та членів її сім'ї.
Реєстрація відповідача в квартирі створює позивачці перешкоди у реалізації свого права користування квартирою та унеможливлює приватизацію квартири, оскільки для цього необхідні підписи усіх осіб, які зареєстровані в ній.
Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання позивачка, не з'явилися. До суду надала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі. На позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому законом порядку, відзив не подав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. До суду надав пояснення, в яких вказав, що у разі, якщо судом буде встановлено належними та допустимими доказами тривалу відсутність відповідача (понад 6 місяців) без поважних причин у спірному житловому приміщенні, він може бути визнаний в судовому порядку таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням. Просив розглянути справу без його участі.
Суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши та дослідивши у сукупності докази у справі, суд доходить наступних висновків.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Судом встановлено, що 15.04.1985 ОСОБА_2 , на підставі рішення виконкому Орджонікідзевської районної ради народних депутатів №115 від 15.04.1985, видано ордер № 1484 серії «А-ІХ» на житлове приміщення- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В ордері зазначено склад сім'ї: жінка - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 . Дане підтверджується корінцем ордеру № 1484 серії «А-ІХ» від 15.04.1985.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Олександрівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Згідно копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , крім позивачки, зареєстровані: її син - ОСОБА_2 , донька - ОСОБА_3 та онука - ОСОБА_4 .
Згідно Акту про фактичне не проживання особи за місцем реєстрації від 29.10.2025, складеного ОСОБА_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_6 , проживаючою за адресою: АДРЕСА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Наймач квартири ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 , який зареєстрований у квартирі, фактично не проживає у ній протягом тривалого часу (орієнтовно з 1996 року).
З 1996 року і до теперішнього часу ОСОБА_2 постійно проживає за межами України, а саме в Російській Федерації. З того часу жоден із сусідів не бачив ОСОБА_2 у квартирі чи в будинку, у квартирі відсутні його особисті речі. Поштові повідомлення та квитанції на ім'я ОСОБА_2 за вказаною адресою не отримуються.
Згідно статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України, ніхто не може бут виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим примушенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.
Згідно ст.64 ЖК України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
За змістом ст.71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. Тимчасова відсутність наймача, членів його сім'ї не потребує згоди інших членів сім'ї. Не має значення і причина відсутності, якщо остання не перевищила шість місяців.
Згідно статті 72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Аналіз статей 71,72 ЖК України дає підстави для висновку про те, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім'ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.
Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавства не встановлює, в зв'язку з чим указане питання вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин справи.
Враховуючи, що відповідач тривалий час, а саме з 1996 року, без поважних причин не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , фактично змінив місце свого постійного проживання, не несе витрати за житлово-комунальні послуги, тому наявні правові підстави для визнання відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_4 .
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 280 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням- задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Третя особа: Департамент з управління житлово-комунальним господарством Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 38461952, адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 46а.
Суддя: Турбіна Т. Ф.