г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/6066/25
Номер провадження 1-кп/213/370/25
Іменем України
08 грудня 2025 року Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру матеріалів досудового розслідування за №12025041610000366, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянина України, не одружений, дітей не має, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України,-
Провадження підсудне Інгулецькому районному суду м. Кривого Рогу.
Передбачені ст.284 КПК України, підстави для закриття провадження - відсутні.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України.
Порушень, що перешкоджають розгляду справи в суді, та призначенню провадження до слухання, - не виявлено.
Провадження підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово. Виклику підлягають обвинувачений, прокурор, потерпілі.
Клопотань про виклик для допиту інших осіб, та витребування речей чи документів - не надійшло.
Обвинувачений органами досудового розслідування обвинувачується у вчиненні злочинів за ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 289 КК України. Запобіжний захід обрано у вигляді тримання під вартою.
Прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначив про існування ризиків пп 1,5 ч.1 ст 177 КПК України.
Обвинувачений та захисник просили обрати більш м'який запобіжний захід.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу судом враховуються вимоги ст.178 КПК України, особа обвинуваченого, який раніше судимий, інкриміноване кримінальне правопорушення - тяжке; обвинувачений на момент затримання не працював, доказів наявності тісних соціальних зв'язків не надано.
Вирішуючи питання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, судом враховані вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Судом встановлено, що продовжують існувати та не зменшились ризики за п. 1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були встановлені слідчими суддями при обранні запобіжного заходу ОСОБА_5 .
Наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 років, а тому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, це може спонукати останнього до переховування від суду з метою уникнення зазначеного вище покарання.
З правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в справі «W проти Швеції» від 26 січня 1993 року, слідує, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпеки цієї особи та не дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірність її поведінки, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитися від суду.
Наявний ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України ОСОБА_4 не працює, неодноразово судим за вчинення злочинів проти власності, - знову підозрюється у вчиненні умисних злочинів проти власності; крім того офіційно не працевлаштований, підтвердження наявності доходів, постійного законного заробітку суду не надав; тому є висока імовірність, що може вчинити чи продовжити кримінальне правопорушення для відшукання засобів для існування.
Обвинуваченим не надано до суду доказів того, що вказані ризики суттєво зменшились чи взагалі перестали існувати. Суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який.
У відповідності до ч.3 ст 199 КПК України, судом встановлено, що ризики за п.1,5 ч.1 ст 177 КПК України не зменшились та продовжують діяти.
Відповідно до п.4 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Таран проти України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою повинен бути необхідним за конкретних обставин. Тримання під вартою відповідно до підпункту «с» пункту 1 статті 5 Конвенції має втілювати вимогу пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, яким здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ Тимошенко проти України, для того, щоб позбавлення свободи вважалося несвавільним - запобіжний захід повинен бути необхідним за даних обставин.
Суд зазначає, що на даний час, коли по справі не допитані обвинувачені, свідки, не досліджені всі докази, та за існування вказаних ризиків, наявні аргументи тільки "проти" звільнення, тобто "за" продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки даний захід є необхідним за вказаних обставин.
Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і особистого зобов'язання не зможуть запобігти вказаним ризикам, що посилюється введенням в країні воєнного стану. Особиста порука не може бути застосована, оскільки суду не повідомлено про наявність осіб, які б заслуговували на довіру та поручились за обвинуваченого.
Згідно з п.5 ч.1 ст. 176 КПК України тримання під вартою є запобіжним заходом, який у відповідності до ч.1 ст. 183 КПК України є винятковим, та застосовується лише в разі неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи вказане, суд вважає клопотання сторони обвинувачення про продовження дії запобіжного заходу підлягає задоволенню. Слід визначити альтернативний вид запобіжного заходу - заставу.
Керуючись ст. ст. 314-316,343,371,372 КПК України, суд-
Призначити судовий розгляд на 23.12.2025 року в 14.00 годин.
Провадження буде слухатись суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання викликати сторони.
Продовжити стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 05.02.2026 року включно.
Визначити розмір застави у розмірі - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 242240 гривень, в разі сплати якого вважати обраним ОСОБА_4 запобіжний захід - заставу.
В разі внесення застави покласти на обвинуваченого обов'язки:
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілими у кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до суду у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії цієї ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосовано інший запобіжний захід.
Строк дії ухвали та термін дії покладених на обвинуваченого обов'язків визначити до 05.02.2026р. включно.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення, для осіб, що перебувають під вартою - з моменту отримання копії.
Головуючий суддя ОСОБА_1