Справа № 305/4571/25
Провадження по справі 2-а/305/57/25
про залишення позовної заяви без руху
"08" грудня 2025 р. Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Марусяк М.О. ознайомившись з матеріалами адміністративної справи за позовом адвоката Рябченко Максима Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
05.12.2025, адвокат Рябченко Максим Олександрович, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , через систему "Електронний суд" звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Під час вивчення матеріалів справи виявлено обставини, які свідчать про недодержання позивачем вимог, передбачених законом для звернення до суду і які перешкоджають відкриттю провадження у справі та дають підстави для залишення зазначеної позовної заяви без руху.
У відповідності до ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначається:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень;
4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;
10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;
11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Натомість позивачем при зверненні до суду із вказаною позовною заявою таких вимог процесуального Закону не враховано.
Стаття 118 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України) передбачає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Частина 6 статті 121 КАС України покладає обов'язок на позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно зі статтею 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Верховний Суд неодноразово вказував (зокрема, постанова від 22.04.2020 у справі №811/1664/18, пункт 44), що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною поведінкою.
Позивач оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення від 16.10.2025, однак, з позовом представник позивача звернувся до суду 05.12.2025 (реєстрація по канцелярії суду), тобто після спливу десятиденного строку, в межах якого передбачено можливість реалізації особою свого права на оскарження зазначеної постанови.
Представник позивача, як на підставу поновлення строку посилається на те, що позивач дізнався про наявність оскаржуваної постанови лише 27.11.2025, коли отримав поштове відправлення від ІНФОРМАЦІЯ_2 із копією Постанови №1862 від 16.10.2025. Факт отримання підтверджується трекінгом відправлення Укрпошти (копію доказу додає. Вважає, що звернення до суду протягом десятиденного строку, визначеного законом, було об'єктивно неможливим у зв'язку з тим, що позивач своєчасно не був повідомлений про винесення Постанови та отримав її із суттєвою затримкою. Більше того, позивач раніше звертався до ІНФОРМАЦІЯ_3 з вимогою надати копію постанови (запит від 17.10.2025), однак отримав відповідь 21.10.2025, без надання самої постанови, що підтверджує відсутність можливості дізнатися про її винесення у визначений законом строк.
Однак, як вбачається з протоколу від 15.10.2025 за №1854, ОСОБА_1 повідомлено що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 13 годині 00 хвилин, 15.10.2025, що підтверджується особистим підписом останнього у вищезазначеному протоколі.
Як вбачається із змісту протоколу №1854 від 15.10.2025, позивач отримав його копію, знав про дату та час розгляду його справи про адміністративне правопорушення. Суть інкримінованого йому адміністративного правопорушення позивачу також було повідомлено.
Таким чином, ОСОБА_1 , вже тоді - 15.10.2025 повинен був усвідомлювати, що він є особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, й при бажанні вчиняти дії для захисту своїх прав, у тому числі й знайомитися з адміністративними матеріалами, отримувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскаржувати її у визначений законом строк тощо, адже він не міг не знати, що відносно нього розпочате провадження про вчинення адміністративного правопорушення.
Зазначені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини безумовно не можуть вважатися об'єктивними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки такі залежали безпосередньо від самого позивача.
Представником позивача не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності непереборних та об'єктивних перешкод або труднощів, які не залежали від волі позивача та унеможливили своєчасне подання позову.
Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 161,169, 294, КАС України, суддя,
Позовну заяву адвоката Рябченко Максима Олександровича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, протягом семи днів з дня отримання ухвали.
Повідомити позивачу, що в разі невиконання ухвали про залишення позовної заяви без руху у встановлений суддею строк, суддя у відповідності до ч.5 ст.169 КАС України, не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків повертає позовну заяву і додані до неї документи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рахівського районного суду: М.О. Марусяк