Справа №127/37446/25
Провадження №1-кс/127/14501/25
02 грудня 2025 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,-
Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000379 від 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що 10.10.2023 о 13:08 год. до відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області звернулась гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,. прож.: АДРЕСА_1 , яка повідомила, що 05.10.2023 о 02:34 годині в месенджері «Telegram», в якому знаходиться її обліковий запис з мобільним номером телефону НОМЕР_1 , надійшло повідомлення, в якому невідома особа представилась працівником банку «Monobank» та під приводом зняття обмежень, щодо надходження грошових коштів на банківську картку ОСОБА_4 , надіслала з електронної адреси « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на електронну адресу останньої, а саме « ІНФОРМАЦІЯ_3 », лист, після підтвердження якого в гр. ОСОБА_4 , 05.10.2023 о 11:36 годині були списані грошові кошти в сумі 80000,00 грн. з належної їй банківської картки «Monobank» № НОМЕР_2 , які було перераховано на банківську картку № НОМЕР_3 , що належить невідомій особі.
В порядку ст. 214 КПК України 11.10.2023 відомості по даному факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023020030000610, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням власника банківського карткового рахунку було встановлено як ОСОБА_5 , який в своїх показах зазначив, що виконував вказівки отримані від роботодавців з облікового запису в месенджері «Телеграм» - « ОСОБА_6 » та « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».
В ході проведення слідчих (розшукових) встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , який є власником облікового запису в месенджері «Телеграм» - « ОСОБА_6 » та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_4 , який є власником облікового запису в месенджері «Телеграм» - « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які за допомогою поширення фішингового посилання отримали доступ до банківської картки потерпілої ОСОБА_4 , після чого заволоділи належними їй грошовими коштами в сумі 80 000,00 грн. та перерахували їх на банківську картку ОСОБА_5 , який в свою чергу надсилав вказані кошти на банківські картки, номери яких йому надавали ОСОБА_7 та ОСОБА_8
12.10.2024 було проведено санкціоновані обшуки, за результатом яких було вилучено особисті речі громадян.
За результатом обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено та вилучено :
• мобільний телефон iPhone 14 PRO в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_5 із сім-картою № НОМЕР_6 , який знаходиться в силіконовому чохлі, опечатаний до спецпакета НПУ № PSP1455464;
• мобільний телефон в корпусі синього кольору марки REDMI, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_7 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_8 , із сім-картою № НОМЕР_9 , опечатаний до спецпакета НПУ № PSP1455462;
• коробка для сім-карт із тримачем оператора мобільного зв'язку ВОДАФОН, в яких були номери телефонів № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , опечатані до спецпакета НПУ № PSP1455463;
• банківські картки банків ПУМБ № НОМЕР_13 , ОЩАДБАНК № НОМЕР_14 , РАЙФАЙЗЕН № НОМЕР_15 , УКРГАЗБАНК № НОМЕР_16 , OTP-bank № НОМЕР_17 , ПРИВАТБАНК № НОМЕР_18 , МОНОБАНК № НОМЕР_19 , А-БАНК № НОМЕР_20 , OTP-bank № НОМЕР_21 , SPORTBANK № НОМЕР_22 , опечатані до паперового конверту із клейкою стрічкою № NPP-0012283;
• коробка для сім-карт із тримачем для сім-карт оператора мобільного зв'язку ЛАЙФСЕЛЛ із № НОМЕР_23 , опечатана до спецпакету НПУ № 7375224;
• грошові кошти в загальній сумі 2 000,00 (дві тисячі) доларів США номіналом по 100 (сто) доларів в кількості 20 штук і серійними номерами - РЕ57168948С, РЕ57168949С, РЕ57168950С, РЕ57168951С, РЕ57168944С, РЕ57168945С, РЕ57168946С, РЕ57168947С, РЕ57168940С, РЕ57168941С, РЕ57168942С, РЕ57168943С, РЕ57168939С, РЕ57168938С, РЕ57168931С, РЕ57168930С, РЕ57168955С, РЕ57168929С, РЕ57168928С, РЕ57168927С, поміщені та опечатані до спецпакета НПУ № 7375225.
Під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 , здійснювалася відеофіксація слідчої дії за допомогою відеокамери PANASONIC. По завершенню слідчої дії флеш-носій із відеозаписом долучено до протоколу обшуку, відповідно до ст. 105 КПК України.
16.10.2024 прокурором подано клопотання про арешт майна, вилученого 12.10.2024 в ході проведених обшуків, які за результатом розгляду слідчим суддею задоволено.
З метою встановлено відомостей, які містяться на вилучених мобільних пристроях, на підставі Ухвали Вінницького апеляційного суду оперативним підрозділам ДКП у Вінницькій області було дано доручення на проведення відповідних негласних слідчих (розшукових) дій. За результатом проведених заходів на мобільних пристроях ОСОБА_8 було виявлено, що останній надсилав з власного профілю користувачам багатоплатформового месенджеру «Telegram» повідомлення, які містять персональні дані осіб, а саме скрін-шоти Єдиного порталу державних послуг «Дія» паспортів громадян України, чим здійснював несанкціоноване розповсюдження інформації, що відповідно до ст.ст.11, 21 Закону України «Про інформацію», відносяться до інформації з обмеженим доступом.
В порядку ст. 214 КПК України 17.07.2025 відомості по даному факту було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025020030000379, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
26.11.2025 ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області, винесеної за результатом розгляду клопотання ОСОБА_8 , було скасовано арешт на належний останньому та вилучений 12.10.2024 мобільний телефон iPhone 14 PRO в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_5 із сім-картою № НОМЕР_6 , який знаходиться в силіконовому чохлі.
На даний час у кримінальному провадженні № 12023020030000610 23.05.2025 ОСОБА_8 було допитано в якості свідка, тим самим останнім набуто процесуального статусу - свідок.
Разом з тим, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000379 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України, тобто - несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або на носіях такої інформації, створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства.
На вилученому у ОСОБА_8 мобільному телефоні iPhone 14 PRO в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_5 із сім-картою № НОМЕР_6 , який знаходився в силіконовому чохлі, опечатаний до спецпакета НПУ № PSP1455464, за результатом проведеного зняття інформації з електронних інформаційних систем, було виявлено скрін-шоти Єдиного порталу державних послуг «Дія» паспортів громадян України. Після проведення слідчих дій вказаний мобільний телефон було опечатано до експертного сейфпакета НПУ № INZ2008590 та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова № 4Б.
На даний час вилучений телефон перебуває у статусі тимчасово вилученого майна. Вказаний телефон є носієм інформації, яка підлягає перевірці та може підтвердити або спростувати причетність громадян до скоєння даного правопорушення. Таким чином, є достатні підстави вважати, що вилучені предмети відповідно до п. 1, 2, 3, ч. 2 ст. 167 КПК України, є речовими доказами, які є засобом вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, тому слідчий просив клопотання задовольнити та накласти арешт на вилучений телефон.
Слідчий в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
СВ відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023020030000610, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В межах даного провадження, під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_4 було вилучено мобільний телефон iPhone 14 PRO в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_5 із сім-картою № НОМЕР_6 , який знаходиться в силіконовому чохлі, на який накладено арешт ухвалою Вінницького міського суду.
В подальшому ухвалою Вінницького міського суду від 26.11.2025 скасовано арешт на вказаний телефон.
Однак при огляді вказаного телефону була виявлена інформація щодо здійснення несанкціонованого розповсюдження інформації, що відповідно до ст.ст.11, 21 Закону України «Про інформацію», відносяться до інформації з обмеженим доступом, у зв'язку з чим 17.07.2025 було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025020030000379, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
За вищевикладених обставин слідчим винесено постанову про визнання вказаного телефону речовим доказом в рамках кримінального провадження № 12025020030000379.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 10ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
На підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Так, у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Як зазналось вище, згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов'язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.
Разом з тим, матеріалами клопотання не доведено існування правових підстав для накладення арешту на вказане у клопотанні майно.
Зокрема, суд звертає увагу на те, що вказаний телефон було вилучено в ході проведення обшуку під час досудового розслідування кримінального провадження № 12023020030000610, в якому ОСОБА_8 перебуває в статусі свідка.
Ухвалою Вінницького міського суду від 26.11.2025 було скасовано арешт на вилучений телефон, у зв'язку з відсутністю підстав для подальшого його утримання. Відповідно до змісту ухвали встановлено, що в судовому засіданні приймав безпосередню участь слідчий ОСОБА_3 та прокурор ОСОБА_9 , які в судовому засіданні зазначили, що з вказаним телефоном проведено усі необхідні дії, в тому числі знято копію усієї інформації, наявної на телефоні.
Однак 28.11.2025 слідчий звертається до суду з клопотанням про накладення арешту на вказаний телефон в рамках кримінального провадження № 12025020030000379, яке розпочато 17.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2 КК України.
Суд звертає увагу на те, що вказані провадження наразі не об'єднані та відсутнє обгрунтування обставин, які заважали слідчому звернутись з таким клопотанням після внесення відомостей до ЄРДР, які внесено, відповідно до тексту клопотання, безпосередньо у зв'язку з виявленням інформації в телефоні ОСОБА_8 .
Крім того, відсутнє обгрунтування на підставі яких слідчих дій вказаний телефон, після винесення ухвали Вінницьким міським судом від 26.11.2025 про скасування арешту в рамках кримінального провадження №12023020030000610, було долучено та визнано доказом в кримінальному провадженні № 12025020030000379 та не вказано статус ОСОБА_8 у вказаному провадженні.
Приймаючи до уваги викладене, та зважаючи на те, що у своєму клопотанні слідчий належним чином не обґрунтував доцільність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 171, 172, 173, 309 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання слідчого слідчого відділення відділення поліції № 1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про накладення арешту на мобільний телефон iPhone 14 PRO в корпусі чорного кольору, ІМЕІ № 1 - НОМЕР_4 , ІМЕІ № 2 - НОМЕР_5 із сім-картою № НОМЕР_6 , який знаходиться в силіконовому чохлі, опечатаний до сейфпакета НПУ № INZ2008590 - відмовити.
На ухвалу судді може бути подана апеляція протягом п'яти діб з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя