Справа № 517/1238/25
Провадження № 2/517/493/2025
(про залишення позовної заяви без руху)
09 грудня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку за номером АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що належав ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право особистої власності на будівлю № НОМЕР_1 , що видане виконавчим комітетом Фрунзівської селищної Ради депутатів трудящих Фрунзівського району Одеської області 14.05.1969 року і зареєстрованого бюро технічної інвентаризації м. Білгород-Дністровський Одеської області 14.05.1969 року в реєстровій (кадастровій) книзі № 6/822, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:3487-5374-2043-6518, житловою площею - 31, 3 кв.м, загальною площею - 50, 6 кв.м, який складається з: «1» коридор площею 4.0 кв.м , «2» кухня площею 9.6 кв.м., «З» кімната площею 8, 0 кв.м., «4» кімната площею 8,8 кв.м., «5» кімната площею 14,5 кв.м., «6» санвузол площею 5,7 кв.м., а також господарські будівлі і споруди: прибудова «а» площею 24,2 кв.м., літня кухня «Б» площею 22,7 кв.м., погріб «В» площею 5, 1 (7,5) кв.м., сарай «Г» площею 16,0 кв.м., сарай «Д» площею 8,2 кв.м., сарай «Є» площею 21,4 кв.м., гараж «Ж» площею 14,4 кв.м., сарай «З» площею 9,5 кв.м., огорожа «1» площею 21,4 кв.м., ворота «2» площею 4,6 кв.м., хвіртка «З» площею 1,5 кв.м., загальною площею під забудовою 167, 5 кв.м.
Ознайомившись з позовною заявою суддею встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому, позовна заява, яка є заявою по суті справи та з якою позивачка звертається до суду, і в якій викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, повинна відповідати вимогам, зазначеним у ст. ст.175, 177 ЦПК України.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, як така, що не відповідає вимогам ч.3 п.5 ст.175 ЦПК України, а саме: позовна заява повинна містити: виклад оставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги.
Подана позовна заява таким вимогам не відповідає.
Позивач звертається до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частку житлового будинку. Однак на підтвердження викладених обставин позивачем не надано довідки з БТІ про нерухоме майно, оскільки актуальність технічного паспорта на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами наданого позивачем залежить від змін в об'єкті нерухомості, що підтверджувалося б вказаною довідкою.
Також, до матеріалів позову не додано довідки про місце реєстрації спадкодавців на момент їх смерті та зареєстрованих з ними осіб.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано звіт про оціночну (ринкову) вартість житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами загальною площею 50,6 м2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , замовник ОСОБА_2 . Ринкова вартість даного житлового будинку складає 72 000 грн.
Оскільки ціна позову складала 72 000 грн., тому при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір за одну вимогу майнового характеру у сумі 1 211, 20 грн., та не планує понести інші судові витрати.
Суд звертає увагу позивача на те, що позивачу необхідно до матеріалів справи додати звіт про оціночну (ринкову) вартість житлового будинку замовником якого має бути позивач - ОСОБА_1 .
Зазначені недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі. Обов'язок щодо належного оформлення позову та подачі необхідних документів покладено на позивача.
Відповідно до ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.
За змістом ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У зв'язку з наведеним, залишення заяви без руху з підстав, передбачених Законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Захарівської селищної ради Роздільнянського району Одеської області про визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Позивач може усунути недоліки заяви, які викладені в ухвалі на протязі чотирьох днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
В разі, якщо у вказаний строк недоліки, вказані в ухвалі, не буде усунуто, позовна заява буде вважатися неподаною та повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: