Справа № 515/1871/25
Провадження № 2/515/2292/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
про відкриття провадження у справі
09 грудня 2025 року м. Татарбунари
Суддя Татарбунарського районного суду Одеської області Дем'янова О.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування,
27 листопада 2025 року ОСОБА_3 через свого представника адвоката Давиденка К.В. звернулася до Татарбунарського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати за нею право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 листопада 2025 року справу передано судді Дем'яновій О.А.
Позовна заява пред'явлена з дотриманням правил підсудності та вимог передбачених ст.ст.175,177 ЦПК України.
Відповідно до вимог глави 2 Розділу І ЦПК України справа віднесена до предметної, суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Татарбунарського районного суду Одеської області.
Підстав, установлених ЦПК України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у цивільній справі судом не виявлено.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 187 ЦПК суд зазначає, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Згідно із положеннями статей 19, 184, 274 ЦПК України справу належить розглядати за правилами загального позовного провадження.
Подаючи позовну заяву до суду, представник позивача - адвокат Давиденко К.В. просив у позовній заяві витребувати у Саратської державної нотаріальної контори Одеської області копію Спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 в с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, зважаючи на те, що діючим законодавством не передбачено самостійне отримання матеріалів спадкової справи позивачем чи його представником, а може бути надано лише на вимогу суду.
Вирішуючи питання про заявлене клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч.1 ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.
Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Частиною 1 статті 2-1 Закону України «Про нотаріат» визначено, що державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.
Згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
На виконання зазначених норм Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (зі змінами) затверджено «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (далі - Порядок).
При цьому, пунктом 1.2 Глави 10 Порядку визначено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Відповідно до пункту 2.1 Глави 10 Порядку спадкова справа заводиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми) про прийняття спадщини, про відмову від прийняття спадщини, про відмову від спадщини, заяви про відкликання заяви про прийняття спадщини або про відмову від спадщини, заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, заяви спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі), заяви про видачу свідоцтва виконавцю заповіту, заяви виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень, заяви другого з подружжя про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, претензії кредиторів.
Також, згідно Глави 10 Порядку нотаріусом при заведенні спадкової справи та підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину здійснюється ряд інших перевірок, зокрема щодо кола спадкоємців, складу спадщини, тощо. Відомості про результати зазначених перевірок містяться в спадковій справі.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати: - місце відкриття спадщини; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - законодавство, яке підлягає застосуванню щодо правового режиму спадкового майна та часу відкриття спадщини у випадку, якщо спадщина відкрилась до 01 січня 2004 року або ж спадкодавець проживав в іншій державі, спадкоємець є іноземним громадянином та проживає в іншій державі, а спадкове майно знаходиться на території України. Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов'язки тощо.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про нотаріат» нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
З наведеного вбачається, що відомості, які містяться в спадковій справі містять нотаріальну таємницю, що унеможливлює отримання спадкової справи безпосередньо позивачем.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням предмету спору в цій справі та заявлених позовних вимог, а також приймаючи до уваги те, що нормативно-правовими актами у сфері нотаріату не передбачена можливість самостійного отримання заявником матеріалів спадкової справи, а також те, що заявлені до витребування докази безпосередньо стосуються предмета спору в цій справі, з метою повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі, суд вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає задоволенню.
Керуючись статями 19,187,260,261,274,279 ЦПК України, суд,
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування.
Справу розглядати за правилами загального позовного провадження суддею одноособово.
Призначити підготовче судове засідання в приміщенні Татарбунарського районного суду Одеської області (м. Татарбунари вул. Героїв України, 2) 23 грудня 2025 року о 10 год. 05 хв.
Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов в 15 днів, з дня отримання цієї ухвали.
Роз'яснити відповідачу, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Позивач має право протягом 5 календарних днів з дня отримання відзиву надіслати (надати) суду відповідь на відзив відповідно до ст. 179 ЦПК України, а відповідач має право протягом 5 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив надіслати (надати) суду заперечення на відповідь на відзив, відповідно до ст. 180 ЦПК України.
Заяву представника позивачки-адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича про витребування доказів задовольнити.
Витребувати у Саратської державної нотаріальної контори Одеської області копію Спадкової справи, заведеної до майна ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області.
Копію ухвали направити до Саратської державної нотаріальної контори Одеської області - для виконання.
Зобов'язати Саратську державну нотаріальну контору Одеської області подати зазначені документи безпосередньо до Татарбунарського районного суду Одеської області (68100, Одеська область, Білгород-Дністровський район, м.Татарбунари, вул.Героїв України, 2, судді Дем'яновій О.А.). протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити Саратській державній нотаріальній конторі Одеської області, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу та відповідачці та третім особам.
Роз'яснити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію щодо справи, яка розглядається на веб-сторінці на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за наступною адресою https://tb.od.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.А.Дем'янова