Справа № 510/2120/25
Провадження №2/510/2131/25
08 грудня 2025 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
- за участю секретаря Лабановой С.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутності.
Позивачка на задоволенні позовних вимог наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ; копія заповіту від 06.12.2017р., оформленого на ім'я позивачки ОСОБА_1 ; копія довідки від 21.02.2017р. із витягом з погосподарської книги №9 Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області; копія рішення Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області від 22.09.2015р. №732 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на житловий будинок»; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ; копія звіту від 15.10.2025р. про проведення незалежної оцінки вартості житлового будинку; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2025р.; копія довідки старости Новосільського старостинського округу Виконавчого комітету Ренійської міської ради від 15.02.2023р. про склад сім'ї ОСОБА_3 на день її смерті; відповідь завідувачки Ренійської держнотконтори від 10.11.2025р.; Інформаційна довідка зі Спадкового реєстру від 10.11.2025р. (після смерті ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась, свідоцтво про право на спадщину не видавалось).
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивачка у справі була призначена спадкоємцем за заповітом ОСОБА_3 , відповідач являється онуком нині померлої.
За життя ОСОБА_3 належало майно:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - на підставі витягу з погосподарської книги №9 Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області.
На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилась належним їй майном, 06.12.2017р. склала заповіт на ім'я позивачки (своєї невістки), ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне їй майно.
У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивачки за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв'язку із тим, що в неї були відсутні правовстановлюючі документи.
Відповідач за прийняттям спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 не звертався, син ОСОБА_3 помер раніше за неї.
Останні роки перед смертю свекрові позивачка мешкала разом із ОСОБА_3 , доглядали за нею, як невістка. Відповідач у справі будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мав, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
У нинішній час, при зверненні позивачки до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок, про що 20.10.2025р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Надати такі документи позивачка не може, оскільки за життя ОСОБА_3 не оформила належним чином право власності на житловий будинок, не отримала свідоцтво про право власності, не зареєструвала право на нерухоме майно у Державному реєстрі прав власності на нерухомість.
Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.
На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.
Отже, після смерті свекрові це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість, як на об'єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлої ОСОБА_3 , і вважає, що має всі законні підстави для визнання за нею права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач на неї не претендує.
Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачки обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки її доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Як було встановлено судом, позивачка у справі є спадкоємицею за заповітом.
У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначила позивачка, після смерті ОСОБА_3 у неї були відсутні правовстановлюючі документи на спадковий житловий будинок. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивачка не має можливості.
Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивачка прийняла спадщину фактично, оскільки її воля, як спадкоємиці за законом, була виражена у її діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на будинок, розпорядження щодо його цільового використовування, мешкання в ньому тощо).
Суд звертає увагу на те, що у даній справі йде мова про спадкування ОСОБА_1 майна після смерті ОСОБА_3 за заповітом, який 06.12.2017р. був посвідчений секретарем Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №406. Як передбачено діючим законодавством України та судовою практикою, несвоєчасне здійснення (або взагалі нездійснення) державної реєстрації посвідченого заповіту в Спадковому реєстрі не зумовлює його нікчемність та не є підставою для оспорюваності заповіту (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 755/8776/18). Зважаючи на те, що заповіт ОСОБА_3 посвідчений 06.12.2017р. Новосільською сільською радою Ренійського району Одеської області, за яким вона усе своє майно заповіла ОСОБА_1 , складений з дотримання вимог закону, підписаний особисто заповідачем, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі, і сторонами у справі він не оспорюється, суд приходить до обґрунтованого висновку про прийняття спадщини позивачкою саме за заповітом.
Таким чином, позивачка прийняла спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявила про відмову від неї.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Таким чином, суд вважає, що позивачка є суб'єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.
З урахуванням викладених позивачкою та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити її вимоги щодо визнання за нею права власності на спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1233-1235, 1268, 1269, 1270 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на:
житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 ,
що належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Вячеслав ДУДНИК