Справа № 635/8654/24 Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/818/1582/25 Суддя доповідач ОСОБА_2
04 грудня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Харків апеляційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року у кримінальному провадженні, внесеному 05 червня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221340000504 за обвинуваченням
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Коханівка Чутівського району Полтавської області, не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.1 ст.125 КК України,-
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини:
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року ОСОБА_8 засуджено за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням (з іспитовим строком 3 роки), з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1, п.1 ч.3 ст.76 КК України.
Цим же вироком ОСОБА_8 засуджено за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн., яке ухвалено виконувати самостійно.
Постановлено стягнути з ОСОБА_8 в дохід держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз у загальному розмірі 23 475 (двадцять три тисячі чотириста сімдесят п'ять) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.
Вирішено питання щодо долі речових доказів та арештованого майна.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_8 , 04 червня 2024 року приблизно о 19 год. 30 хв., перебуваючи у громадському місці поряд з будинком № 1 по вул. Садова в с. Хролі Харківського району Харківської області біля автомобіля Ford Transit д.н.з 162566 зеленого кольору, вступив в словесну перепалку з раніше незнайомим йому чоловіком ОСОБА_10 та трьома військовослужбовцями, особи яких встановити не виявилось можливим, де у нього виник злочинний умисел спрямований на вчинення хуліганських дій.
Після чого, в той же день, приблизно о 23:00 год., ОСОБА_8 направився до бліндажу, розташованому неподалік с. Хролі Харківського району Харківської області, де взяв автомат АКМ № НОМЕР_1 , калібру 7,62 мм, 1971 року випуску, та направився до автомобіля Ford Transit д.н.з НОМЕР_2 зеленого кольору, який розміщений в 45 метрах від будинку № 1 за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Садова, який належить Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада «Лють», та який згідно наказу №53 від 22.03.2024 закріплений за ОСОБА_11 .
Далі, ОСОБА_8 , 05 червня 2024 року приблизно о 01:00 год., будучи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, діючи з прямим умислом, спрямованим на грубе порушення громадського порядку, з мотивів явної неповаги до суспільства, перебуваючи поряд з будинком № 1 по вул. Садова в с. Хролі Харківського району Харківської області, біля автомобіля Ford Transit д.н.з 162566 зеленого кольору, усвідомлюючи, що він перебуває у публічному місці та його дії грубо порушують громадський порядок, з надуманих мотивів, реалізуючи свій умисел спрямований на порушення громадського порядку, в частині забезпечення спокійних умов відпочинку людей, діючи з хуліганських спонукань, з мотивів явної неповаги до суспільства, бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб, діючи з особливою зухвалістю, що знайшла свій вираз в прагненні показати свою перевагу над іншими особами, тримаючи в руках приведений у бойову готовність (коли він його привів) автомат АКМ № НОМЕР_1 , здійснив 18 хаотичних пострілів по вітровому склу автомобіля Ford Transit, д.н.з НОМЕР_2 з автомату АКМ № НОМЕР_1 , калібру 7,62 мм, 1971 року випуску, тим самим пошкодивши автомобіль марки автомобілю Ford Transit, д.н.з НОМЕР_2 , в прагненні показати свою перевагу над іншими особами та з метою залякування.
Крім того, 04 червня 2024 року приблизно о 23:15 год., ОСОБА_8 , знаходився біля магазину «Посад», який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, с. Хролі, вул. Зорянська, буд. 4, з метою реалізації злочинного наміру, усвідомлюючи протиправність своїх дій, і бажаючи діяти саме таким чином, умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, та бажаючи настання наслідків у вигляді тілесного ушкодження, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, застосовуючи фізичну силу, умисно штовхнув ОСОБА_12 , від якого останній впав на землю, спричинивши останньому фізичного болю.
Після чого, ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_12 , в той час коли останній встав та почав рухатись по вул. Олімпійській в с. Хролі Харківського району Харківської області збив правою ногою з ніг ОСОБА_12 , від якого останній впав на землю. В цей час, ОСОБА_8 умисно наніс чотири удари кулаком правої руки у ліву частину обличчя ОСОБА_12 та наніс декілька ударів правою ногою по голові та обличчю у ліву частину, по ребрах з правої сторони тулуба, та у праву ногу у верхню стегнову частину (між коліном та стегном), тим самим спричинив останньому наступні тілесні ушкодження: забійна рана з синцем на верхній губі, синці на голові, садна на голові, шиї, тулубі. За ступенем тяжкості вищевказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_9 , не оспорюючи висновки суду першої інстанції щодо доведеності обвинувачення та винуватості ОСОБА_8 , правову кваліфікацію, вважає вирок незаконним та таким, що підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням судом закону, який підлягає застосуванню - ч.1 ст.70 КК України.
Просить даний вирок змінити в частині призначеного ОСОБА_8 покарання та вважати його засудженим: за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням (з іспитовим строком 3 роки), з покладенням обов'язків, передбачених п.п.1, 2 ч.1 , п.1 ч.3 ст.76 КК України. В решті вирок суду залишити без змін.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду та розміру.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі та наполягала на її задоволенні.
Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні не заперечувалипроти апеляційної скарги прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, зваживши на доводи обвинуваченого та його захисника, обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню.
Мотиви суду
Згідно з вимогами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як убачається з вироку суду, судовий розгляд було проведено за процедурою, передбаченою ч.3 ст.349 КПК України, з врахуванням цього суд встановив фактичні обставини кримінального провадження та відповідно кваліфікував дії ОСОБА_8 за ч.1 ст.125, ч.4 ст.296 КК України, а тому висновки суду щодо фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, доведення винуватості та кваліфікації його дій, які в апеляційній скарзі не оскаржуються, у відповідності з нормами ч.2 ст.394, ст.404 КПК України в апеляційному порядку не перевіряються.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосування судом закону, який підлягає застосуванню - ч.1 ст.70 КК України, то колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу з огляду на наступне.
Відповідно до положень ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Згідно з роз'ясненнями, що містяться у п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів шляхом повного або часткового їх складання заміна покарань провадиться за правилами, передбаченими ст. 72 КК. Коли за кримінальні правопорушення, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю), суд може застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.
Отже у разі визнання особи винною у вчиненні кількох злочинів рішення про її звільнення від відбування покарання з випробуванням приймається тільки після визначення на підставі ч.1 ст.70 КК України остаточного покарання, виходячи з його виду та розміру.
Таким чином, призначаючи ОСОБА_8 покарання необхідно керуватися спочатку правилами, передбаченими ч.1 ст.70 КК України (за сукупністю кримінальних правопорушень), а потім приймати вже рішення про його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме не застосував вимоги ч.1 ст.70 КК України, чим порушив зазначені приписи та вимоги закону щодо правил (правових формул) призначення покарання.
За таких обставин встановлені порушення судом першої інстанції вимог закону України про кримінальну відповідальність (матеріального закону), а саме не застосування кримінального закону, який підлягає застосуванню, є підставою для зміни оскаржуваного вироку відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України.
Таке рішення, на думку колегії суддів, буде відповідати цілям та загальним засадам призначення покарання, через які реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 404, 405, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу першого заступника керівника Харківської обласної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Вирок Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2025 року щодо ОСОБА_8 в частині призначеного покарання змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим:
- за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.125 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням (з іспитовим строком 3 (три) роки).
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
В решті вирок суду залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Кримінального касаційного суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголосити учасникам судового розгляду: о «15» годині «30» хвилин « 05» грудня 2025 року.
Колегія суддів:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4