Ухвала від 03.12.2025 по справі 346/5005/25

Справа № 346/5005/25

Провадження № 11-сс/4808/394/25

Категорія ст.303 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді ОСОБА_3 ,

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю: секретаря с/з ОСОБА_6 ,

представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши в м. Івано-Франківську апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на постанову дізнавача поліції про закриття кримінального провадження №12025096180000178,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_8 на постанову дізнавача поліції від 16.09.2025 року про закриття кримінального провадження №12025096180000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.162 КК України.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, потерпілий подав апеляційну скаргу. Вважає ухвалу незаконною та необґрунтованою.

Вважає, що в матеріалах справи є достатньо доказів, які вказують на наявність у діях ОСОБА_9 прямого умислу на незаконне проникнення до транспортного засобу заявника.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_9 усвідомлювала факт незаконного проникнення до транспортного засобу потерпілого та бажала вчинити саме такі дії. Це підтверджує сама ОСОБА_10 . Вважає, що як пояснення ОСОБА_9 , так і сукупність інших доказів підтверджує умисел на вчинення кримінального правопорушення.

Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою скасувати постанову дізнавача поліції про закриття кримінального провадження, а матеріали кримінального провадження повернути сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області для здійснення досудового розслідування.

В судовому засіданні апеляційного суду представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 , підтримав апеляційну скаргу. Зауважив, що закриття кримінального провадження з підстав відсутності складу кримінального правопорушення є необґрунтованим та таким, що суперечить фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника потерпілого -адвоката ОСОБА_7 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Ст. 370 КПК України визначено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Виходячи з положень п.2 ч.1, ч.4 ст.284 КПК України, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження в разі встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

За вимогами ст.110 КПК України, постанова дізнавача про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

На підставі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Дізнавач зобов'язаний усебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують особу, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень (ч.2 ст.9 КПК України).

Публічність за ст.25 КПК України передбачає, що дізнавач зобов'язаний у межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення наявності/відсутності події кримінального правопорушення, виявлення особи, яка його вчинила.

Таким чином, із метою виконання наведених вище завдань кримінального провадження, прийняттю дізнавачем рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним усіх можливих дій і заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.

Закриття кримінального провадження відповідно до норм Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки дізнавачем усіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.

У свою чергу, слідчий суддя, на якого КПК України покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний ретельно перевірити законність та обґрунтованість прийнятої дізнавачем постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, у кримінальному провадженні №12025096180000178 з 27.08.2025 проводилося досудове розслідування, за фактом кримінального правопорушення за ч.1 ст.162 КК України.

Потерпілим є ОСОБА_8 , який звернувся із заявою в поліцію, де повідомив, що його колишня невістка ОСОБА_9 незаконно, проти його волі, проникла в середину салону його автомобіля. На неодноразові звернення вийти з автомобіля, ОСОБА_9 відмовлялася, вимагаючи телефонної розмови з її колишнім чоловіком.

За даною заявою були внесені відомості до ЄРДР за ст.162 ч.1 КК України.

16.09.2025 року старшим дізнавачем сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП винесено постанову про закриття кримінального провадження . В оскаржуваній постанові дізнавач дійшов висновку, що в діях ОСОБА_11 не було факту та прямого умислу на проникнення до транспортного засобу марки ВАЗ 2109 д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_8 , оскільки потерпілий є її свекор і вони між собою систематично конфліктують.

Слідчий суддя погодився з такими висновками дізнавача.

Проте, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками слідчого судді та дізнавача.

Так відповідно до ч.1 ст.162 КК України, кримінально караним є незаконне проникнення до житла чи іншого володіння особи, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканість житла громадян.

Положення КК України не містять нормативного визначення поняття «інше володіння особи», однак на законодавчому рівні вказане питання унормовано, зокрема в ст.233 КПК України, де під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які перебувають у володінні особи.

Незаконність проникнення полягає у ставленні до такого проникнення особи, яка на законних підставах володіє транспортним засобом.

Факт проникнення має місце тоді, коли особа повністю, або якоюсь частиною свого тіла проникла до автомобіля.

Мета проникнення у даному випадку не має вирішального значення.

Як вбачається з доказів зібраних дізнавачем, на факт незаконного проникнення ОСОБА_9 до салону автомобіля ОСОБА_8 вказують показання потерпілого, показання свідка ОСОБА_12 (очевидець події), відеозапис з камер зовнішнього спостереження, протокол огляду відеозапису.

Зокрема на відеозаписі (18:41:00) вбачається, як між чоловіком та молодою жінкою відбувається боротьба біля автомобіля. Чоловік не дає їй відкрити задні дверцята автомобіля червоного кольору та проникнути всередину. Тоді жінка відкриває водійські дверцята та сідає на водійське місце. ІІ ноги залишаються на землі. Чоловік силою витягує її з водійського місця (18:41:10). Після цього, жінка не дає чоловіку сісти в автомобіль.

За таких обставин, дізнавач необґрунтовано дійшов висновку, щодо відсутності факту проникнення ОСОБА_11 до автомобіля ОСОБА_8 .

Відсутність прямого умислу на проникнення до автомобілю спростовується як вищенаведеними доказами, так і показаннями самої ОСОБА_9 .

Сукупність доказів підтверджує, що ОСОБА_9 усвідомлювала, що володільцем автомобіля є її колишній свекор ОСОБА_8 . Також вона усвідомлювала, що він не дозволяє їй проникати в його автомобіль, проте зробила це проти його волі із застосуванням фізичної сили.

Факт, що зазначені особи в минулому були свекром та невісткою не має вирішального значення, як і мета вчинення таких протиправних дій.

Приймаючи рішення про закриття кримінального провадження, дізнавач не дав належної оцінки всім наведеним доказам та передчасно дійшов висновку про відсутність «факту» та складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_9 .

Слідчий суддя при розгляді скарги та постановленні оскаржуваної ухвали, вказані обставини залишив поза увагою, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_8 задовольнити.

Ухвалу Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30 вересня 2025 року про відмову в задоволенні скарги на постанову дізнавача поліції про закриття кримінального провадження скасувати.

Скаргу ОСОБА_8 задовольнити.

Постанову старшого дізнавача сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП від 16.09.2025 року про закриття кримінального провадження скасувати.

Кримінальне провадження № 12025096180000178 від 27.08.2025 року за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України направити до Коломийського РВП ГУНП України в Івано-Франківській області для проведення досудового розслідування.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_3

Судді ОСОБА_5

ОСОБА_4

Попередній документ
132416253
Наступний документ
132416255
Інформація про рішення:
№ рішення: 132416254
№ справи: 346/5005/25
Дата рішення: 03.12.2025
Дата публікації: 10.12.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за скаргами на дії та рішення правоохоронних органів, на дії чи бездіяльність слідчого, прокурора та інших осіб під час досудового розслідування; рішення слідчого про закриття кримінального провадження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (03.12.2025)
Результат розгляду: скасовано
Дата надходження: 29.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
30.09.2025 11:30 Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
08.10.2025 09:00 Івано-Франківський апеляційний суд
29.10.2025 13:30 Івано-Франківський апеляційний суд
17.11.2025 14:00 Івано-Франківський апеляційний суд
03.12.2025 14:30 Івано-Франківський апеляційний суд