Справа № 199/10665/25
№ провадження 2/646/4640/2025
09 грудня 2025 року м.Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова
у складі: головуючого судді - Клімової С.В.,
за участю секретаря - Герко Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд
Позивач ТОВ « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6235624882 від 13.09.2021 року.
На підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «Таскомбанк» первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальника, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу НІ/11/19-Ф у відповідності до умов якого, ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зобов'язується передати (сплатити) АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги
Відповідно до витягу реєстру прав вимоги до договору факторингу НІ/11/19-Ф укладеного між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6235624882 від 13.09.2021 року та відповідно ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 35 965,26 грн з яких: 20 908,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 3,50 грн - сума заборгованості по відсоткам, 15 053,76 грн - сума заборгованості по комісії, 0 грн - пеня/штрафи.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку не повернута заборгованість по кредиту позивач звернувся до суду з наступним позовом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість.
Також позивач просить відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати у сумі 3 028,00 грн., сплачені ним при подачі позову до суду.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 19 вересня 2025 року провадження по справі було відкрито.
Ухвалою Основ'янського районного суду міста Харкова від 09 грудня 2025 року було вирішено питання про заочний розгляд справи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надавши суду письмову заяву, згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність, підтримав позовні вимоги, які просить суд задовольнити, у разі неявки відповідача просив винести заочне рішення по справі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився. Направлені на адресу судові повідомлення повернулися до суду з відмітками « адресат відсутній за вказаною адресою».
У відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відзив відповідачем не подано.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
З'ясувавши думку представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так судом встановлені наступні фактичні обставини.
Судом встановлено, що між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6235624882 від 13.09.2021 року
Договір, паспорт кредиту та умови отримання фінансових кредитів ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» розміщені на сайті www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення договору до яких позичальник приєднався підписавши договір складають єдиний кредитний договір.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.
За умовами договору про надання фінансового кредиту вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 20908,00 грн строком на 12 місяців, реальна річна ставка 10%, щомісячні проценти 6,00.
На підставі договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ«Таскомбанк», первісний кредитор відступає новому кредитору права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти.
15.05.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № НІ/11/19-Ф, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати АТ «Таскомбанк» суму фінансування, а АТ «Таскомбанк» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до витягу реєстру прав вимоги до договору факторингу НІ/11/19-Ф укладеного між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 6235624882 від 13.09.2021 року та відповідно ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 35 965,26 грн з яких: 20 908,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 3,50 грн - сума заборгованості по відсоткам, 15 053,76 грн - сума заборгованості по комісії, 0 грн - пеня/штрафи.
Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частинами 1 та 2 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що прямо передбачено положеннями статті 629 ЦК України.
Позивачем доведений факт наявності заборгованості за кредитним договором№ 6235624882 від 13.09.2021 року в сумі 35 965,26 грн з яких: 20 908,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 3,50 грн - сума заборгованості по відсоткам, 15 053,76 грн - сума заборгованості по комісії, 0 грн - пеня/штрафи.
Відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості.
Згідно з вимогами ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Правилами ст. 514 ЦК України унормовано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
З огляду на викладене вище, позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 6235624882 від 13.09.2021 у сумі 20 911,50 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20 908,00 гривень; заборгованості по відсоткам в розмірі 3,50 гривень є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості по комісії в розмірі 15 053,76 гривень, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
При цьому законодавством визначено декілька наслідків невідповідності правочину нормам актів цивільного законодавства: недійсність правочину або його нікчемність у випадках, визначених законом /стаття 215ЦК України/.
За положеннями частини другої статті 215 ЦК України правочин є нікчемним, якщо його недійсність прямо встановлена законом. Визнання у такому випадку правочину недійсним в окремому порядку не вимагається.
Зазначені положення законодавства поширюються як на договори як вид правочинів загалом, так і на окремі положення певних видів договорів, зокрема договорів кредиту.
Згідно із частинами першою, третьоюстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Оскільки споживач є вразливою стороною договірних відносин, законодавець визначився з посиленим захистом споживачів шляхом прийняття Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
За положеннями абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів»кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції /пункти 17, 23 статті 1/.
Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.
З цих підстав суд доходить висновку про те, що умови кредитних договорів щодо встановлення комісії суперечить вимогам статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів». Таким чином, банк не може встановлювати платежі, які споживач повинен сплатити на користь банку за дії, які не є послугою банку. До таких самих висновків прийшов Верховний Суд України у постанові по справі № 6-2071цс16 від 06 вересня 2017 року та КЦС ВС від 19.08.2020 року у постанові по справі №641/11984/15-ц, визнавши умову кредитного договору щодо встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості нікчемною.
За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія на загальну суму 15 053,76 гривень, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Тому суд стягує з ОСОБА_1 судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог, що становить 1 770,76 грн. Тобто, 35 965,26 грн : 20 911,50 грн = 1,71 (заявлена позивачем сума заборгованості : задоволену судом суму заборгованості = коефіцієнт розрахунку судового збору), 3 028,00 грн (судовий збір) : 1,71 = 1 770,76 грн (сума судового збору, який підлягав сплаті позивачем при зверненні до суду поділена на коефіцієнт розрахунку в межах задоволеної судом суми заборгованості = судовий збір пропорційно до задоволеної судом суми заборгованості).
Керуючись ст.ст. 11, 12 13, 78, 79, 89, 141, 206, 264, 265, 280-284, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 610, 611, 612, 623, 625, 1054, 1048-1050 ЦК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», на р/р № НОМЕР_2 в АТ «ТАС Комбанк», код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за договором кредиту № 6235624882 від 13.09.2021 року у розмірі 20 911,50 грн (двадцять тисяч дев'ятсот одинадцять гривень 50 копійок) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 770,76 грн.
В іншій частині у задоволенні позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 30-ти денний строк апеляційної скарги, з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua
Суддя С.В. Клімова