Справа № 216/5755/25
провадження №2/216/2678/25
26 листопада 2025 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Стартановича Д.В.,
за участю: секретаря судового засідання Клименко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
17 липня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позовна заява мотивована тим, що 30 жовтня 2004 року позивач зареєстрував шлюб з відповідачкою у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 518. Сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені з початку 2025 року, вони спільно не проживають, не ведуть спільне господарство, не підтримують сімейно-шлюбних відносин, втратили почуття любові.
Позивач у судове засідання не з'явився, його представниця ОСОБА_4 надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, про час, день та місце слухання справи повідомлялася належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно i повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких гарантуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи i вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Письмовими матеріалами справи встановлено, що 30 жовтня 2004 року сторони зареєстрували шлюб у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 518, в період якого у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією актового запису про шлюб, та копією актового запису про народження.
Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені з початку 2025 року у зв'язку з різними поглядами на подальше сумісне життя. Збереження та подальше існування шлюбних відносин позивач вважає неможливим, оскільки на теперішній час сторони не ведуть сумісного побуту, не підтримують шлюбні відносини, тобто, не реалізують права та обов'язки подружжя, передбачені Сімейним Кодексом України. Позивач вважає, що подальше зберігання шлюбних відносин з відповідачкою є недоцільним. Судом встановлено, що сторони проживають окремо один від одного, спільне господарство не ведуть, не підтримують сімейно-шлюбні відносини, стосунки припинились.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя i збереження шлюбу суперечитиме одному з них, чи інтересам їx дітей.
Згідно ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Нормами частини 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України визначено, що кожен з подружжя мас право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, с порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність i може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя (ст. 112 СК України).
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки i жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя i збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін припинені i поновлені бути не можуть, тому шлюб повинен бути розірваний.
Згідно до ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняються у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Судові витрати залишити за позивачем.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 12, 77-81, 128, 141, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПK України. суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 30 жовтня 2004 року у Центрально-Міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 518 - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Д.В.Стартанович