Єдиний унікальний номер справи 185/11205/25
Провадження № 1-кп/185/1493/25
08 грудня 2025 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в період воєнного стану в залі в м.Павлограді Дніпропетровської області кримінальне провадження, що внесене до ЄРДР за №12025046370000349 від 10 вересня 2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Булахівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше неодноразово судимого, останній раз: 26.01.2021 року Ленінським міським судом м.Дніпропетровська за ч.3 ст.15 ч.3 ст.186, ч.4 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений 28.12.2023 року по відбуттю строку покарання, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, -
за участю прокурора ОСОБА_4 (дистанційно),
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 , -
Обвинувачений ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, навідником гранатометного відділення взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 3, 17, 28, 29, 65, 68 Конституції України, п.п. 1, 2 ст.1, п.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 28-33, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 28 серпня 2025 року близько 10.00 год. прийшов за адресою: АДРЕСА_1 , - де мешкає потерпілий ОСОБА_5 , в якого за вказаною адресою зберігався інструмент: коса бензомоторна БТ-430 «Світязь», зварювальний апарат інвертного типу «Кентавр» модель ВС-250РВ МІКРОН, шліфувальна машина LS1272HL «Vitals», маска зварника. У обвинуваченого ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння вищевказаним майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заволодіння чужим майном і обернення його на свою користь, усвідомлюючи протиправний характер своїх намірів щодо посягання на чужу власність, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення майнової шкоди власнику майна та бажаючи настання таких наслідків, обвинувачений ОСОБА_3 , діючи умисно, з корисливих мотивів та особистою зацікавленістю, зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5 , під приводом необхідності здійснення господарських робіт за своїм місцем мешкання, заволодів майном: косою бензомоторною БТ-430 «Світязь», зварювальним апаратом інвертного типу «Кентавр» модель ВС-250РВ МІКРОН, шліфувальною машиною LS1272HL «Vitals», маскою зварника, - на загальну вартість 4268.81 грн., яке потерпілий ОСОБА_5 добровільно надав обвинуваченому ОСОБА_3 , будучи переконаним в доброчесності його намірів. Після чого обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник та розпорядився майном, яким заволодів, на власний розсуд.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.190 КК України визнав, суду пояснив, що влітку 2025 року він прийшов до потерпілого ОСОБА_5 та попросив в нього інструмент для ремонту в своєму будинку: бензомоторну косу, зварювальний апарат з маскою, болгарку. Потерпілий надав цей інструмент. Він цей інструмент продав особам ромської національності за 1200 гривень. Вартість майна потерпілого не оспорює, гроші потерпілому не повернув, оскільки не має постійної роботи. У скоєному щиро розкаюється, жалкує про вчинене. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені обставини в обвинувальному акті відповідають подіям кримінальних правопорушень, що йому інкримінуються. При визначені покарання просить не позбавляти його волі, надати шанс для виправлення, має намір і надалі проходити військову службу, бо уклав контракт.
Потерпілий ОСОБА_5 суду повідомив, що в серпні 2025 року до нього прийшов обвинувачений ОСОБА_3 та попросив на декілька днів інструмент, щоб провести ремонт за його місцем проживання. Він передав йому бензомоторну косу, зварювальний апарат з маскою та болгарку. Через декілька днів він звернувся до обвинуваченого, щоб він повернув його інструмент. ОСОБА_3 просив почекати та сказав, що інструмент поверне пізніше. Не дочекавшись повернення інструменту від обвинуваченого, він звернувся до дільничного, який одразу знайшов його інструмент та повернув. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч.3 ст.349 КПК України, оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені обставини в обвинувальному акті відповідають подіям кримінального правопорушення, погоджується із вартістю майна, що було передано обвинуваченому, при визначенні покарання для обвинуваченого не наполягає на суворому покаранні, просить лише грошової компенсації за вчинене.
Крім повного визнання своєї провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому злочині підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України - доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності з вимогами ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його до категорії нетяжких злочинів, ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, звільнений з військової служби, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття.
Обставиною, відповідно до вимог ст.66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, відповідно до вимог ст.67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не встановив.
За сукупністю обставин вчинення кримінального правопорушення, ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, який раніше судимий, свою вину визнав, наявності пом'якшуючої та відсутності обтяжуючих покарання обставин, повернення інструменту потерпілому, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізолювання від суспільства та призначає йому покарання в межах санкції інкримінованої статті Особливої частини Кримінального кодексу України, із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України, тобто в умовах виконання за його поведінкою постійного та обов'язкового контролю, що буде достатнім для виправлення особи та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Під час проведення досудового розслідування проводилась судово-товарознавча експертиза, на проведення якої згідно довідки було витрачено 1782.80 гривень. Зазначені витрати у відповідності вимог ст.122 КПК України відносяться до процесуальних витрат.
Оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 винуватий у вчиненні інкримінованого злочину за описаних у вироку обставин, то суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 1782.80 гривень.
Доля речових доказів повинна бути вирішена у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Цивільний позов в межах кримінального провадження не заявлений.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, та призначити покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк відраховувати з моменту проголошення вироку, тобто з 08.12.2025 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави вартість проведеної експертизи у розмірі 1782.80 гривень.
Речові докази:
- косу бензомоторну БТ-430 «Світязь», зварювальний апарат інвертного типу «Кентавр» модель ВС-250РВ МІКРОН, шліфувальну машину LS1272HL «Vitals», маску зварника, які передані на збереження потерпілому ОСОБА_5 - після набрання вироком законної сили залишити останньому по приналежності.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1