Справа № 203/3383/25
Провадження № 2/0203/1732/2025
03.12.2025 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Биченковій Г.С.
за участю представника позивача - Шабаняна А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що 08.06.2017 року відповідач, ознайомившись з умовами кредитування, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі чого відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «MasterCard Platinum», зі строком дії до 10/18, із встановленням початкового кредитного ліміту, розмір якого в подальшому збільшувався до 200000 грн. Після строку дії першої картки відповідачу для можливості користування рахунком було видано картку «MasterCard World Black Edition», зі строком дії до 10/21. В подальшому, 22.10.2021 року відповідача власноруч на планшеті підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою погодив використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису. 03.11.2021 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої ним отримано додаткову кредитну картку «MasterCard World Black Edition», зі строком дії до 10/24. 20.09.2022 року відповідач в системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля підписав додаткову угоду до кредитного договору №SAMDNWFC00056442811_01, відповідно до якої погодив наступні умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - невідновлювальна кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше п'яти років з дня укладання цієї додаткової угоди; процентна ставка - 12% річних. Посилаючись на вказані обставини, а також неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість, яка утворилась станом на 15.04.2025 року, в сумі 146004 грн. 19 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 23.06.2025 року позов було залишено без руху.
Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 01.07.2025 року було відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач в призначене судове засідання на 20.08.2025 року не з'явився, надавши клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на проживання в м.Києві та необхідність збору доказів, узгодження правової позиції та підготовки відзиву.
В наступні судові засідання відповідач не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив.
Згідно поданого клопотання, призначене на 03.12.2025 року судове засідання відповідач просив відкласти посилаючись на стан здоров'я.
Суд враховує, що в силу положень ст.223 ЦПК України повторна неявка відповідача, незалежно від поважності причин такої неявки, не є перешкодою для розгляду справи.
За вказаних обставин, враховуючи, що справу було призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін та їх явка судом обов'язковою не визнавалась, що з моменту відкриття провадження по справі відповідач мав достатньо часу для підготовки та подання відзиву та доказів, його повторну неявку до суду та ненадання доказів щодо поважності причин такої неявки, що призводить до затягування розгляду справи, суд у відповідності до ст.223 ЦПК України визнав за можливе провести подальший розгляд справи по суті за фактичної явки учасників.
Перевіривши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Постановою Правління НБУ України №151 від 13.12.2019 року було затверджено «Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України» (далі - Положення).
Пунктами 1,2 вказаного Положення передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Цивільного кодексу України, Законів України «Про Національний банк України», «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та документообіг» і визначає порядок застосування особливого виду власноручного підпису - цифрового власноручного підпису клієнтами банків - фізичними особами під час підписання документів.
Це Положення є актом цивільного законодавства, дія якого поширюється на відносини, що виникають між клієнтами банку та банками під час здійснення банківської діяльності та отримання банківських послуг.
Згідно термінів наведених в п.3 Положення:
1) електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити власноручний підпис;
2) клієнт банку - фізична особа, яка отримує або має намір отримати банківські та/або фінансові послуги, не пов'язані з підприємницькою діяльністю;
5) цифровий власноручний підпис - власноручний підпис фізичної особи, створений на екрані електронного сенсорного пристрою та нерозривно пов'язаний з електронним документом, підписаним цим підписом;
Пунктами 6 та 7 Положення передбачено, що цифровий власноручний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та прирівнюється до власноручного підпису в разі дотримання норм цього Положення.
Використання цифрового власноручного підпису клієнтом банку не вимагає наявності попередньо укладеного договору між банком та клієнтом.
Банк зобов'язаний ознайомити клієнта банку з текстом документа, перед його підписанням цифровим власноручним підписом. Технологія створення електронних документів, які клієнт підписує цифровим власноручним підписом, повинна забезпечувати гарантії того, що клієнт підписав саме той документ, з текстом якого він ознайомився (п.11 Положення).
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.06.2017 року відповідач, ознайомившись з умовами кредитування, підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі чого відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «MasterCard Platinum», зі строком дії до 10/18, із встановленням початкового кредитного ліміту, розмір якого в подальшому збільшувався до 200000 грн.
Після строку дії першої картки відповідачу для можливості користування рахунком було видано картку «MasterCard World Black Edition», зі строком дії до 10/21.
В подальшому, 22.10.2021 року відповідача власноруч на планшеті підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, якою погодив використання ОТР пароля в якості простого електронного підпису.
03.11.2021 року відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно якої ним отримано додаткову кредитну картку «MasterCard World Black Edition», зі строком дії до 10/24.
20.09.2022 року відповідач в системі самообслуговування Приват24 за допомогою ОТР пароля підписав додаткову угоду до кредитного договору №SAMDNWFC00056442811_01, відповідно до якої погодив наступні умови кредитування: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - невідновлювальна кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією, але не більше п'яти років з дня укладання цієї додаткової угоди; процентна ставка - 12% річних.
Вказане підтверджується долученими до позову копіями анкети-заяви від 08.06.2017 року, підписаної власноруч відповідачем; анкетою-заявою від 22.10.2021 року, заявою від 03.11.2021 року про приєднання до Умов та Правил надання послуг, заявою та додатковою угодою від 20.09.2022 року, підписаних відповідачем власноручним цифровим підписом, що відповідає зазначеним вище положенням постанови Правління НБУ України №151 від 13.12.2019 року; довідками про видачу кредитних карток та про розмір встановленого кредитного ліміту.
З долученої до позову виписки по рахункам вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт та відповідач активно користувався кредитним коштами з використанням зазначених вище карток.
Згідно долученого до позову розрахунку заборгованості та виписки вбачається та не спростовано відповідачем, що останній свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 15.04.2025 року утворилась заборгованість в сумі 146004 грн. 19 коп., що становить заборгованість за тілом кредиту.
Таким чином, враховуючи, що позивачем доведено факт виникнення кредитних правовідносин з відповідачем, виконання банком своїх зобов'язань за кредитним договором та їх неналежне виконання відповідачем, суд приходить до висновку про обгрунтованість, доведеність та необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 08.06.2017 року, яка утворилась станом на 15.04.2025 року, в сумі 146004 грн. 19 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту, а також у відповідності до ст.141 ЦПК України стягнути судовий збір в сумі 2422 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.3,6,11,207,208,525,530,612,616,627,629,633,634,1048-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст.2,4,5, 10-13,76-81,141,211,223,247,258,259,263-268 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 08 червня 2017 року, яка утворилась станом на 15 квітня 2025 року, в сумі 146004 грн. 19 коп., що складає заборгованість за тілом кредиту, а також стягнути судовий збір в сумі 2422 грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 08 грудня 2025 року.
Суддя С.Ю.Казак