Справа № 932/3334/25
Провадження № 2-н/0203/655/2025
03 грудня 2025 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Казак С.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з боржника ОСОБА_1 , -
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги звернулось з вищезазначеною заявою до Шевченківського районного суду міста Дніпра.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 08.04.2025 року цивільну справу було передано за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра.
Згідно ч.1 ст.162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За правилами виключної підсудності, встановленими ч.1 ст.30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
У постанові від 07.07.2020 року по справі №910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
В постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №638/1988/17, провадження №61-30812св18, зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
З поданої заяви вбачається, що в останній ставиться питання про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості за спожиту електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 .
Тобто, предметом заявлених вимог у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг з утримання нерухомого майна, що надаються за місцем його знаходження.
З урахуванням наведеного, на вказану заяву поширюються правила виключної підсудності, встановлені ч.1 ст.30 ЦПК України.
Оскільки місцезнаходженням майна є територія Шевченківського району міста Дніпра, вказана справа підсудна Шевченківському районному суду міста Дніпра.
Також суд враховує, що положеннями ч.8 ст.165 ЦПК України, якими керувався Шевченківський районний суд міста Дніпра передаючи справу за підсудністю до Центрального районного суду міста Дніпра, передбачено можливість передачі справи за підсудністю до іншого суду за заявами, боржниками за якими є юридична особа або фізична особа-підприємець.
У інших випадках, недотримання правил підсудності за заявами про видачу судового наказу є підставою для відмови у його видачі відповідно до п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України.
Таким чином, оскільки за правилами виключної підсудності вказана заява підсудна саме Шевченківському районному суду міста Дніпра, а також, що в даному випадку процесуальний закон не передбачає можливості передачі справи за підсудністю, у видачі судового наказу слід відмовити на підставі п.9 ч.1 ст.165 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.30,162,165,258-260 ЦПК України,-
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з боржника ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя С.Ю.Каза