Справа № 203/8398/25
Провадження №3/0203/2494/2025
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Центрального районного суду міста Дніпра Качаленко Г.В., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Дніпра (Дніпропетровська), громадянки України, працюючої екологом ТОВ "Дніпропетровська хімічна компанія", місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ст.122-4 КУпАП,-
03.10.2025 року о 08:10 годині в місті Дніпро по вул. Степана Бандери, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «HONDA PILOT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , стала учасником дорожньо-транспортної пригоди, місце якої залишила, до органів поліції не повідомила, чим порушила п. 2.10а ПДР, скоїв правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП.
В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , просила долучити до матеріалів справи письмові пояснення, в яких зазначила, що дійсно, 03.10.2025 року біля пішохідного переходу в районі центрального ринку м. Дніпра ОСОБА_2 зіштовхнулася з її автомобілем, внаслідок чого ОСОБА_1 екстрено загальмувала. Пояснила, що її мати, яка знаходилась разом з нею в автомобілі, вийшла з автівки, наздогнала потерпілу та впевнилася, що з нею все гаразд і фізичних пошкоджень вона не має. При цьому від виклику швидкої та поліції жінка відмовилась, зазначив, що з нею все гаразд. Після того, як ОСОБА_1 відвезла сина до школи, вона повернулась до місця пригоди та довезла ОСОБА_2 за вказаною нею адресою АДРЕСА_2 . Коли потерпіла виходила з автомобіля, вона сфотографувала водійське посвідчення ОСОБА_1 та пригрозила, що та ще пошкодує про дану пригоду. Пізніше, 24.10.2025 року, з ОСОБА_1 зв'язався інспектор патрульної поліції, відібрав пояснення та склав протокол про адміністративне правопорушення. Вважає, що обставиною, яка пом'якшує її вину, є той факт, що вона повернулась до місця ДТП, пропонувала допомогу потерпілій і довезла її за вказаною нею адресою.
Отже, ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення в судовому засіданні визнала, підтвердила обставини викладені у протоколі, просила при накладенні адміністративного стягнення взяти до уваги той факт що вона проживає разом із сином, якого щодня возить до школи, їздить на роботу, тому з урахуванням всіх обставин, не позбавляти її права керування транспортним засобом, бо це може негативно відобразитися на фізичній втомленості її дитини, бо для того, щоб дістатися до школи буде витрачатися значно більше часу.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Гусєва К.В. в судовому засіданні також просила з урахуванням викладених в письмових поясненнях обставин, не позбавляти ОСОБА_1 права керування транспортним засобом. Просили долучити до справи відео з камер відеоспостерження, що підтверджують позицію захисту, що переглянуті в судовому засіданні.
За змістом об'єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке встановлена статтею 122-4 КУпАП, її склад не передбачає наявності потерпілих, оскільки до цього складу не входить як елемент складу правопорушення заподіяння моральної, фізичної або майнової шкоди іншим особам.
Разом з тим, до справи під час складання протоколу та оформлення матеріалів залучено ОСОБА_2 та її представника - адвоката Абрамова Д.В., які до судового засідання не прибули, просили справу розглядати без їх участі.
Відносно ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕНА №6042505 від 29.10.2025 за ч.1 ст. 127 КУпАП за порушення п.4.14.а ПДР пішоходом (а.с.2).
У письмових поясненнях щодо обставин справи представник ОСОБА_3 зазначив, що 03.10.2025 року о 08:10 год. ОСОБА_2 переходила проїзну частину по вул. Степана Бандери на зелений сигнал світлофора. У цей момент ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Honda Pilot», допустила наїзд на потерпілу, після чого ОСОБА_2 впала та отримала тілесні ушкодження. Внаслідок даної пригоди поліцейськими УПП було винесено постанову про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення, оскільки нібито саме її дії стали причиною ДТП. З цього приводу стороною захисту ОСОБА_2 подано адміністративний позов про скасування вказаної вище постанови поліцейських. Представник вважає, що водій ОСОБА_1 проявила злочинну недбалість та неуважність, грубо та цинічно проігнорувала вимоги щодо зупинки транспортного засобу та вжиття заходів для надання допомоги потерпілій, а також виклику працівників поліції. У зв'язку з особливою зухвалістю та зневагою до закону, що виразилося в залишенні травмованої людини без допомоги, захисник просить визнати ОСОБА_1 винною та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на два роки.
Дослідив матеріали справи, суд доходить наступних висновків.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст.122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до п. 2.10.а Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Вимоги вищезазначеного пункту правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а саме залишення водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, та її вина повністю доведена за обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджена наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№504945 від 06.11.2025, що є самостійним доказом у справі (а.с.1), рапортами слідчого та інспектора - чергового Дніпровського РУП №1 ГУНП В Дніпропетровській області про фіксацію звернення ОСОБА_2 про скоєння на неї наїзду невстановленим автомобілем та надання медичної допомоги (а.с.3-4), протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 03.10.2025 зі схемою та фототаблицею до нього, відеозаписом з камер "Безпечне місто"(а.с.14), медичними документами ОСОБА_2 , висновком судово-медичного експерта №3015 від 07.10.2025 та фото таблицею до нього (а.с.15-18), письмовими поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 .
При застосуванні адміністративного стягнення суд виходить із змісту статті 33 КУпАП і враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, вважає, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення в межах санкції статті 122-4 КУпАП у виді штрафу, що буде достатньою мірою відповідальності для досягнення мети адміністративного стягнення, що застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При цьому, суд не вважає достатніми та спроможними доводи представника іншого учасника пригоди щодо необхідності застосування стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом через особливу зухвалість поведінки ОСОБА_4 та залишення без допомоги травмованої людини. Оскільки такі зауваження не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, ОСОБА_2 в письмових поясненнях підтвердила, що її на місці питали про самопочуття, необхідність викликати швидку допомогу, доставити її у лікарню, на що вона відмовилась. Вона зачекала поки відвезли дитину до школи, повернулись та відвезли її на роботу.
Крім того, з представлених суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 працює, самостійно виховує малолітню дитину, має необхідність через віддаленість місця роботи від місця проживання та навчання дитини пересуватись на автомобілі, також в умовах воєнного стану мобільність матері сприятиме можливості забезпечення безпеки дитини при виникненні загрози її життю та здоров'ю.
Отже, позбавлення права керування транспортним засобом в даному випадку становитиме для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності надмірний тягар та не буде пропорційним допущеному порушенню.
Крім того, при застосуванні більш суворого стягнення суд має обґрунтувати причини недостатності застосування менш тяжкого стягнення та його недостатності, яких наразі суд не вбачає.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Згідно ч.1 ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.122-4, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП та застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
На підставі статті 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Відповідно до вимог статті 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - 3 місяці.
Суддя Г.В. Качаленко