Провадження № 1-кп/932/1571/25
Справа № 932/15533/25
08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра
у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю:
прокурора ОСОБА_5
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м.Дніпро, кримінальне провадження внесеного до ЄРДР №22025050000000853, за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костянтинівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22025050000000853 відносно ОСОБА_7 за ч.2 ст.111 КК України.
У судовому засіданні прокурор вважав за доцільне продовжити відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави на підставі п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, так як обвинувачений, враховуючи тяжкість скоєного кримінального правопорушення може вчинити спробу переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на експерта та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також скоїти інші злочини.
Обвинувачений ОСОБА_7 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки він не вбачає підстав та необхідності в переховуванні.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти клопотання прокурора та просила змінити запобіжний захід на інший більш м'який, оскільки клопотання не обґрунтоване, а ризики не доведені. ОСОБА_7 раніше не судимий, закордонного паспорту він немає, а тому він не зможе переховуватися в іншій країні. Також відсутні дані, що обвинувачений, його родина впливають на свідків. Крім того, всі докази вилучені та долучено, тому вони не можуть бути спотворені.
Вислухавши учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку щодо доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Так, станом на 08 грудня 2025 року, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 спливає, а судовий розгляд по справі триває, свідки не допитані, письмові докази в повному обсязі не дослідженні.
При цьому, ОСОБА_7 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, а також довічне, тому усвідомлюючи відповідальність, яка йому загрожує у випадку доведеності його вини, існує реальний ризик того, що він може переховуватися від суду, чим перешкоджатиме кримінальному провадженню.
Суд вважає, що також існує ризик того, що обвинувачений може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, в тому числі видалити з мережі інтернет раніше переданої інформації, повідомити осіб, котрим він поширював відповідну інформацію та які також зможуть її видалити, з урахуванням чого суд вважає доведеним ризик, передбачений п. 2 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того, враховуючи стадію судового провадження, коли судовий розгляд справи триває, свідки, експерт не допитані, докази в повному обсязі не досліджені, існує висока вірогідність вчинення з боку обвинуваченого ОСОБА_7 впливу на свідків, експерта, а тому суд вважає наявний ризик передбачений п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, при вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою, колегія суддів, враховує дані про особу обвинуваченого, характер та обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, яке свідчить про відсутність у ОСОБА_7 стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, а також дає суду обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення останнім інших кримінальних правопорушень.
Оцінюючи вищевказані обставини, колегія суддів, приймає до уваги, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Колегія суддів враховує характер кримінального правопорушення, вчиненого обвинуваченим, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства та те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, що в даному випадку виправдовує тримання обвинуваченого ОСОБА_7 під вартою і застосування саме такого запобіжного заходу у цьому випадку буде виправданим з точки зору наявності відповідного суспільного інтересу.
Доводи сторони захисту про відсутність ризиків та їх необґрунтованість, судом не приймаються, оскільки при розгляді клопотання встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання під вартою ОСОБА_7 та наявність обґрунтованих ризиків, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин для зміни обвинуваченому запобіжного заходу стороною захисту не наведено.
Посилання сторони захисту, що він немає наміру переховуватись, як підстава зміни запобіжного заходу, судом не приймається, оскільки це лише заява сторони захисту, а його належна процесуальна поведінка на цей час обумовлена саме обраним запобіжним заходом.
Посилання сторони захисту, що обвинувачений раніше не судимий, колегія суддів не може розцінювати як підставу відмови у задоволенні клопотання, так як вищезазначені обставини існували до і на момент вчинення інкримінованого злочину та жодним чином не виступили стримуючим фактором в поведінці ОСОБА_7 .
Також колегія суддів враховує, що наразі на території України введений воєнний стан, що суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, а відтак застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку обвинуваченого.
Крім того, враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням вищенаведених ризиків, обставин справи, даних про особу, суд не вбачає підстав для визначення альтернативного запобіжного заходу - застави.
На підставі викладеного, колегія суддів, вважає доцільним продовжити застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту.
Керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197, 372, 376 КПК України, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити застосування щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 05 лютого 2026 року, включно.
Розмір застави - не визначати.
Відмовити у задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу на інший більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в установлений Законом строк.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3