Справа №295/14674/23
1-кп/295/433/25
08.12.2025 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
представників потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023060000000088 від 17.02.2023 про обвинувачення ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4, 5 ст. 191, ч. 1 ст. 362, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,
В провадженні Богунського районного суду міста Житомира перебуває зазначене кримінальне провадження.
Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала надану суду заяву від 27.11.2025 про відвід прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 та доповнення до зазначеної заяви від 02.12.2025 та від 08.12.2025, просила її задовольнити. Зазначила, що остання не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки вона особисто заінтересована в результатах кримінального провадження, тобто має намір домогтися обвинувального вироку суду щодо ОСОБА_7 та незаконно стягнути з останньої, на користь школи певну суму коштів, про що свідчать такі дії прокурора: заперечувала щодо виклику свідків заявлених зі сторони захисту; заявила клопотання про допит свідка зі сторони обвинувачення завідуючої господарством ОСОБА_10 , яку ОСОБА_7 вважала своїм основним свідком зі сторони захисту; вжила заходів щодо відсторонення ОСОБА_11 від посади і позбавлення можливості доступу до документів, які мають підтвердити дії останньої в умовах виправданого ризику; просила суд прийняти до спільного розгляду з даним кримінальним провадженням очевидно незаконну позовну заяву початкової школи №11 м. Житомира, де обвинувачена ОСОБА_7 значиться відповідачем. Крім того, зазначає, що її право на захист було порушено, оскільки з адвокатом ОСОБА_12 договір про надання правової допомоги укладено не було. ОСОБА_13 підписала обвинувальний акт, який зроблено на припущеннях. Адвокат ОСОБА_14 не робив свою роботу.
Прокурор у судовому засіданні просила відмовити у задоволенні даної заяви обвинуваченої ОСОБА_11 , підтримавши свої письмові заперечення від 02.12.2025 та 08.12.2025 в яких зазначила, що позиція під час здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України. Обвинувачена ОСОБА_11 , надає оціночні судження.
Інші учасники судового провадження також просили відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_11 з доповненнями про відвід прокурора ОСОБА_3 . При цьому, захисник ОСОБА_8 висловив думку, що заявлений відвід це набір фраз. Питання порушені ОСОБА_11 вже були предметом розгляду в суді.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт з додатками та надані документи, дослідивши заяву про відвід прокурора ОСОБА_3 з доповненнями та заперечення прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 77 КПК України передбачений перелік підстав для відводу прокурора. Зокрема, прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
У відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, визначено одну з підстав для застосування відводу прокурора - існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
Отже, безумовною підставою для відводу прокурора є його особиста зацікавленість в ході здійснення досудового розслідування.
Згідно з ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження, відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Вмотивованість відводу означає, перш за все, спроможність представлених заявником аргументів обґрунтувати сумніви у неупередженості прокурора, можливість впливу вказаних факторів (підстав) на вирішення даної справи або об'єктивну неможливість його участі в цьому провадженні. Будь-який учасник кримінального провадження може не погоджуватися з вчиненими діями або постановленими рішеннями прокурора і оцінювати їх з позиції свого процесуального статусу і власного процесуального інтересу. Однак, тлумачення таких дій і рішень у сенсі підстав для відводу має базуватися не лише на власному переконанні в їх умисній необ'єктивності, а й на фактичних обставинах, за допомогою яких відповідні обставини стануть очевидними і для суду, який розглядає заяву про відвід.
Позиція під час здійснення повноважень прокурора у кримінальному провадженні не може вважатися упередженістю та, відповідно, слугувати підставою для його відводу, оскільки зумовлена процесуальним статусом та процесуальними повноваженнями прокурора, визначеними ст. 36 КПК України.
Незгода сторони кримінального провадження з процесуальними діями чи бездіяльністю прокурорів за умови відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про їх упередженість до будь-якого зі сторін провадження, не є підставою для їх відводу.
Як вбачається зі змісту заявлених доводів ОСОБА_7 про відвід обставин, які б давали достатні підстави для обґрунтованого сумніву у неупередженості прокурора та його заінтересованості, суду не надано.
При цьому, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу прокурору, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
Крім того, суть відводу обвинуваченої ОСОБА_7 про те, що прокурор заявив клопотання про виклик свідків, та заперечував щодо виклику інших свідків, жодним чином не є свідченням упередженості прокурора в даному кримінальному провадженні.
Разом з тим, ОСОБА_7 не надано доказів звернення із запитами до відповідних органів, підприємств, установ, а також відомостей про те, що у наданні запитуваної інформації їй було відмовлено.
Обвинуваченою ОСОБА_7 не доведено наявність обставин, які б свідчили про заінтересованість прокурора в результатах кримінального провадження, а також його упередженість.
Враховуючи викладене, доводи викладені в поданій заяві обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід прокурора з доповненнями є безпідставними і такими, які суд не може покласти в основу свого рішення про відвід прокурора, не знаходять свого підтвердження, а тому дана заява не підлягає задоволенню. До того ж, ряд заявлених доводів ОСОБА_7 , які містяться з заявленому відводі прокурору вже були предметом розгляду судом.
Заявлене клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 , що в діях прокурора ОСОБА_15 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 374 КК України та ч.1 ст. 367 КК України, а також в діях адвоката ОСОБА_16 та слідчої ОСОБА_17 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 368 та ч.1 ст 369 КК України не є питанням яке підлягає розгляду під час розгляду питання про відвід прокурора та може бути вирішено стороною захисту в порядку передбаченому розділом III КПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 36, 77 КПК України,
Відмовити у задоволенні заяви обвинуваченої ОСОБА_7 про відвід прокурора Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 від 27.11.2025 та доповнення до неї від 02.12.2025 та від 08.12.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1