Справа №403/498/23 провадження № 2/403/77/25
02 грудня 2025 року с-ще Устинівка
Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді Атаманової С.Ю.,
при секретарі судового засідання Муляві В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останньої заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 12334 грн. 02 коп..
Позов (з урахуванням заяви від 30 вересня 2024 року) обгрунтовується тим, що 26 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі по тексту рішення - ТОВ «ФК «ЦФР»), як первісним кредитором, та відповідачем ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №3674431021, за умовами якого позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, а також відступлення 07 жовтня 2016 року на підставі договору факторингу №ТАСЦФР-10-2016 ТОВ «ФК «ЦФР» права вимоги за цим договором Акціонерному товариству «Таскомбанк» (далі - АТ «Таксомбанк») та заміну у порядку укладення договору факторингу №НІ/11/9-Ф від 21 березня 2023 року сторони кредитора у договорі №3674431021 від 26 грудня 2019 року з АТ «Таскомбанк» на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», позивач прохав стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за тілом кредиту - 6170 грн. 74 коп., заборгованість по відсотках - 911 грн. 48 коп., заборгованість по комісії - 5251 грн. 80 коп., а всього 12334 грн. 02 коп..
З урахуванням понесених судових витрат, представник позивача прохав суд стягнути з відповідача по справі судові витрати.
Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.
ІІ. Заяви та клопотання.
Представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно письмових клопотань, викладених в прохальній частині позовної заяви, прохав розглянути справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у разі неявки відповідача в судове засідання (а.с.4 зворот).
Згідно письмового клопотання представник позивача прохав суд витребувати від АТ «ТаскомБанк» інформацію про надходження на карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 10000,00 грн. та 1059,48 грн. та від АТ КБ «ПриватБанк» інформацію про надходження на картковий рахунок № НОМЕР_3 грошових коштів в сумі 650,00 грн. (а.с.162-163).
Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за її відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 23 травня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (а.с.106-107).
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року зобов'язано позивача в особі представника надати суду пояснення з приводу листування з АТ «ТаскомБанк» (а.с.144-145).
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено (а.с.174-175).
В зв'язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленою про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила та не подала відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 02 грудня 2025 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
26 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_1 підписала заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код: 35725063) (а.с.6).
26 грудня 2019 року між ТОВ «ФК ЦФР», як кредитодавцем, та ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №63674431021 (далі - Договір, кредитний договір, договір №3674431021), за умовами якого (п.п. 1.1, 1.2, 1.3) кредитодавець зобов'язується надати кредит в розмірі 11709,48 грн. строком на 36 (без вказівки на календарний період (місяць, рік)), а позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту №4431021, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.5).
Згідно з п.1.4 кредитного договору позичальник за рахунок отриманого кредиту доручає кредитодавцю виплатити/сплатити такі суми грошових коштів за наступними реквізитами: 1) отримувач: ОСОБА_1 , рахунок: НОМЕР_1 у АТ «ТаскомБанк», призначення: переказ за рахунок кредиту згідно КД 3674431021 від 26/12/2019 , сума - 10000,00 грн.; 2) отримувач ПАТ «Страхова компанія «ТАС», рахунок: НОМЕР_2 у АТ «Таскомбанк», призначення: оплата страхового платежу за договором страхування №3674431021-С від 26/12/2019 р., сума - 1059,48 грн.;
3) отримувач ПАТ «Страхова група «Тас», рахунок: НОМЕР_3 у ПАТ КБ «ПриватБанк», призначення: оплата страхового платежу за договором страхування №3674431021-КМZ від 26/12/19 р., сума - 650,00 грн..
Судом встановлено, що у Паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4431021 від 26 грудня 2019 року, який містить підпис відповідача ОСОБА_1 , визначені наступні умови кредитування: сума кредиту - 11709,48 грн.; строк, на який надається кредит - 36; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (пункт 4); процентні ставки: при наданні кредиту - 0,00% від суми кредиту, щомісячні проценти - 2,99% від суми кредиту згідно з графіком платежів, загальні річні проценти - 11,99 % від суми боргу за договором згідно з графіком платежів (а.с.7-8).
Згідно із визначеним у пункті 6 Паспорту кредиту графіком платежів, повернення відповідачем ОСОБА_1 кредиту здійснюється шляхом внесення щомісячних платежів за період з 30 січня 2020 року по 29 грудня 2022 року, в розрізі кожного платежу (повернення кредиту, річні проценти та щомісячні проценти), в тому числі шляхом сплати щомісячних процентів по 350,12 грн. (а.с.7 зворот).
Переказ відповідачу ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 10000,00 грн. згідно з укладеним кредитним договором №3674431021 від 26 грудня 2019 року підтверджується випискою по особовому рахунку, наданої АТ «ТаскомБанк» за період з 26 грудня 2019 року по 10 січня 2020 року (а.с.198).
Факт підписання 26 грудня 2019 року кредитного договору та отримання на його виконання грошових коштів у спосіб, визначений пунктом 1.4 договору, відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.
07 жовтня 2016 року між ТОВ «ФК «ЦФР» (первісний кредитор) та ПАТ «ТаскомБанк» (новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, за яким первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору права вимоги до позичальників за кредитними договорами згідно Реєстру прав вимог (а.с.12-13).
21 березня 2023 року між АТ «Таскомбанк» (клієнт) та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) було укладено договір факторингу №НІ/11/9-Ф, за яким, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №3674431021 від 26 грудня 2019 року в сумі 12334,02 грн., що безпосередньо підтверджується відповідним Актом прийому-передачі Реєстру прав вимоги та витягом з Реєстру прав вимоги до договору факторингу від 21 березня 2023 року (а.с.14-15, 16, 63-64).
Згідно з розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором станом на 21 березня 2023 року загальна сума заборгованості відповідача становить 12334,02 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту (прострочена) - 6170,74 грн., по відсотках (в т.ч.прострочені) - 911,48 грн. та за комісією (в т.ч.простроченою) - 5251,80 грн. (а.с.56-57).
Під час судового розгляду справи відповідачем ОСОБА_1 з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані позивачем докази укладення нею 29 грудня 2019 року кредитного договору та отримання від ТОВ «ФК «ЦФР» кредитних коштів у зазначеному вище розмірі.
Доказів здійснення погашення заборгованості за наданим кредитом в повному обсязі відповідачем ОСОБА_1 під час судового розгляду також надано не було.
Належні та допустимі докази того, що вищезазначена сума заборгованості раніше стягувалась чи була стягнута з відповідача в матеріалах цивільної справи відсутні.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).
З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується підписанням 26 грудня 2019 року відповідачем по справі кредитного договору №3674431021, в якій сторони погодили істотні умови надання ТОВ «ФК «ЦФР» грошових коштів відповідачу, як клієнту, зокрема, розмір кредиту, процентну ставку, строк проведення розрахунків.
Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №3674431021 від 26 грудня 2019 року, вбачається, що сума заборгованості за тілом кредиту становить 6170,74 грн., а заборгованість за відсотками - 911,48 грн..
При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі ОСОБА_1 не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання нею зобов'язань за кредитним договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010, а також від 19 червня 2019 року у справі №643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності кредитного договору, укладеного між нею та первісним кредитором ТОВ «ФК «ЦФР».
На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов'язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі в повній мірі своїх зобов'язань за кредитним договором №3674431021 щодо сплати кредиту та відсотків у передбачених ним розмірі та строки, внаслідок чого приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення із ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за тілом кредиту в сумі 6170 грн. 74 коп. та відсотками за користування кредитом в сумі - 911 грн. 48 коп., а всього в загальному розмірі 7082 грн. 22 коп..
Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості по комісії в сумі 5251 грн. 80 коп., суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (в тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.
Судом встановлено, що ні кредитний договір №3674431021 від 26 грудня 2019 року, ні паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4431021, який є невід'ємною частиною цього кредитного договору та в якому визначені умови повернення позичальником кредиту, не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця ТОВ «ФК «ЦФР», які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, наданого відповідачу ОСОБА_1 , не визначають розміру комісії та періодичності її сплати позичальником; матеріали справи взагалі не містять доказів на підтвердження надання відповідачу послуг, за які встановлена плата у виді комісії та погодження з нею їх переліку, що свідчить про відсутність обов'язку відповідача ОСОБА_1 сплачувати комісію, включену до розрахунку кредитної заборгованості за період з 30 листопада 2021 року по 30 листопада 2022 року в загальній сумі 5251,80 грн..
За встановлених обставин справи, суд приходить до висновку про безпідставність включення ТОВ«ФК «Європейська агенція з повернення боргів»» до загального розміру заборгованості за кредитним договором №3674431021 від 26 грудня 2019 року заборгованості за комісією в сумі 5251,80 грн., а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду у справі №156/268/21 від 03 серпня 2022 року, при вирішенні спору спростувати доводи позову покладається на відповідача, а не на суд, особливо при заочному порядку розгляду справи. Проте це означає лише те, що у такому випадку суд повинен розглянути позов і визначити розмір заборгованості виходячи з умов договору та вимог закону.
Отже, висновок суду про відмову у стягненні з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за комісією, при відсутності її заперечень проти позову, грунтуються саме на дослідженні судом умов укладеного нею з ТОВ «ФК «ЦФР» кредитного договору та вимогах закону, а тому не може свідчити про порушення судом обов'язку доказування, передбаченого ст.81 ЦПК України.
VI. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2684 грн. 00 коп. (а.с.1).
З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» кошти по сплаті судового збору в розмірі 1541 грн. 16 коп. (2684 грн. 00 коп. (100%) - 1142 грн. 84 коп. (42,579792%), при цьому 42,579792% = 5251 грн. 80 коп. (сума заборгованості за комісією, у стягненні якої судом відмовлено), що були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.
Натомість вказані представником позивача в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат, крім судового збору, - витрати, пов'язані із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів в сумі 1342,00 грн. (0,5 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб), не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, з огляду на ненадання позивачем належних письмових доказів на підтвердження понесення ним даних витрат у вказаному розмірі.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, відсутні.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №3674431021 від 26 грудня 2019 року в загальній сумі 7082 грн. 22 коп. (сім тисяч вісімдесят дві гривні двадцять дві копійки).
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 1541 грн. 16 коп. (одна тисяча п'ятсот сорок одна гривня шістнадцять копійок).
Повне ім'я та найменування сторін:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження (юридична адреса): вул.Симона Петлюри, буд.№30, м.Київ, поштовий індекс 01032, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 35625014, реквізити: IBAN № НОМЕР_4 в АТ «ТАСкомбанк».
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: с.Переможне Кропивницького району Кіровоградської області, поштовий індекс 28619, зазначений в позовній заяві реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення суду складено 08 грудня 2025 року.
Суддя С.Ю.Атаманова