Справа № 386/2053/25
Провадження № 1-кп/386/121/25
08 грудня 2025 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
В складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121110000389 від 07.08.2025 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Побузьке Голованівського району Кіровоградської області, проживаючого та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, працюючого слюсарем в КП "АКВАСЕРВІС 18", де отримує заробітну плату, не одруженого, проживаючого зі співмешканкою ОСОБА_5 , маючого на утриманні неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повнолітніх утриманців не маючого, не маючого інвалідності, військовозобов'язаного, маючого пільги у зв'язку з багатодітністю, не депутата, закордонного паспорта не маючого, майна у власності не маючого, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
встановив:
ОСОБА_4 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, за таких обставин.
22 липня 2024 року близько 23 год. ОСОБА_4 , маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в період дії воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який неодноразово продовжувався та на час вчинення правопорушення діяв згідно Указу Президента від 06.05.2024 №271/2024, затвердженого Законом України від 08.05.2024 №3684-IX, перебуваючи поруч з під'їздом будинку під АДРЕСА_2 , де побачив гірський велосипед "TXED AF-17" чорного кольору з вставками червоного кольору, який належить ОСОБА_10 та впевнившись у відсутності поруч власника майна та сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, таємно, викрав та обернув на свою користь зазначений велосипед, внаслідок чого завдав потерпілій матеріальних збитків на суму 4600 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення визнав повністю, суду показав, що кримінальне правопорушення вчинив за тих обставин, які зазначені в обвинувальному акті. Так, 22 липня 2024 року близько 22-23 години, знаходячись біля під'їзду будинку №6 по вул. Незалежності в селищі Побузьке Голованівського району, побачив гірський велосипед, після чого вирішив його викрасти. Скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб, викрав зазначений велосипед та використовував у власних цілях, потім пофарбував його та змінив ручку перемикання передач. В 2025 році викрадений велосипед був вилучений працівниками поліції та повернутий потерпілій. Щиро кається у скоєному, соромно перед потерпілою. Просив суворо не карати за вчинений злочин.
Прокурор в судовому засіданні зазначив, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України повністю доведена, вважав за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за цією нормою у виді позбавлення волі на строк п'ять років та звільнити його від відбування покарання з випробуванням зі встановленням двох років іспитового строку.
Потерпіла в судове засідання не з'явився, жодних претензій до обвинуваченого не заявила, в тому числі не подала цивільний позов. В поданій письмовій заяві, зазначила, що до обвинуваченого претензій матеріального або морального характеру не має.
Обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Обвинувачений у судовому засіданні дав покази правдиво та добровільно, повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України. У зв'язку з цим, після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та за їх згодою, суд обмежився допитом обвинуваченого і дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого та про речові докази, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності їх позицій, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення, вказаного в обвинувальному акті у кримінальному провадженні та його кваліфікацію.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи та оцінюючи усі зібрані у кримінальному провадженні та досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, допустимість, належність та достовірність яких не викликає жодних сумнівів, проводячи судовий розгляд у межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд вважає із достовірністю встановленою та доведеною вину ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та кваліфікує його дії за цією нормою, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Вирішуючи питання про вид і розмір покарання обвинуваченому, суд враховує відповідно до ст.ст. 65-69-1 КК України, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 12 КК України, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 цього Кодексу є тяжким злочином.
Пом'якшуючими покарання обставинами відповідно до ст. 66 КК України для обвинуваченого є щире каяття.
Обтяжуючих покарання обставин відповідно до ст. 67 КК України для обвинуваченого судом не встановлено.
Згідно з довідкою-характеристикою №02-29/34 та довідкою про склад сім'ї №08-28/144, виданих 15.09.2025 Побузькою селищною радою Голованівського району Кіровоградської області, обвинувачений проживає зі співмешканкою ОСОБА_11 та неповнолітніми дітьми ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; скарги до селищної ради відносно нього не надходили.
Відповідно довідок Комунального некомерційного підприємства «Голованівська лікарня» від 14.08.2025 та від 26.09.2025, обвинувачений на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
Згідно з довідками МВС України та ГУНП в Кіровоградській області від 08.08.2025, ОСОБА_4 раніше не судимий.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує всі обставини провадження та характеризуючі дані про його особу, його вік та стан здоров'я, який на обліках у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, майна у власності не має, не одружений, однак проживає зі співмешканкою, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, повнолітніх утриманців не має; працює та отримує заробітну плату; вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких злочинів; вчинив кримінальне правопорушення вперше; за місцем проживання характеризуються задовільно; наявність обставини, яка пом'якшує покарання, до якої відноситься щире каяття; відсутність обставин, які обтяжують покарання; розмір завданих збитків, який відшкодовано потерпілій повністю; відсутність будь яких претензій зі сторони потерпілої; ставлення обвинуваченого до скоєного.
Вимоги дотримання справедливості при призначенні кримінального покарання закріплені у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 14 Міжнародного пакту про цивільні та політичні права 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, в Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бемер проти Німеччини» від 03.10.2002 зазначено, що виконання вироку, який передбачає позбавлення свободи, призупиняють, якщо можна розраховувати, що вирок служитиме засудженому як попередження і що він не здійснюватиме нові злочини в майбутньому навіть без впливу, спричиненого відбуванням покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічні характеристики обвинуваченого наданої Голованівським районним сектором №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області, в якій зазначено, що виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб; з метою сприйняття розумінню власних прокримінальних способів мислення та їх впливу на поведінку, важливості вибору цілей орієнтирів і цінностей у своєму житті та просоціальних шляхів їх досягнення, рекомендовано покласти на обвинуваченого обов'язок виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, а саме: застосувати до обвинуваченого пробаційну програму "Зміна прокримінального мислення".
Враховуючи зазначене, дані про особу обвинуваченого, за глибоким переконанням суду, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи позицію потерпілої, яка претензій до обвинуваченого не має, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, застосувавши до нього норми ст.ст. 75, 76 КК України, що служитиме засудженому попередженням і запобіганням вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, його особу, який вперше вчинив злочин, працює, проживає зі співмешканкою, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, обставину, що пом'якшує покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає підстав для покладення на обвинуваченого додаткового обов'язку, передбаченого ч. 3 ст. 76 КК України, запропонованого органом пробації.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Відповідно до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи від 11.08.2025 в розмірі 400 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Підстави до вжиття заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого відсутні і такі заходи згідно реєстру матеріалів досудового розслідування не діють по відношенню до обвинуваченого на час ухвалення вироку.
Питання про долю речових доказів вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України, а саме: залишити потерпілій як власнику.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 протягом іспитового строку такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 400 (чотириста) грн.
Речові докази по справі, а саме: гірський велосипед "TXED AF-17" чорного кольору з вставками червоного кольору, який знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_12 - залишити їй як власнику.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Голованівський районний суд Кіровоградської області. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя: ОСОБА_1