Справа № 386/1351/25
Провадження № 1-кс/386/509/25
05 грудня 2025 року селище Голованівськ
Слідчий суддя Голованівського районного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1
з участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відео конференції, клопотання підозрюваного ОСОБА_4 , про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, в кримінальному провадженні №12025121110000375, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України
встановив:
04 грудня 2025 року підозрюваний ОСОБА_4 звернувся з письмовим клопотанням до слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області зміну йому запобіжного заходуз тримання під вартою на домашній арешт.
Клопотання мотивує тим, що стан його здоровя погіршився, йому рекомендовано оперативне лікування, видалення спейса з кісковою пластиною.
Травму отримав під час виконання бойового завдання, під час захисту Батьківщини
Просив змінити йому - ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, у кримінальному провадженні №12025121110000375.
Захисник в судовому засіданні клопотання свого підзахисного ОСОБА_4 підтримала в повному обсязі з підстав зазначених ним в клопотанні
В судовому засіданні прокурор заперечував проти клопотання захисника. Зазначив про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу.
Заслухавши доводи підозрюваного, думку його захисника та позицію прокурора , дослідивши письмові докази, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
До запобіжних заходів відносяться особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт та тримання під вартою (ч. 1 ст. 176 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частиною першою ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 в кримінальному провадженні №12025121110000375, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.07.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 289 КК України, повідомлено про підозру у вчиненні незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та у вчиненні незаконного позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб, що підтверджується копією підозри.
Ухвалою слідчого судді Голованівського районного суду Кіровоградської області від 01.08.2025 відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.09.2025, ухвалою від 24.09.2025 продовжено строк тримання під вартою до 23.10.2025, та ухвалою від 23.10.2025 продовжено строк тримання під вартою до 22.12.2025,що підтверджується копіями зазначених ухвал.
Стороною захисту у кримінальному провадженні подавалось до суду клопотання про зміну підозрюваному ОСОБА_4 міри запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
У відповідності до ухвали слідчого судді Голованіваського районого суду Кіровоградської області від 16.10.2025 року у задоволенні внесеного клопотання відмовлено.
На вказану хвалу було подано апеляційну скаргу, яка у відповідності до ухвали Кропивницького апеляційного суду від 19.11.2025 року - апеляційне провадження за апеляційною скаргою закрито.
На адвокатський запит філією державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Черкаській та Кіровоградській областях надано довідку від 22.09.2025 про стан здоров'я ОСОБА_4 станом на 22 вересня 2025 року, в якій вказано, що враховуючи його поранення, йому проведено гінтрамедулярну фіксацію правого стегна, надано рекомендації проведення ФТЛ та ЛФК, та подальше лікування в медичній частині слідчий ізолятор не має можливості. .
На адвокатський запит філією державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Черкаській та Кіровоградській областях надано довідку від 10.10.2025 в якій вказано, що ОСОБА_4 рекомендовано препарати кальцію, фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, реабілітаційне лікування, нагляд травматолога. Реабілітаційне лікування в медичній частині СІЗО не має можливості (а.с. 10).
З досліджених письмових доказів вбачається, що ОСОБА_4 рекомендовано реабілітаційне лікування через кульове поранення, отримане ним 20.05.2024, а саме: фізіотерапевтичне лікування, ЛФК, нагляд травматолога, яке проводити в медичній частині СІЗО не має можливості.
Разом з тим, згідно п. 1, 2 глави 1 розділу Х Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 №1769/5 (далі - Правила), відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги.
Згідно п. 2 глави 2 розділу Х Правил, надання ув'язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення», статей 8, 107, 116 КВК, Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року № 239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (із змінами), Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року № 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за № 990/25767 (із змінами).
Пунктом 2.8. розділу ІІ Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 10 лютого 2012 року №239/5/104, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 року за № 212/20525 (далі Порядок), визначено, що якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО.
Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи.
Пунктом 2.10. розділу ІІ Порядку визначено, що у випадку погіршення стану здоров'я особи, узятої під варту, та неможливості надання невідкладної медичної допомоги у повному обсязі в умовах медичної частини здійснюється виклик бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (далі - бригада ЕМД). Начальник СІЗО забезпечує негайний виклик бригади ЕМД у разі прийняття такого рішення медичним працівником.
Проаналізувавши зазначені нормативні акти, які регулюють порядок надання медичної допомоги особам, які перебувають під вартою, слідчим суддею встановлено, що підозрюваному ОСОБА_4 реабілітаційне лікування, яке рекомендовано філією державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Черкаській та Кіровоградській областях та яке не може бути проведено в умовах СІЗО, однак може бути організовано згідно норм Правил та Порядку.
А тому, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідність отримання реабілітаційного лікування, яке може бути забезпечено в умовах утримання під вартою, не є підставою для зміни запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт.
Крім того, на момент вирішення питання про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при продовженні строку запобіжного заходу, необхідність в отриманні реабілітаційного лікування ОСОБА_4 існувала, оскільки таке лікування пов'язане з отриманним пораненням ще 20.05.2024.
Доводи підозрюваного в клопотанні про неузгодженість тримання під вартою ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, на підтвердження таких доводів не надано жодних доказів, в той час, ухвалами слідчого судді під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та при продовженні строків запобіжного заходу встановлено наявність ризиків, які потребують застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, такі ухвали не оскарженні та набрали законної сили.
У зв'язку з викладеним, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність обставин, які б давали підстави для зміни обраного відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вимоги ст. 206 КПК України, у зв'язку з довідкою філії державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України" в Черкаській та Кіровоградській областях від 10.10.2025 про рекомендування надання реабілітаційного лікування ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає за необхідне повідомити про це керівника СІЗО, в якому утримується підозрюваний для вжиття відповідних заходів, передбачених Правилами та Порядком.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193-194, 201, 206 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 , в кримінальному провадженні №12025121110000375, про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.
Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.
Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Дата та час складення і оголошення повного тексту ухвали: 08 грудня 2025 року о 13 год. 00 хв.
Слідчий суддя: ОСОБА_1