Номер провадження: 22-ц/813/6163/25
Справа № 521/2375/25
Головуючий у першій інстанції Ганошенко С. А.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
13.11.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
за участю секретаря судового засідання Нечитайло А.Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Служба у справах дітей Одеської міської ради,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15 травня 2025 року,
за позовом ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання незаконним вилучення дитини та зобов'язання повернути її матері
Короткий зміст позовних вимог
В лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання незаконним вилучення дитини та зобов'язання повернути її матері, в обґрунтування якого зазначила, що вона є біологічною матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак внаслідок непереборної сили, а саме відсутності на момент народження доньки та тривалий час після цього, власних документів, що посвідчують її особистість (паспорту), це унеможливлювало процес оформлення свідоцтва про народження дитини. Таким чином, її материнство підтверджується Обмінною картою пологового будинку та фотографіями за час вагітності та після народження дитини, де вона разом з донькою проводить час. 16 травня 2024 року її донька ОСОБА_3 перебувала під наглядом її сестри - ОСОБА_4 , оскільки в квартирі, де вона проживала з донькою здійснювався власними силами ремонт. Того вечора сестра вживала алкоголь, що для неї не є характерним, на думку позивачки, і вела пряму трансляцію в соціальній мережі ТікТок. Глядачам здалася поведінка її сестри неадекватною, тому вони викликали поліцію, яка прибула разом із представниками органів опіки та піклування за адресою її проживання. Внаслідок перевірки дитину вилучили та доставили до відділу поліції на АДРЕСА_1 . Позивачці не надали жодних документів щодо підстав вилучення, не дали побачитись з дитиною ні в день вилучення, ні після цього. Органи опіки заперечують, що дитина перебуває в їхньому підпорядкуванні, що грубо порушує батьківські права позивача. Вона неодноразово зверталася із запитом до Служби у справах дітей Одеської міської ради. Усно їй повідомили, що її доньку доставили до КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради», однак згідно відповіді № 11127 від 11.11.2024 року вказано, що дитини з таким ім'ям у вищезазначеному будинку дитини немає. Крім того, вона особисто спілкувалася з директором вказаного закладу, яка запевняла її, що її дитина знаходиться в них та вони мають намір допомогти іншій родині вдочерити її доньку. Вважає себе люблячою, відповідальною та дбайливою матір'ю, яка завжди ставить інтереси своєї дитини на перше місце. Виховуючи Варвару, вона забезпечувала їй належний рівень життя, що відповідає всім санітарним та соціальним нормам. Вона не перебуває на обліку у наркологічному та психіатричному диспансерах, не має шкідливих звичок і веде здоровий спосіб життя. Для проживання вона орендує комфортне житло, яке є безпечним, чистим і придатним для гармонійного розвитку дитини. Забезпечує свою дитину всім необхідним: якісним харчуванням, належним доглядом, одягом за сезоном, умовами для навчання та розвитку. Відвідує з нею лікарів для профілактичних оглядів, дбає про її здоров'я та психологічний комфорт, вона приділяє велику увагу її емоційному стану, виховуванню в атмосфері любові, підтримці та турботі, займається її освітою, культурним розвитком та соціальною адаптацією. У зв'язку з відмовою відповідача надати інформацію стосовно місцезнаходження її доньки, вона змушена звернутись до суду.
ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним вилучення її доньки ОСОБА_2 , зобов'язати Службу у справах дітей Одеської міської ради негайно повернути дитину матері, зобов'язати відповідача повідомити про місцезнаходження дитини.
Короткий зміст рішення суду
Хаджибейський районний суд м. Одеси рішенням від 15 травня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання незаконним вилучення дитини та зобов'язання повернути її матері - відмовив.
Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції аналізуючи матеріали справи, показання позивачки та представника відповідача, прийшов до висновку, що Служба у справах дітей Одеської міської ради діяла в межах своїх повноважень і їх дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства, зазначивши, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2024 року малолітню дитину усиновлено. Суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання незаконним вилучення дитини та зобов'язання повернути її матері не підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15.05.2025 у справі № 521/2375/25 у повному обсязі, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги визнати незаконним вилучення її доньки ОСОБА_2 , зобов?язати відповідача повернути дитину матері, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає, що вилучення її доньки було здійснене без ухвали суду та без вручення позивачу акту про вилучення, що грубо порушує законодавство України, про що було зазначено в позовній заяві. Відповідач під час судового розгляду посилався на акт органів внутрішніх справ від 16.05.2024 року, де дитина була виявлена без догляду. Однак позивачці не надано було копії акту вилучення, ознайомилась вона з ним лише 28.03.2025 року під час ознайомлення з матеріалами справи. Дитину не передали матері навіть після з?ясування її особи, що є недопустимим. Посилається, що всупереч ст. 217 СК України розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.07.2024 року № 560/01-06, її доньці - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, а згодом рішенням Київського районного суду м. Одеси від 15.08.2024 року дитину усиновлено.
Зазначає, що позивачем надано обмінну карту пологового будинку, медичні довідки, фото-докази, що підтверджують її материнство, проте суд не визнав ці докази належними та не розглянув питання про встановлення походження дитини відповідно до ст. 121 СК України.
Вважає, що судом було проігноровано обставини, що підтверджують належне виконання материнських обов?язків.
(2) Позиція інших учасників справи
Одеський апеляційний суд ухвалою від 13.06.2025 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз'яснив Службі у справах дітей Одеської міської ради право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
ОСОБА_1 копія ухвали про відкриття провадження надсилалась засобами поштового зв'язку.
Служба у справах дітей Одеської міської ради копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 18.06.2025 року та 12.06.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
Від Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що скаржник не зверталась до Служби для отримання копії акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, складеного 16.05.2024 року, а також не надав до суду першої інстанції жодного підтвердження факту звернення, щодо отримання копії акту. Зазначає, що скаржник посилається на судову практику, яка стосується вилучення дитини, проте дитину у скаржника не вилучали, оскільки зазначений акт складається у тому разі, коли дитину виявляють без догляду батьків. Звертає увагу, що в період перебування дитини у будинку дитини, а саме з 16.05.2024 по 29.05.2024 року ніхто з родичів дитиною не цікавився, не приходив, а тому виникла необхідність здійснення реєстрації народження дитини.
Відповідач зазначає, що 05.11.2024 року вперше позивач звернулась з заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради, про надання дозволу на відвідування дитини на ім?я Варвара, яку відібрали від її сестри, вказала, що дитина перебуває у КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко», свідоцтво про народження дитини не надала.
Посилається, що статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається в встановленому законом порядку, отже, розпорядження Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.07.2024 № 560/01-06 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 25 липня 2024 року № 599/01-06, малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано на повне державне забезпечення до Комунального некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № 1» Департаменту охорони здоров?я Одеської міської ради. 3 17 липня 2024 року дитина перебувала на обліку дітей, які можуть бути усиновлені. Рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2024 року дитину усиновлено.
Звертає увагу суду, що у матеріалах справи відсутні докази походження дитини від певної матері, а саме відсутнє медичне свідоцтво про народження, а також свідоцтво про народження дитини де матір?ю зазначена скаржниця та необґрунтовано належне виховання, утримання та піклування про дитину жіночої статі яку було знайдено (разом з жінкою, яка знаходилась у стані алкогольного сп?яніння) за адресою АДРЕСА_2 без догляду батьків.
26.09.2025 року від Служби у справах дітей Одеської міської ради надійшла заява, в якій представник відповідача просить викликати та допитати свідка ОСОБА_6 - директора КНП «Міський спеціалізований будинок дитини №1».
В судовому засіданні 13.11.2025 року представник Служби у справах дітей Одеської міської ради підтримала клопотання, ОСОБА_1 не заперечувала щодо задоволення заявленого клопотання про допит свідка.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.11.2025 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволена заява про допит свідка, для з'ясування обставин справи.
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала та просила задовольнити.
Представник Служби у справах дітей Одеської міської ради - Грахмез Ю.С. у судовому засіданні апеляційну скаргу просила залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції аналізуючи матеріали справи, показання позивачки та представника відповідача, дійшов висновку, що Служба у справах дітей Одеської міської ради діяла в межах своїх повноважень і їх дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства, зазначивши, що рішенням Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2024 року малолітню дитину усиновлено. Суд вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання незаконним вилучення дитини та зобов'язання повернути її матері не підлягають задоволенню.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що згідно паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є громадянкою України.
Згідно витягу з реєстру територіальної громади № 2024/013007748 від 28.10.2024 року ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до довідки № 0046 від 08.01.2025 року, виданої КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров?я» ОСОБА_1 на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває.
Актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я зафіксовано про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 16.05.2024 року.
Згідно відповіді КНП «Міського спеціалізованого будинку дитини № 1» ОМР від 17.05.2024 року № 357 наданої Службі у справах дітей Одеської міської ради, повідомлено, що з 16.05.2024 року в їх закладі на повному державному забезпеченні перебуває малолітня дитина жіночої статі на вигляд 2 роки, згідно Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену та її доставку від 16.05.2024 року.
Згідно з висновком № 3 від 29.05.2024 року за результатами обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту, складеним Департаментом охорони здоров?я Одеської обласної державної адміністрації, встановлено що біологічний вік дитини - 2 роки 6 місяців. Вважати дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі розпорядження Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.06.2024 № 493/01-06 «Про здійснення реєстрації, народження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », здійснено реєстрацію народження дитини, відомості про батьків вказати відповідно до ч. 2 ст. 135 Сімейного кодексу України.
25.06.2024 року Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса) складено актовий запис № 12, проте, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Одесі, Одеська область, Україна, батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 25.06.2024 року, виданим Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса).
Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 25.06.2024 року № 1472/24.25-18 надано інформацію Службі у справах дітей Одеської міської ради, про наявність актового запису про народження № 12 від 25.06.2024 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі ГІМУМЮ (м. Одеса). Відомості про батьків, а саме мати та батька внесені відповідно до ч. 2 ст. 135 СК України.
Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 0046277827 від 31.07.2024 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис 25.06.2024 р. за № 00145698012 Малиновським ВДРАЦС у м. Одесі ПМУМЮ (м. Одеса), номер актового запису про народження - 12 від 25.06.2024 року.
Згідно відповіді КНП «Міського спеціалізованого будинку дитини № 1» ОМР від 27.06.2024 року № 465 наданої Службі у справах дітей Одеської міської ради, повідомлено, що з 16.05.2024 року в їх закладі на повному державному забезпеченні перебуває малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Актом від 29.07.2024 № 517 складеного адміністрацією КНП «Міського спеціалізованого будинку дитини № l», зафіксовано, що малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 потрапила до будинку дитини № 1 - 16.05.2024 року направленням служби у справах дітей ОМР № 13 від 17.05.2024 року. За час перебування малолітньої ОСОБА_3 в закладі ніхто з її родичів та близьких не відвідував, допомоги у вихованні та утриманні не надавав.
Розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.07.2024 року № 560/01-06 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 25 липня 2024 року № 599/01-06, малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано на повне державне забезпечення до Комунального некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № l» Департаменту охорони здоров?я Одеської міської ради.
Відповідно до довідки зі Служби у справах дітей ОМР від 01.08.2024 № 04/723 малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку з усиновлення в Службі у справах дітей Одеської міської ради з 17.07.2024, анкета № 2417.
Позивачка зверталась із заявою 05.11.2024 року до Служби у справах дітей Одеської міської ради, про надання дозволу на відвідування дитини на ім?я Варвара, яку відібрали від її сестри. Вказала, що дитина перебуває у будинку дитини № 3, однак свідоцтво про народження дитини не надала, що підтверджується заявою вх. № 2042-1 від 05.11.2024 року.
Службою у справах дітей Одеської міської ради 11.11.2024 року надано відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено, про відсутність у КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради» дитини дівчинки на ім?я Варвара та запропоновано їй звернутись з питань розшуку дитини до відділу поліції за місцем проживання з більш детальною інформацією про дитину та свідоцтвом про її народження.
Згідно відповіді Служби у справах дітей ОМР від 17.03.2025 року № 04/2927, наданої на звернення від 19.02.2025 року № 243-1 позивача повідомляють, що до Служби у справах дітей ОМР не надходила інформація стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не надано документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є матір?ю малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з чим Служба у справах дітей ОМР не може надати стороннім особам будь-які документи або інформацію щодо дитини.
Відділ поліції № 3 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області надав ОСОБА_1 08.04.2025 року № 60/8/48/ал, відповідь на запит, відповідно до якої на досудовому розслідуванні ОСОБА_1 не була визнана потерпілою у кримінальному провадженні № 12024163470000373 від 16.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КК України, у зв?язку з чим позивачці відмовлено в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження.
Позивачем надано обмінну картку пологового будинку та фотокартки за час вагітності.
Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним вилучення її доньки ОСОБА_2 , зобов'язати Службу у справах дітей Одеської міської ради негайно повернути дитину матері, вказавши відповідачем Службу у справах дітей Одеської міської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку складеного 16.05.2024 року інспектором СЮП ВП ОРУП у присутності представника територіально відділу Служби у справах дітей Одеської міської ради у Хаджибейському районі та понятих, була виявлена малолітня дитина жіночої статі, разом із жінкою яка знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, за адресою: АДРЕСА_2 без догляду батьків та доставлена до КНП «Міський спеціалізований будинок № 1» Одеської міської ради.
Складання 16.05.2024 року акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, свідчить про те, що дитина не вилучалась.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (частина перша статті 3 Конвенції).
Відповідно до ст. 4 Закону України ««Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім'ї та дітей, служби у справах дітей мають право: приймати з питань, що належать до їх компетенції, рішення, які є обов'язковими до виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами та місцевими державними адміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності і громадянами; звертатися у разі порушення прав та законних інтересів дітей, а також з питань надання їм допомоги до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності; забезпечувати влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім'ї, передачу під опіку, піклування, на усиновлення; вести справи з опіки та піклування над дітьми та усиновлення дітей.
Згідно із частинами першою, третьою статті 11 Закону № 2342-IV органами опіки та піклування є державні адміністрації районів, районів міст Києва і Севастополя, виконавчі органи міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Соціальний захист та захист прав дітей у межах своєї компетенції здійснюють районні, районні у містах Києві та Севастополі місцеві державні адміністрації, виконавчих органів міських, районних у містах, сільських, селищних рад.
Органи опіки та піклування забезпечують вирішення питань щодо: встановлення статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування; надання опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, та застосування інших форм влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування частина друга статті 11 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».
Відповідно до частин першої, другої статті 4 Закону України від 13 січня 2005 року № 2342-IV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.
Абзацом 2 пункту 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, забезпечення найкращих інтересів дитини визначено одним із принципів діяльності органів опіки та піклування.
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, зокрема набуття дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, влаштування дітей, які залишились без батьківського піклування, визначено Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 31 Порядку (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) тимчасове влаштування дитини, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитини, розлученої із сім'єю, проводять у межах компетенції служба у справах дітей та уповноважений орган Національної поліції за місцем виявлення дитини.
Дитина, яка залишилася без батьківського піклування, у тому числі дитина, розлучена із сім'єю, тимчасово може бути влаштована у: сім'ю родичів, знайомих; сім'ю патронатного вихователя; притулок для дітей служби у справах дітей; центр соціально-психологічної реабілітації дітей; центр соціальної підтримки дітей та сімей; соціально-реабілітаційний центр (дитяче містечко); будинок дитини, дитячий будинок-інтернат системи соціального захисту населення; стаціонарну службу (відділення) центру соціальних служб, що здійснює соціально-психологічну реабілітацію дітей; стаціонарну службу (відділення) соціально-психологічної реабілітації дітей (надання послуги соціально-психологічної реабілітації дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах) центру надання соціальних послуг.
Згідно п. 35 Порядку після встановлення статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, районна, районна у мм. Києві та Севастополі держадміністрація, виконавчий орган міської, районної в місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади за місцем походження такої дитини вживає вичерпних заходів до влаштування її в сім'ю громадян України (усиновлення, під опіку, піклування, у прийомну сім'ю, дитячий будинок сімейного типу).
Згідно відповіді КНП «Міського спеціалізованого будинку дитини № 1» ОМР від 17.05.2024 року № 357 наданої Службі у справах дітей Одеської міської ради, повідомлено, що з 16.05.2024 року в їх закладі на повному державному забезпеченні перебуває малолітня дитина жіночої статі на вигляд 2 роки, згідно Акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров?я про підкинуту чи знайдену та її доставку від 16.05.2024 року.
Згідно з висновком № 3 від 29.05.2024 року за результатами обстеження для встановлення віку дитини, яка залишилась без піклування батьків та потребує соціального захисту, складеним Департаментом охорони здоров?я Одеської обласної державної адміністрації, встановлено що біологічний вік дитини - 2 роки 6 місяців. Вважати дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На підставі розпорядження Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.06.2024 № 493/01-06 «Про здійснення реєстрації, народження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », здійснено реєстрацію народження дитини, відомості про батьків вказати відповідно до ч. 2 ст. 135 Сімейного кодексу України.
Розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 11.07.2024 року № 560/01-06 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.
Розпорядженням Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 25 липня 2024 року № 599/01-06, малолітню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зараховано на повне державне забезпечення до Комунального некомерційного підприємства «Міський спеціалізований будинок дитини № l» Департаменту охорони здоров?я Одеської міської ради.
Відповідно до довідки зі Служби у справах дітей ОМР від 01.08.2024 № 04/723 малолітня дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку з усиновлення в Службі у справах дітей Одеської міської ради з 17.07.2024, анкета № 2417.
05.11.2024 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Служби у справах дітей Одеської міської ради, про надання дозволу на відвідування дитини на ім?я Варвара, яку відібрали від її сестри. Вказала, що дитина перебуває у будинку дитини № 3, однак свідоцтво про народження дитини не надала, що підтверджується заявою вх. № 2042-1 від 05.11.2024 року.
Службою у справах дітей Одеської міської ради 11.11.2024 року надано відповідь ОСОБА_1 , в якій зазначено, про відсутність у КНП «Спеціалізований психоневрологічний будинок дитини № 3 «Сонечко» Одеської міської ради» дитини дівчинки на ім?я Варвара та запропоновано їй звернутись з питань розшуку дитини до відділу поліції за місцем проживання з більш детальною інформацією про дитину та свідоцтвом про її народження.
Згідно відповіді Служби у справах дітей ОМР від 17.03.2025 року № 04/2927, наданої на звернення від 19.02.2025 року № 243-1 позивача повідомляють, що до Служби у справах дітей ОМР не надходила інформація стосовно малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не надано документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є матір?ю малолітньої ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв?язку з чим Служба у справах дітей ОМР не може надати стороннім особам будь-які документи або інформацію щодо дитини.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, Служба у справах дітей Одеської міської ради діяла в межах своїх повноважень і їх дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства.
Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу (ч. 1 ст. 121 СК України).
Посилання скаржника на те, що вилучення її доньки було здійснене без ухвали суду та без вручення позивачу акту про вилучення, що грубо порушує законодавство України, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 16.05.2024 року, була виявлена малолітня дитина жіночої статі, в подальшому на підставі розпорядження Хаджибейської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.06.2024 № 493/01-06 «Про здійснення реєстрації, народження малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 », здійснено реєстрацію народження дитини, відомості про батьків вказати відповідно до ч. 2 ст. 135 Сімейного кодексу України, а саме якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім'я, по батькові дитини і відомості про батьків.
В матеріалах справи відсутні відомості про оскарження ОСОБА_1 рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2024 року. Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 зазначено, що нею рішення Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2024 року про усиновлення не оскаржувалося.
Посилання скаржника в апеляційній сказі на те, що позивачем надано обмінну карту пологового будинку, медичні довідки, фото-докази, що підтверджують її материнство, проте суд не визнав ці докази належними та не розглянув питання про встановлення походження дитини відповідно до ст. 121 СК України не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Обставини на які посилається скаржниця мають оцінюватися в іншій справі про походження дитини від певної особи.
У справі, що розглядається, судом першої інстанції надано відповідь на всі істотні питання, що виникли під час кваліфікації спірних відносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 05 грудня 2025 року.
Головуючий В.А.Коновалова
Судді Ю.П. Лозко
О.Ю. Карташов