Номер провадження: 22-ц/813/6137/25
Справа № 521/27215/23
Головуючий у першій інстанції Маркарова С. В.
Доповідач Назарова М. В.
02.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Соболєвої Р.М.,
учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року, постановлену Хаджибейським районним судом м. Одеси у складі: судді Маркарової С.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Предметом апеляційного перегляду є ухвала Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року, якою визнано неподаною та повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення (а.с. 71-72).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року з огляду на її незаконність, необґрунтованість та постановлення з порушенням норм процесуального права.
Доводами апеляційної скарги є те, що відповідач неодноразово звертався до АТ «СЕНС БАНК» із проханням надати виписки руху коштів по кредитному рахунку, однак банк йому відмовив, що позбавило відповідача можливості надати будь-які докази до суду. Скаржник звертає увагу на те, що банк будь-яких дій щодо досудового врегулювання спору не проводив, будь-яких повідомлень про виниклу заборгованість від банку він не отримував, про існування справи № 521/27215/23 йому стало відомо у лютому 2025 року, позов з додатками він не отримував (а.с. 75-78).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
У судове засідання 02.12.2025 сторони, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, позивач АТ «СЕНС БАНК» - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, оскільки судову повістку на 02.12.2025 отримали в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 18.10.2025 о 12:20:02, що підтверджується довідкою про доставку електронного кабінету (а.с. 97), відповідач ОСОБА_1 - у відповідності до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, оскільки судова повістка на 02.12.2025, що направлялася за його адресою ( АДРЕСА_1 ) повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 95-96зв.), не з'явилися, що в силу положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що в порядку статті 185 ЦПК України ухвалою суду від 09.04.2025 заява про перегляд заочного рішення залишена без руху, відповідачу наданий строк для усунення недоліків заяви, а саме: надати розрахунок позовних вимог, які визнаються відповідачем із доказами часткової оплати заборгованості у спірний період.
Відповідачу роз'яснено, що :
- розрахунок та докази оплати надаються за кількістю учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
- в разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
На виконання ухвали суду відповідачем подана заява від 09.05.2025, зі змісту якої вбачається, що недоліки заяви про перегляд заочного рішення відповідачем не усунені, заява не є вмотивовано, жодних доказів не містить.
З огляду на викладене, суд першої інстанції вважав заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення неподаною та повернув її заявнику (а.с. 71-72).
Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.
З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 липня 2024 року задоволено позовом АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 та стягнуто з останнього на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 500837372 у розмірі 194439,76 грн, а також судовий збір у розмірі 2916,6 грн (а.с. 45-47).
За ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (ч. 1 ст. 284 ЦПК України).
25.03.2025 ОСОБА_1 подав заяву про перегляд заочного рішення, в обґрунтування якого зазначив, що:
- справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, докази про отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатком в матеріалах справи відсутні;
- відповідач був позбавлений свого законного права на захист своїх цивільних прав та інтересів у суді під час вирішення даної цивільної справи та не мав можливості подати заперечення на позовну заяву щодо стягнення з нього неіснуючої, за його словами, заборгованості;
- надані до позовної заяви розрахунки заборгованості не відповідають дійсності, так як не враховані всі зроблені відповідачем оплати до кінця 2022 року;
- суд не взяв до уваги те, що кредитний договір підписаний 10.08.2020 строком на 48 місяців (до 11.08.2024), а банк звернувся до суду 07.02.2024, що свідчить про невиконання позивачем своїх зобов'язань згідно зі сталою судовою практикою (а.с. 53-57).
До вказаної заяви долучено квитанцію про сплату судового збору та копії заяви про перегляд заочного рішення відповідно до кількості учасників справи (а.с. 58-63).
Статтею 285 ЦПК України визначено, що заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.
У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено: 1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення; 2) ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв'язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; 4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; 5) клопотання про перегляд заочного рішення; 6) перелік доданих до заяви матеріалів.
Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.
До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.
До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.
До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За змістом статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Залишаючи без руху 09.04.2025 заяву про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції зазначив, що до заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник. В заяві відповідач стверджує, що розмір заборгованості за спірний період не відповідає дійсності з урахуванням здійсненою ним оплати. Жодних доказів, які спростовують розмір спірної заборгованості відповідачем в заяві не зазначено, відповідні докази до заяви не надані. Тому, суд вважав, що заява суперечить вимогам процесуального закону (а.с. 65-66).
01.05.2025 ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, в якій повідомив суд про те, що позивач будь-яких дій щодо досудового врегулювання спору не проводив, будь-яких повідомлень про виниклу заборгованість відповідач від банку не отримував, як і не отримував позовну заяву з додатками, про наявність заборгованості перед банком йому не відомо, надати докази оплати за кредитним договором не має можливості, оскільки втратив телефон із додатком банку (а.с. 68-68 зв.).
Однак, суд першої інстанції, повертаючи заяву заявнику, вважав, що недоліки, вказані в ухвалі про залишення заяви без руху, не усунені.
З цього приводу, колегія суддів звертає увагу на те, що положення статті 185 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.
За змістом наведених норм закону, повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, але ухилилась від виконання вимог, вказаних в ухвалі. Проте, якщо особа на виконання ухвали суду про залишення заяви без руху, подає суду відповідну заяву щодо зазначених в ухвалі недоліків, воно повинно бути вирішене, з наведенням у процесуальному рішенні відповідних мотивів та висновків щодо такого клопотання. У разі, якщо суд дійде до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню, він зобов'язаний продовжити процесуальний строк на усунення недоліків заяви.
Крім того, колегія суддів зазначає, що положення статті 285 ЦПК України не вимагають при зверненні до суду із відповідною заявою від заявника виконання всіх умов, що нею передбачені, зокрема, в частині надання доказів, оскільки на стадії вирішення питання щодо прийняття заяви про перегляд заочного рішення до розгляду першочерговим є встановлення відповідності змісту та форми такої заяви положенням, зазначеним у ч. 1 та 2 ст. 285 ЦПК України і зазначеним положенням заява відповідала.
Судом не перевірено твердження заявника про неповідомлення його судом про розгляд справи, оскільки він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а суд листувався з ним за адресою: АДРЕСА_3 , про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення та адреса, зазначена на штрих-коді Укрпошти.
Натомість, суд вказаній обставині не дав належної оцінки.
Отже, повертаючи заяву про перегляд заочного рішення, наведеного суд першої інстанції не врахував та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення такої заяви заявнику.
Пунктом 6 частини першої статті 374 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Наведене у своїй сукупності є підставою для застосування вимог пунктів 3 та 4 частини 1 статті 379 ЦПК України та скасування оскаржуваної ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Хаджибейського районного суду м. Одеси від 20 травня 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 02 грудня 2025 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький