Справа № 369/1135/25 Суддя в І-й інстанції Перекупка Г.А.
Провадження № 33/824/2257/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
20 жовтня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., за участю: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Тригуба А.Ю., представниці потерпілого ОСОБА_2 - адвокатки Каменської Н.П. (в режимі відеоконференції), розглянувши справу за апеляційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Уманця С.Г. на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року провадження у справі про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрите у зв'язку із відсутністю у її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 639464 від 20 грудня 2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство психологічного характеру щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У апеляційній скарзі представника потерпілого адвоката Уманця С.Г. указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. Вважав необґрунтованим висновок судді місцевого суду про відсутність у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Зокрема, під час судового засідання було заявлено клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, оскільки для аналізу відеозаписів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, необхідні спеціальні знання у галузі психології для встановлення складу правопорушення в діях ОСОБА_1 . Проте, судом це клопотання було відхилено, що обмежило можливість всебічного та об'єктивного розгляду справи. Окрім цього звернув увагу на те, що судом не було взято до уваги пояснення ОСОБА_2 щодо обставин конфліктів ОСОБА_1 , які виникають через дитину. Також вказав, що з оглянутого відеозапису вбачається, що мати ОСОБА_1 залякує дитину своїм коментарем та здійснює відео фіксацію дитини у спідній білизні, що є для дитини стресом, тому вказані дії матері ОСОБА_1 на думку представника, є проявом психологічного насильства. Просив постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вислухавши пояснення: представника потерпілого Каменської Н.П., яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила її доводи і просила її задовольнити; особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Тригуба А.Ю., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили відмовити у її задоволенні, а постанову залишити без змін; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Відповідальність за ч.2 ст. 1732 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
За результатами розгляду справи місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства щодо її малолітнього сина. Фактичні обставини, які встановлені наявними у справі відеозаписами у поєднанні із поясненнями ОСОБА_1 щодо характеру відеозаписів та мети такої фіксації стану дитини не дають підстав стверджувати про застосування щодо малолітнього домашнього насильства психологічного характеру. Висновки місцевого суду про те, що зібраними у справі доказами не доводиться наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП ґрунтуються як на вимогах закону, так і на матеріалах справи. У зв'язку із цим, місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження у цій справі із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про відсутність доказів якими би доводився факт застосування ОСОБА_1 домашнього насильства щодо свого малолітнього сина. Обставини, які встановлені наявними у справі відеозаписами не дають підстав для твердження про наявність домашнього насильства із сторони ОСОБА_1 щодо свого малолітнього сина.
При вирішенні питання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, суд зважає на те, що об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП проявляється у вчиненні стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру, настанням наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого та наявністю причинного звязку між діянням та наслідками. Тобто, настання наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю малолітнього чи неповнолітнього потерпілого є обов'язковою складовою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП. Між тим, настання наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю малолітньому сину ОСОБА_1 не тільки не доводилось у ході провадження у цій справі, але і не було зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення при формулюванні вчиненого адміністративного правопорушення. Не зазначення у протоколі усіх обов'язкових елементів об'єктивної сторони поставленого у вину адміністративного правопорушення та не доведення їх у ході провадження у справі указує на недоведеність події адміністративного правопорушення, та дає підстави стверджувати про законність та обґрунтованість висновків місцевого суду про закриття провадження у справі у звязку із відсутністю події адміністративного правопорушення. Правових підстав для усунення зазначеної вище неповноти перевірки обставин адміністративного правопорушення та порушення процесуальних вимог КУпАП, які регламентують складання протоколу про адміністративні правопорушення на стадії апеляційного провадження не існує.
Суд звертає увагу і на те, що при викладенні обставин вчинення адміністративного правопорушення у протоколі не зазначено які саме діяння психологічного характеру вчинила ОСОБА_1 щодо свого малолітнього сина, що також указує на не доведеність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 1732 КУпАП.
Наявність зазначеної вище обставини указує на необґрунтованість доводів апеляційної скарги в частині не встановлення певних обстави, неналежної оцінки доказів, необхідність проведення психологічної експертизи тощо. У звязку із цим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у звязку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
В задоволенні апеляційної скарги представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Уманця С.Г. відмовити.
Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.