Унікальний номер справи № 752/9526/25 Апеляційне провадження № 33/824/4742/2025Головуючий у суді першої інстанції - Дмитрук Н.Ю. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.
17 листопада 2025 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем на постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та частиною першою статті 130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №28594 від 30.03.2025, 29.03.2025 о 23-40 год. в м. Києві по вул. Саксаганського, 75, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом БМВ н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості та дистанції, та здійснив наїзд на припарковані автомобілі БМВ н.з. НОМЕР_2 та Джип н.з. НОМЕР_3 , що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п.п. 2.3.б, 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність за статтею 124 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 285502 від 30.03.2025, 29.03.2025 о 23-40 год. в м. Києві по вул. Саксаганського, 75, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом БМВ н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода, почервоніння шкіри обличчя. Від проходження огляду у встановленому законом порядку за допомогою приладу Драгер та лікаря нарколога водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених статтею 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП - закрито в зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Не погоджуючись із постановою, ОСОБА_1 , через свого захисника подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 07 серпня 2025 року скасувати та прийняти нову, якою провадження у справі за статтею 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, на відеозаписі відсутнє належне підтвердження відмови від проходження огляду.
Вказано, що працівники поліції порушили вимоги статті 266 КУпАП під час складання протоколу, а отже такий огляд є недійсним у відповідності до ч. 5 статті 266 КУпАП.
Також апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку.
В судовому засіданні адвокат Конюшко Д.Б. підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Відповідно до вимог статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, 07.08.2025 була винесена оскаржувана постанова. Вперше апеляційну скаргу було направлено засобами поштового зв'язку 18.08.2025, тобто у строк визначений законом. Постановою Київського апеляційного суду від 11.09.2025 апеляційну скаргу було повернуто особі, яка її подала. Вдруге апеляційну скаргу було подано 22.09.2025. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови.
Постанова суду першої інстанції в частині статті 124 КУпАП не оскаржується, апеляційний розгляд здійснюється щодо притягнення ОСОБА_1 за частиною першою статті 130 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2021, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС і МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція) ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Судом першої інстанції зазначено, що вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом та підтверджується відомостями, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення, направленням на огляд та відеозаписами з бодікамер поліцейських.
Апеляційний суд вважає, що висновок викладений у постанові Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 рокупро доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Суд не бере до уваги доводи скаржника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а на відеозаписі відсутнє належне підтвердження цього факту, з огляду на таке.
З відеозапису чітко вбачається, що працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній наполягав, що хоче поїхати додому, на що працівники поліції роз'яснили йому наслідки відмови від проходження огляду, проте ОСОБА_1 зазначив, що все розуміє, огляд проходити не буде.
Окремо, суд звертає увагу, що проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
Доводи скаржника, що працівниками поліції було порушено порядок фіксування адміністративного правопорушення суд також не бере до уваги, оскільки відеозапис, який міститься в матеріалах справи відображає всі події та обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відомості, які містяться на відеозаписі, свідчать про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції під час проведення огляду та вимог статті 266 КУпАП.
Зауваження щодо порушення процедури огляду на стан сп'яніння не ґрунтується на вимогах закону, оскільки працівники патрульної поліції діяли відповідно до статті 266 КпАП України та Інструкції, жодних доказів, які б спростували дане твердження матеріали справи не містять.
Таким чином, переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду, викладені в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачено частиною першою статті 130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Отже, поведінка ОСОБА_1 розцінюється як спосіб захисту та намагання ухилитися від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.
Враховуючи зазначене, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог статей 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.
Згідно частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити строк на апеляційне оскарження Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Конюшком Денисом Борисовичем залишити без задоволення.
Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 07 серпня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду