Провадження № 33/803/3183/25 Справа № 175/14509/25 Суддя у 1-й інстанції - Заборський В. О. Суддя у 2-й інстанції - Мазниця А. А.
03 грудня 2025 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Мазниця А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за участю:
захисника (в режимі відеоконференції) Воропая Р. М.
потерпілого ОСОБА_1
апеляційну скаргу захисника Воропая В. Г. на постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2025 року щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, неодруженого, пенсіонера, водія ТОВ «РБК», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень, стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп., -
Згідно із оскарженою постановою суду першої інстанції, 11.08.2025 року о 14:00 год. на 24 км дороги Дніпро-Царичанка-Кобеляки-Решетилівка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «DAF» XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCНWARZE MUELLER» J-060, д.н.з. НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався, що це буде безпечно, та скоїв зіткнення з транспортним засобом «AUDI» A4, д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п. 10.1 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник просить оскаржену постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги вказує, що судом першої інстанції не було враховано фактичні обставини справи, розгляд проведено за відсутності ОСОБА_2 та в матеріалах справи відсутні належні докази його повідомлення про дату та час розгляду справи.
Зазначає, що ОСОБА_2 прибув до суду першої інстанції в назначений час, втім після 4 годин очікування останнього так і не було повідомлено про початок судового засідання. Після залучення захисника ОСОБА_3 було призначено нову дату розгляду справи, - 06.11.2025 року о 10:50 год., - про яку сторону захисту було повідомлено лише 05.11.2025 року у другій половині дня, шляхом направлення смс-повідомлення, що унеможливило прибуття до суду, оскільки ОСОБА_2 та його захисник Воропай Р. М. перебувають у Київській області.
Захисник вказує, що суд першої інстанції не прийняв до уваги такі докази:
- усні пояснення ОСОБА_2 , у зв'язку із тим, що він не міг бути присутнім в судовому засідання, через неналежне повідомлення про розгляд справи;
- письмові пояснення водія ОСОБА_1 , які були надані ним на місці події, де зазначено, що він визнає свою провину, та умисно продовжував рух, усвідомлюючи, що водій автомобіля «DAF» XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCНWARZE MUELLER» J-060, д.н.з. НОМЕР_2 буде здійснювати маневр повороту при наближенні його т.з. до вантажівки;
- письмові пояснення водія ОСОБА_2 , які були надані ним на місці події, де вказав, що ввімкнув правий покажчик повороту перед початком маневру повороту праворуч.
У зв'язку із наведеним вважає, що судом було безпідставно встановлено порушення водієм ОСОБА_2 вимог ПДР та не було враховано, що водій ОСОБА_1 всупереч вимогам п. 12.3 ПДР під час виникнення перешкоди для подальшого руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки керованого ним транспортного засобу, натомість здійснив маневр об'їзду перешкоди з правого боку, що призвело до зіткнення транспортних засобів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши захисника Воропая Р. М., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; потерпілого ОСОБА_1 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.
Аналізуючидоводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зважає на те, що відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти законне та вмотивоване рішення.
Переглядаючи висновки суду першої інстанції про доведеність вини водія ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає їх передчасними.
Так, з фактичних обставин справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода мала місце у той час час, коли транспортні засоби рухались в попутному напрямку та водій автомобіля «DAF» XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCНWARZE MUELLER» J-060, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , змінюючи напрямок руху та здійснюючи поворот праворуч, мав керуватись п. 10.1 ПДР, а водій автомобіля «AUDI» A4, д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , під час виникнення небезпеки руху мав вжити заходи, передбачені 12.3 ПДР.
Сторони надали взаємовиключні пояснення щодо обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди, суперечність між якими не може бути усунута іншими наявними у справі доказами.
Так, згідно із доводами сторони захисту, на місці події водій ОСОБА_2 мав намір заїхати на склад, розташований праворуч від дороги, по якій він рухався. Оскільки він керував вантажним автомобілем із напівпричепом, маневрування яким являє складність внаслідок його значної довжини, то для планування маневру він зупинився біля правого узбіччя, оцінив необхідний радіус повороту, увімкнув покажчик лівого повороту та почав рух, зміщуючись при цьому на дорозі ліворуч. Коли автомобіль достатньою для наступного здійснення повороту мірою віддалився від правого узбіччя, водій ОСОБА_2 переконався у безпечності маневру, увімкнув покажчик правого повороту та почав повертати праворуч у в'їзд до складів, і в цей час у праву сторону кабіни його автомобіля вдарився автомобіль «AUDI» A4, д.н.з. НОМЕР_3 , який рухався позаду у тому самому напрямку. Захисник вказує, що при цьому будь-яких порушень вимог ПДР ОСОБА_2 допущено не було.
Згідно із поясненнями водія ОСОБА_1 , у день та час, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення, він рухався за кермом автомобіля «AUDI» A4, д.н.з. НОМЕР_3 , у правій смузі дороги зі швидкість 80 км/год., дотримуючись необхідного інтервалу для руху по центру смуги. Під час руху побачив, що з правої сторони з узбіччя на автодорогу виїжджає вантажний автомобіль «DAF» XF 460 FT, д.н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом «SCНWARZE MUELLER» J-060, д.н.з. НОМЕР_2 , з включеним покажчиком лівого повороту, який одразу перестроївся на ліву смугу руху і продовжив прямолінійний рух по ній. Права смуга, по якій він здійснював рух, була вільною, тому він, не зменшуючи швидкості, продовжував рух по ній. На протязі вського часу наближення до автомобіля «DAF» НОМЕР_4 , у напівпричепа був ввімкнений покажчик лівого повороту. В момент, коли його автомобіль порівнявся із задньою частиною напівпричепа, ОСОБА_1 побачив, що автомобіль «DAF» НОМЕР_4 почав різко повертати у праву сторону та виїжджати на його смугу руху. Для уникнення зіткнення, він негайно натиснув на гальма, але відстань між автомобілями була невелика, у зв'язку із чим сталось зіткнення. Від удару його автомобіль занесло і він зупинився повернутий передньою частиною в сторону м. Дніпра. При ударі він відпустив гальма, бо розумів, що із заблокованими колесами, внаслідок розвороту, автомобіль може перевернутись. Поворот його автомобіля відбувся внаслідок того, що удар прийшовся в районі заднього лівого колеса. Відстань, на якій автомобіль знаходився від місця зіткнення в момент, коли він побачив, що автомобіль «DAF» XF 460 FT повертає праворуч, була 20-25 метрів.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Суд апеляційної інстанції акцентує увагу на тому, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, що знайшла своє відображення зокрема у рішення у справах "Надточій проти України", "Енгель та інші проти Нідерландів", "Озтюрк проти Німеччини" та "Лутц проти Німеччини", частина правопорушень, що переслідуються у межах провадження у справах про адміністративні правопорушення на підставі положень КУпАП, мають ознаки та критерії, достатні для віднесення їх до проваджень кримінально-правового характеру, а отже процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності за ними підпадає під визначення «кримінальної» у розумінні ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції та підлягає здійсненню із дотриманням відповідних гарантій, зокрема в частині забезпечення права на захист, доведеності винуватості поза розумним сумнівом, відсутності у суду повноважень щодо виходу за межі пред'явленого особі обвинувачення тощо.
ЄСПЛ у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом як кримінально-правова санкція, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення ЄСПЛ у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998 року).
Аналізуючи вищенаведені обставини та наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд приходить до висновку, що наявними матеріалами справи винуватість водія ОСОБА_2 не доведена поза розумним сумнівом.
Так, для грунтовного висновку про винуватість останнього належить з'ясувати низку питань, зокрема достовірно встановити: траєкторію та швидкість руху автомобіля «DAF» НОМЕР_4 з напівпричепом з моменту поновлення ним руху від правого узбіччя і до зіткнення з автомобілем «AUDI» A4; чи був увімкнутий водієм ОСОБА_2 покажчик правого повороту, і якщо так - то у який саме момент часу; траєкторію та швидкість руху автомобіля «AUDI» A4; взаємне розташування транспортних засобів (1) в момент поновлення руху автомобілем «DAF» XF 460 FT від правого узбіччя, (2) в момент увімкнення водієм ОСОБА_2 покажчика правого повороту, якщо таке мало місце, та (3) у момент початку повороту автомобіля «DAF» XF 460 FT праворуч; наявність або відсутність у водіїв, кожного окремо, технічної можливості запобігти зіткненню автомобілів шляхом застосування будь-якого маневру.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять достатніх відомостей для достовірного встановлення дійсних обставин руху і черговості здійснення маневрів водіями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Так, джерелами відомостей про фактичні обставини події є схема ДТП (а.с. 4), первинні письмові пояснення водіїв (а.с. 2, 3) та пояснення осіб, що беруть участь у судовому провадженні. Інші докази у справі відсутні.
Схема ДТП містить лише відомості про ділянку дороги, де відбулася ДТП, місце зіткнення й розташування транспортних засобів на дорозі після їх контакту, характер і обсяг заподіяних їм ушкоджень, втім обставини самої події, такі, як розташування вказаних транспортних засобів у русі, характер, час початку і черговість виконуваних ними маневрів, увімкнення ними світлових сигналів тощо випливають лише з показань учасників події, які є взаємовиключними, при цьому жодні з них не є очевидно технічно неспроможними, і суперечність між ними наявними в матеріалах справи доказами, що мають об'єктивний характер, не може бути усунута.
Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні в адміністративній справі докази, приходить до висновку про недоведеність за стандартом “поза розумним сумнівом» наявності в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок чого оскаржена постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно останнього підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КупАП - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Воропая В. Г. - задовольнити.
Постанову Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 06 листопада 2025 року щодо ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду А.А. Мазниця