Провадження № 22-ц/803/8307/25 Справа № 234/975/22 Суддя у 1-й інстанції - Слюсар Л. П. Суддя у 2-й інстанції - Космачевська Т. В.
08 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді-доповідача Космачевської Т.В.,
суддів: Агєєва О.В., Халаджи О.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білоус Іван Григорович, на ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року у цивільній справі номер 234/975/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом,
У січні 2022 року до Краматорського міського суду Донецької області звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 06.05.2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за №1-1219.
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженням голови Верховного Суду від 15.03.2022 року за №8/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Краматорський міський суд Донецької області)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 жовтня 2023 року справу прийнято до провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року залучено в якості правонаступника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
26 травня 2025 року правонаступником позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій він просив внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 травня 2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за реєстровим №1-1219, щодо спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями указаного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її: син - ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - частка у спадщині, та донька - ОСОБА_4 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 - частка у спадщині.
Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року відмовлено у прийнятті заяви позивача ОСОБА_1 про зміну предмета позову у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом.
Із вказаним судовим рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Булоус І.Г., подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року у справі №234/975/22, справу направити для продовження розгляду до Індустріального районного суду міста Дніпра.
Доводами апеляційної скарги наведено, що висновки суду першої інстанції викладені у оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, а сама ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.
У змісті заяви позивача про зміну предмета позову у повному обсязі збережені первісні обставини (фактичні обставини), якими позивач обґрунтовує свою вимогу щодо захисту свого права.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Оскільки у змісті заяви позивача про зміну предмета позову були збережені первісні обставини і було змінено посилання на норми матеріального права, тому виходячи зі змісту правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15 позивачем не було змінено підстав позову.
Від інших учасників справи відзив в письмовій формі на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною 2 статі 369 ЦПК України апеляційна скарга на вказану ухвалу суду першої інстанції підлягає розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
Відповідно до частини 13 статі 7 ЦПК України, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено і це вбачається з матеріалів цивільної справи, що у січні 2022 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 06.05.2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за №1-1219(а.с. 2-8, том 1).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року залучено в якості правонаступника позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 53-54, том 2).
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2025 року суд повернувся в підготовче судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки позивачка ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно її представник ОСОБА_7 не мав правових підстав приймати участь у судових засіданнях, представництво якого припинилося зі смертю особи та який не повідомив суд по смерть позивачки (а.с. 57-57, том 2).
26 травня 2025 року правонаступником позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій він висловив позовну вимогу наступним чином: внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 травня 2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за реєстровим №1-1219, щодо спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями указаного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її: син - ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - частка у спадщині, та донька - ОСОБА_4 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 - частка у спадщині (а.с. 70-77, том 2).
Постановляючи ухвалу про відмову у прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив із того, що вказана заява фактично є поданням окремого позову із іншим предметом та підставами позову, що виключає можливість її розгляду, в якості заяви про зміну предмету позову.
Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов цього висновку з порушенням норм процесуального права.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частинами другою, третьою статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі статтею 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у статті 16 ЦК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного способу захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких з позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Схожий за змістом правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 18 травня 2022 року у справі №570/5639/16-ц, від 12 жовтня 2022 року у справі №723/1233/17.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц).
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасно зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим не вважаються зміною підстави позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024року у справі №657/1024/16-ц зроблено висновок про те, що «оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, ст. 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Велика Палата Верховного Суду зазначає, що оскільки положення частини третьої статті 49 ЦПК України виключають можливість одночасної зміни предмета і підстав позову, то у разі подання позивачем заяви у підготовчому засіданні, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, суд повинен відмовити у прийнятті такої заяви та повернути заявникові. Водночас позивач не позбавлений прав звернутися до суду з новим позовом у встановленому законом порядку».
З матеріалів справи вбачається, що у січні 2022 року до суду звернулась ОСОБА_4 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Перша Краматорська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом. Позивачка просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 06.05.2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстроване в реєстрі за №1-1219.
26 травня 2025 року правонаступником позивачки ОСОБА_4 - ОСОБА_1 подано до суду заяву про зміну предмету позову, в якій він висловив позовну вимогу наступним чином: внести зміни до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 06 травня 2020 року державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Уваровою Г.І. на ім'я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за реєстровим №1-1219, щодо спадкового майна - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , зазначивши, що спадкоємцями указаного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_6 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її: син - ОСОБА_5 , громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - частка у спадщині, та донька - ОСОБА_4 , громадянка України, ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 - частка у спадщині.
Дослідивши позовну заяву та заяву про зміну предмету позову, апеляційний суд зазначає, що аналіз позовної вимоги, викладеній у позовній заяві, та вимоги, що містить заява про зміну предмету позову, дає підстави для висновку, що у заяві від 26 травня 2025 року був змінений тільки предмет позову та не були змінені підстави позову.
Оскільки як вбачається з матеріалів справи, в основу позову ОСОБА_4 та її правонаступника ОСОБА_1 покладений захист права власності на частку у спадковому майні - квартири за адресою: АДРЕСА_2 , у зв'язку з відмовою у видачі ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказане майно через те, що іншим спадкоємцем ОСОБА_5 було успадковано це майно в цілому.
Отже, вимоги як первісного, так і зміненого позову у даній справі стосуються захисту права власності позивача на нерухоме майно - квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті та повернення заяви про зміну предмету позову.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі, заслуговують на увагу, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню відповідно до ст. 379 ЦПК України і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Білоус Іван Григорович, задовольнити.
Ухвалу Індустріального районного суду міста Дніпра від 16 червня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді: