Провадження № 11-сс/803/2069/25 Справа № 203/7504/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
02 грудня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
Головуючого, судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
прокурора (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6
підозрюваного (в режимі відеоконференції) ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, громадянина України, має середню освіту, не одружений, має на утриманні малолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, розвідника-навідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (військове звання - солдат), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року частково задоволено клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Застосовано до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 59 днів - до 14 грудня 2025 року включно.
Визначено заставу, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених законом, у сумі 60 560,00 гривень.
У разі внесення застави покладено на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утриматись від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.
Роз'яснено ОСОБА_7 , що у разі його неявки за викликом до слідчого чи прокурора без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки, або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається на користь держави.
У решті клопотання залишено без задоволення.
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя вказав, щопідозра, про яку повідомлено ОСОБА_7 , є обґрунтованою та наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органу досудового розслідування або суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, які не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання підозрюваного під вартою.
Крім того слідчий суддя врахував, що у підозрюваного відсутні хронічні захворювання, які б перешкоджали триманню під вартою, прийняв до уваги його послужний список та визначив розмір альтернативної застави, який вважає достатнім для забезпечення виконання процесуальних обов'язків, у виді 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 650 грн.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обгрунтування апеляційних вимог вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Зазначає, що здійснює захист підозрюваного ОСОБА_7 за дорученням про надання безоплатної вторинної безоплатної допомоги та безпосередньо приймав участь під час затримання та вручення підозри. 17.10.2025 року захисник виконував свої професійні обов'язки з надання правничої допомоги особам в умовах ДУ “ДУВП №4» та з 12:00 год. до 15:00 год. та перебував без зв'язку, у зв'язку із чим не отримував повідомлень про призначення розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_7 , повістки також не надходили. Клопотання було розглянуто у його відсутність.
Вказує, що вказані у клопотанні ризики на даний час відпали, оскільки, ОСОБА_7 не має наміру переховуватись від суду, не має потреби незаконно впливати на свідків та не збирається вчиняти нові злочини. Зазначає, що слідчим не доведено наявність вказаних ризиків.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які, кожен окремо, підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просили її задовольнити; прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби і може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Частиною 1 статті 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Клопотанням слідчого та доданими до нього доказами підтверджується, що СВ Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024170020007855 від 27.09.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в рамках якого 16 жовтня 2025 року ОСОБА_7 було затримано в порядку ст. 208 КПК України та 17 жовтня 2025 року останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а саме у тому, що солдат ОСОБА_7 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді розвідника-навідника 3 розвідувального відділення розвідувального взводу 3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників, з метою тимчасово ухилитись від військової служби, в умовах воєнного стану, в порушення вимог чинного законодавства, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 04.03.2024 року близько о 06:50 год., самовільно залишив район зосередження 3 механізованого батальйону, що дислокується у АДРЕСА_3 , і, усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив на власний розсуд до 16.10.2025 року, коли й був затриманий.
З апеляційної скарги вбачається, що стороною захисту обґрунтованість підозри як підстава для застосування запобіжного заходу ОСОБА_7 не оскаржується, а тому колегія суддів не вдається до детального обговорення висновків суду у цій частині та обмежується констатацією того, що наданим матеріалами обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_7 підтверджується достатньою мірою для вирішення питання про застосування щодо нього запобіжного заходу.
Слідчим суддею враховано вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності підстав вважати, що підозрюваний ОСОБА_7 , усвідомлюючи суворість можливого покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, дійсно може переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з метою зміни їх показів на такі, що будуть вигідні стороні захисту, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до положень ст. 178 КПК України, слідчим суддею було враховано дані про особу підозрюваного і те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.
Колегія суддів зважає на те, що тяжкість можливого покарання хоча сама по собі і не може бути підставою для тримання особи під вартою, втім підлягає врахуванню у сукупності з іншими встановленими ризиками та свідчить про їх особливу вагомість, оскільки ОСОБА_7 небезпідставно підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Крім того, колегія суддів враховує, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в умовах воєнного стану.
З урахуванням обставин справи, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується з висновком слідчого суду щодо необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Вищезазначене повністю спростовує, зазначені в апеляційній скарзі доводи захисника про недоведеність наявності вказаних ризиків.
Також, слідчий суддя, вирішуючи питання про визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу у цьому провадженні, в повній мірі врахував підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, згідно з якими суд вправі визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, взяв до уваги послужний список підозрюваного, тяжкість пред'явленого обвинувачення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке вчинене в умовах воєнного стану, а також суворість покарання, що загрожує, у разі визнання винуватим, відомості про особу підозрюваного та існуючі ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з чим і погоджується колегія суддів та вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є пропорційним щодо конкретної особи, враховуючи всі обставини кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_7 підозрюється, а також достатнім для забезпечення виконання покладених на нього обов'язків, й таким, що забезпечить виконання завдань кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги стосовно того, що клопотання було розглянуто за відсутності захисника, колегія судів вважає такими, що не вказують на незаконність оскарженої ухвали слідчого судді та не обгрунтовують апеляційні вимоги у зв'язку з наступним.
Так, ухвала слідчого судді від 17 жовтня 2025 року була постановлена за відсутності захисника ОСОБА_8 , за участю прокурора ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_7 . У матеріалах справи містяться телефонограми щодо виклику захисника ОСОБА_8 у судове засідання щодо розгляду клопотання слідчого на 14:40 годин 17.10.2025 року (а.с. 80, 81).
Участь захисника у розгляді вказаного питання за правилами ст. 52 КПК України не є обов'язковою, в матеріалах справи міститься заява підозрюваного ОСОБА_7 від 17.10.2025 року про розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу за відсутності захисника, що не пов'язано з його матеріальним становищем (а.с. 82).
Крім того, відповідно до журналу судового засідання від 17.10.2025 року, підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав свою заяву про розгляд клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу за відсутності захисника. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 підтвердив, що дійсно не заперечував проти розгляду клопотання слідчого без участі захисника та підписав вищевказану заяву.
Отже, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що розгляд клопотання про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу слідчим суддею за відсутності захисника, не суперечить закону та не порушує права підозрюваного.
З огляду на викладене, істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає за необхідним апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 17 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ __________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4