Справа № 136/1652/25
провадження № 2/136/610/25
01 грудня 2025 року м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,
за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Стислий виклад позицій учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (далі - позивач) звернулося до суду із вищевказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, позичальник), обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 24.03.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 253268928 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «MNV58T2Q».
Саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.
Згідно умов Кредитного договору, Первісний кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі: - 7 000,00 грн. 24.03.2023 на банківську карту № НОМЕР_4 відповідача, яку відповідач вказав у Заявці при укладенні Кредитного договору.
28.11.2018 ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали Договір факторингу № 28/1118-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Пунктом 4.1. встановлено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку цього Договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 236 від 27.06.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього) ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача.
19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01, предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача.
08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.
Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором № 253268928 від 24.03.2023 становить 33 368,30 грн., яка складається з :
- 6 999,90 грн. - заборгованість по тілу кредиту та
- 26 368,40 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, що стало підставою звернення до суду із даним позовом.
Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу.
У відзиві на позов ОСОБА_1 просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що у матеріалах справи містяться неналежні та допустимі докази переходу права вимоги до позивача, а тому ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» є неналежним позивачем (стягувачем) у даній справі. Звертає увагу суду на те, що договір факторингу від 28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено ще до виникнення кредитних правовідносин між відповідачем та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», а отже на момент укладення договору факторингу дійсне право вимоги не виникло у ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому у ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».
Окрім того позивачем не доведено правильність нарахування суми заборгованості, оскільки згідно Договору - строк позики (строк дії кредиту) - 30 календарних днів, однак позивач нараховує проценти за користування кредитними коштами не у відповідності до положень ЦК України, правових висновків ВС та не у межах встановлених строків кредитування.
Також відповідач наголошує на тому, що відповідно до положень ч. 5 ст. 8 закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, а згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до яких, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
У додаткових поясненнях по справі представник позивача зазначає, що у процесуальних документах відповідача простежується систематичне повторення ідентичних тверджень, що вказує на нехтування відповідачем повноти доказування, а саме: відповідач не надає нових аргументів та доказів, обмежуючись рециркуляцією вже заявлених позицій. Дублювання аргументів призводить до невиправданого збільшення обсягів матеріалів справи, що ускладнює її розгляд, а відсутність розвитку правової позиції та нових аргументів підтверджує слабкість правової позиції відповідача.
Стосовно тверджень відповідача «Однак, у матеріалах справи не міститься копії договору факторингу між ПЕРВИННИМ Кредитором та ПЕРВИННИМ ФАКТОРОМ у повному обсязі (28 листопада 2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС»), також договір факторингу між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем, у тому числі докази оплати договору факторингу та копія реєстру права вимог, та додатків до нього, щоб підтверджувало належність позивача як нового кредитора у цій справі», представник позивача зазначає, що усі договори факторингу, що підтверджують правонаступництво позивача, долучені до матеріалів справи, разом із доказами оплати на кожному етапі переходу права вимоги. Таким чином, твердження відповідача є безпідставними та прямо суперечать наявним у матеріалах доказам. Більше того, відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Позивач надав суду належні та допустимі докази такого переходу. Будь-які твердження відповідача про відсутність підтвердження правового статусу позивача є свідомим перекрученням дійсності.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача представником позивача у додаткових поясненнях зазначено, що відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. Відповідно до п. 8.6 Додатки та додаткові угоди до даного Договору набувають чинності з моменту їх підписання обома Сторонами та становлять його невід'ємну частину. В подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Сторони виконали умови договору факторингу № 28/1118-01 належним чином, зокрема: підписали договір факторингу № 28/1118-01; уклали відповідний реєстр прав вимоги та здійснили фінансування за відступлення прав вимоги відповідно до умов договору факторингу. Таким чином, право вимоги перейшло від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку, а отже Право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 27.06.2023, тобто після укладання Кредитного договору № 253268928 від 24.03.2023. Отже, відповідач не врахував усі матеріали справи та помилково визначив, що передача права вимоги відбулася в момент укладення договору факторингу. Проте, відповідно до умов договору факторингу, передача права вимоги здійснюється не за самим договором, а за реєстрами, які є додатками до нього.
Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 року, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зобов'язується відступити ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Тобто предметом Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами. В той же час, відповідно до п.1.5. Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 встановлено, що Реєстр прав вимоги - означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за цим Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку № 1 до цього Договору. Згідно п. 4.1. Право вимоги переходить від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі установленій в Відповідному додатку. 19.12.2024 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 368,30 грн.
08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е. Відповідно до п.1.1. за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Ціна Продажу - сума грошових коштів, що сплачується Фактором Клієнту на умовах даного Договору, розмір якої встановлюється згідно з п.3.3. цього Договору. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком № 1 є невід'ємною частиною Договору (п.1.1.). Витяг з Реєстру Боржників долучено до позовної заяви. Згідно п.1.2 Договору перехід від Клієнта (ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС») до фактора (позивач) Прав Вимоги заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2. Відповідно до Договору Реєстр Боржників - це інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в відповідному Додатку (форма Реєстру Боржників) до цього Договору; Таким чином, згідно витягу з Реєстру боржників від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 33 368,30 грн.
Щодо оплати за договором факторингу представник позивача зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни; б) дарування; в) факторингу, - постанова Верховного Суду від 07.10.2018 по справі № 243/11704/15-ц. Статтею 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1 ст. 1077 ЦК України). З огляду на вищезазначене, у випадку відсутності фінансування, Договори факторингу було б розірвано в односторонньому порядку кожним із Клієнтів, що унеможливлює укладання додаткових угод до вказаних договорів, що чинні до сьогодні. Оскільки в договорах факторингу чітко визначено, що моментом набуття права вимоги є підписання Реєстру прав вимог або Реєстру боржників та Акту прийому-передачі реєстру позивач належним чином довів факт переходу права вимоги. Таким чином, якщо в договорі прямо зазначено, що право вимоги переходить у момент підписання реєстру прав вимоги, а не після здійснення оплати, то цей пункт договору має пріоритет. Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, тому факт підписання реєстру означає, що сторони погодили перехід права вимоги незалежно від подальших платежів. Тобто, факт наявності або відсутності фінансування за відповідним договором є внутрішнім взаємовідносинами фінансових компаній. В цьому контексті важливим є те, що перехід прав вимоги відбувся після підписання сторонами відповідних Реєстрів.
Щодо Реєстрів прав вимоги представник позивача зазначає, що надані позивачем витяги з Реєстру прав вимоги до Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024 та № 08/07/25-Е від 08.07.2025 підписані та мають печатки уповноважених осіб, а також зазначена вся важлива інформація, а саме: номер реєстру, номер договору, дата договору, суми заборгованостей, реквізити сторін. Дані документи долучені разом з позовною заявою. Ці документи містять всі необхідні реквізити, підписи сторін та оформлені належним чином, відповідно до встановлених форм договорів факторингу. На момент подачі позову позивачем, долучено всі наявні на той час документи, які передані первісним Кредитором та всіма наступними Факторами. Згідно зі статтею 95 ЦПК України, письмові докази можуть подаватися як у вигляді оригіналів, так і належним чином засвідчених копій. Якщо оригінали знаходяться у третіх осіб чи відповідача, позивач повинен зазначити, у кого саме вони зберігаються, що узгоджується з вимогами статті 83 ЦПК України. Відповідно до вищевикладеного, Позивач на підтвердження переходу прав вимоги надав витяги з реєстрів, що відповідають формам погодженим Договорами факторингу та відповідають законодавству України. Подані витяги з реєстрів прав вимоги за договором факторингу відповідають вимогам, встановленим законодавством України. Скан-копія витягу з реєстру прав вимоги № 236 від 27.06.2023 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, скан-копія Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 та скан-копії Витягу з Реєстру Боржників до договору № 08/07/25-Е від 08.07.2025, оформлених у фізичній формі, вони мають усі необхідні реквізити, а саме: назву, форму, погоджену сторонами, підписи сторін та основну інформацію, яка чітко підтверджує факт переходу права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України, перехід права вимоги має бути підтверджений належними доказами, але конкретної форми витягів з реєстрів у законодавстві не встановлено. Законодавець лише вимагає, щоб передані документи підтверджували зміст зобов'язання та факт переходу права вимоги, що у даному випадку забезпечено.
Щодо нарахування відсотків за кредитним договором відповідно до п. 8.3.1. кредитного договору за період від дати видачі Кредиту до 23.04.2023 р. (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 266,45 (двісті шістдесят шість цілих сорок п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,73 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка) Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 7 000,00 грн. (сума виданого кредиту)* 30 (строк Кредиту)*0,73 (процентна ставка)/100= 1 533,00 (сума нарахованих відсотків за користування кредитом строком 30 днів) 1 533,00 /30=51,10 (сума за один день користування кредитом). Також відповідач здійснював часткову оплату по відсоткам, а саме: 22.04.2023 у розмірі 1 481,90 грн. сплачено по відсоткам та 0,10 грн сплачено по тілу кредиту, 25.05.2023 у розмірі 15,00 грн. сплачено по відсотках. 26.05.2023 нараховано різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. До того ж, в п. 8.4. кредитного договору передбачено, що після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, що знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним. 7 999,90 (сума виданого кредиту)* 2,98 (процентна ставка)/100= 208,60 грн. (сума за один день користування кредитом після закінчення Дисконтного періоду). Також відповідач здійснював часткову оплату по відсоткам, а саме: 12.06.2023 у розмірі 1 186,00 грн. сплачено по відсоткам, 20.06.2023 у розмірі 1 020,00 грн. сплачено по відсотках. Звернено увагу суду на те, що в наданих розрахунках при відступленні прав вимоги наявне балансове списання грошових коштів від Клієнта до Фактора відповідно до бухгалтерського обліку, яке жодним чином не стосується сплати заборгованості.
Окрім того, за умовами кредитного договору та обставинами справи існувало два періоди нарахування процентів:
1. За користування кредитними коштами згідно з ст. 1048 ЦК України визначеному договором.
2. За користуванням кредитними коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України і, за весь час прострочення.
У додаткових поясненнях наголошено на тому, що позивач у позовній заяві користувався безпосередньо статтею 625 ЦК України. Враховуючи порушення відповідачем зазначених норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання, та умов договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. У Позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України).
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
03.09.2025 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області позов було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано із AT «А-БАНК» наступну інформацію:
- чи емітувалась на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_4;
- про факт зарахування коштів на картковий рахунок - маска Картки НОМЕР_4у період з період з 24.03.2023по 29.03.2023 у сумі 7 000,00 грн;
- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 );
- чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером телефону за картковим рахунком - маска Картки НОМЕР_4 та чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на картковий рахунок - маска карти НОМЕР_4 , за період з 24.03.2023 по 29.03.2023 у сумі 7 000,00 грн, витребувати інформацію у вигляді:
- первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти Позичальника)
- повного номера рахунка маска Картки НОМЕР_4, що належить ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_2 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_4, витребувати номери телефонів що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) (Клієнта банку) за платіжною карткою маска Картки НОМЕР_4.
У випадку, якщо картковий рахунок - маска карти НОМЕР_4 не належить позичальнику - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), витребувати інформацію щодо особи, якій належить картковий рахунок - маска Карти НОМЕР_4 .
16.09.2025 від ОСОБА_1 надійшов відзив на позов.
18.09.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі.
30.09.2025 від AT «А-БАНК» надійшла запитувана судом інформація.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою, та витребуваних судом з АТ «А-БАНК» від учасників справи на адресу суду не надходили.
Ураховуючи те, що сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраними у справі доказами, встановив, що 24.03.2023 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 був укладений Договір кредитної лінії № 253268928 (далі - Договір № 253268928) у формі електронного документа з використанням електронного підпису (зворотна сторона а.с. 11 - а.с. 20).
Відповідно до п. 2.1. Договору № 253268928, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 7 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Згідно п. 2.3. Договору № 253268928 кредитодавець надає позичальнику перший Транш за Договором в сумі 7 000 грн. 00 коп. (сім тисяч грн. нуль коп.) одразу після укладення договору, орієнтовна дата повернення якого 23.04.2023.
Відповідно до п. 7.1. Договору № 253268928 орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу позичальником.
Умовами п.п. 8.1., 8.2. Договору № 253268928 передбачено, що за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за користування Кредитом, Договором не передбачено. Процентні ставки за Договором є фіксованими і не підлягають зміні Кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для Позичальника. Загальні витрати за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки Позичальника і прораховується в порядку описаному нижче.
Відповідно до п. 8.3. Договору № 253268928 протягом Дисконтного періоду кредитування зобов'язання позичальника по сплаті процентів фактичні дні користування кредитом визначаються наступним чином:
8.3.1. За період від дати видачі кредиту до 23.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 266,45 (двісті шістдесят шість цілих сорок п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,73 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка);
8.3.2. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює пролонгацію) один або декілька разів, за цей період з наступного дня після 23.04.2023 проценти нараховуються за ставкою 667,23 (шістсот шістдесят сім цілих двадцять три десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 1,83 відсотків в день від суми кредиту за кожний день користування ним (далі - Індивідуальна процентна ставка).
Після закінчення Дисконтного періоду кредитування проценти нараховуються за процентною ставкою 1 087,70 (одна тисяча вісімдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п. 8.4. Договору № 253268928) за умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах пункту 8.5. Договору.
Відповідно до п. 8.8. Договору № 253268928 для суми Кредиту за першим траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за перші 30 (тридцять) днів Дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 8 533 грн. 00 коп. (вісім тисяч п'ятсот тридцять три грн. нуль коп.) та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 1 533 грн. 00 коп. та суму Кредиту у розмірі 7 000 грн. 00 коп.
Згідно із довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» позичальник ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , 24.03.2023 о 12:13 подав заявку на кредит 7 000,00 грн, процентна ставка 2,10% в день, 24.03.2023 договір відправлений позичальнику, акцепт оферти позичальником здійснено одноразовим ідентифікатором «MNV58Т2Q», ідентифікатор відправлено позичальнику - 24.03.2023 о 12:16:40, номер телефону « НОМЕР_5 », ідентифікатор введено позичальником - 24.03.2023 о 12:17:45, перерахування коштів позичальнику - 24.03.2023 о 12:17:52 (а.с. 34).
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 24.03.2023 ОСОБА_1 зазначено картку за № НОМЕР_6 (а.с. 26).
Згідно інформації зазначеної у листі АТ «А-БАНК» № 20.1.0.0.0/7-20250910/0124 від 18.09.2025, яка надана на виконання вимог ухвали Липовецького районного суду Вінницької області від 03.09.2025, судом встановлено, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_7 на яку 24.03.2023 був зарахований платіж у сумі 7 000,00 грн.; фінансовим номером телефону за картковим рахунком даної платіжної кратки є номер телефону - НОМЕР_2 , який знаходився в анкетних даних клієнта (а.с. 144-146).
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с. 45-55). В подальшому Сторони погодили продовжити строк дії Договору до 31.12.2024 рядом Додаткових угод № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022 та № 32 від 31.12.2023 (а.с. 56-57).
Пунктом 2.1. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов'язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п. 1.5. Договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.
27.06.2023 відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 236 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 16 054,60 грн. (а.с. 58-59). На підтвердження зазначеного розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості (а.с. 79-80).
19.12.2024 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 19/1224-01 (а.с. 61-65), предметом якого є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору.
Згідно платіжної інструкції № 330 від 20.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання умов Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 перерахувало ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 4 415 985,95 грн (а.с. 68).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 19.12.2024 до Договору факторингу № 19/1224-01 від 19.12.2024 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 368,30 грн. (а.с. 66-67). На підтвердження зазначеного розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості (а.с. 81).
08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» уклали Договір факторингу № 08/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача (а.с. 69-73). За цим договором Фактор зобов'язуються передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані Зазначені в Реєстрі Боржників. Відповідно до п.1.2. перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком № 2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги.
Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 та Акту прийому - передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло право вимоги до відповідача на загальну суму 33 368,30 грн. (а.с. 74-76). На підтвердження зазначеного розміру заборгованості позивачем надано відповідний розрахунок заборгованості (а.с. 82).
Частинами першою та третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина перша статті 1078 ЦК України).
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15, за якою «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
Встановлені судом обставини та перевірені зібраними у справі доказами підтверджують, що внаслідок укладення Договорів факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, № 19/1224-01 від 19.12.2024 та № 08/07/25-Е від 08.07.2025 ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023. Надані на підтвердження вказаних обставин докази відповідають вимогам щодо належності та допустимості, договір є дійсним, а відповідачем вказаних обставин не спростовано та іншого не доведено, як і не надано доказів сплати грошових коштів за кредитними договорами первісному кредитору, що не позбавляє його обов'язку погашення заборгованості за взятими на себе зобов'язаннями.
При цьому судом відхиляються зауваження відповідача стосовно відсутності належних та допустимих доказів переходу права вимоги до позивача, оскільки не може відступатися вимога, яка на час укладення договору факторингу ще не існувала, враховуючи наступне. Так, в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали ряд додаткових угод: № 19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 - якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось протягом всього часу його дії, тобто з 28.11.2018 по 31.12.2024, а отже право вимоги до відповідача за Кредитним договором № 253268928 від 24.03.2023 правомірно перейшло до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС».
Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов'язань позичальником.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.
Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин сьомої, дванадцятої статті 11 Закону, електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у визначеному статтею 12 цього Закону порядку, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону (в редакції на день укладення Договору кредитної лінії №253268928 від 24.03.2023) передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронний цифровий підпис» (в редакції на день укладення Договору кредитної лінії №253268928 від 24.03.2023) передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису, визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Судом встановлено, що 24.03.2023 ОСОБА_1 підписав Договір кредитної лінії №253268928, який є предметом цього судового розгляду електронним підписом одноразовим ідентифікатором «MNV58Т2Q», з метою засвідчення дій згідно з договором, відтак була дотримана презумпція правомірності договору, отож права, набуті за ними сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення таких договорів, підлягають виконанню.
На спростування вказаних обставин відповідачем не було надано жодних належних та допустимих доказів, тоді як надані позивачем до позову докази відповідають вимогам щодо їх належності та допустимості.
Згідно з вимогами статтей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із статтями 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Приписами абзацу другого частин першої статті 1048 ЦК України визначено, що нарахування процентів може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, про що визначено в статті 209 ЦПК України.
Зі статті 213 ЦПК України слідує, що суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі надані сторонами.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до розрахунків наданих позивачем на підтвердження розміру заборгованості відповідача за Договором кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023 (а.с. 79-82) заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» станом на 31.07.2025 становить 33 368,30 грн., з яких: 6 999,90 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, та 26 368,40 - прострочена заборгованість за процентами, які нараховані з 24.03.2023 по 19.12.2024.
Перевіривши правильність нарахування позивачем заборгованості відповідача за Договором кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023, судом звертається увагу на наступне.
Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такі висновки сформульовані Верховним Судом, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 19 травня 2020 року у справі № 910/23028/17 та постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 361/4563/16-ц, від 15 липня 2020 року у справі № 176/3645/14-ц.
Згідно умов п. 7.1. Договору кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023 орієнтовна дата погашення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є датою закінчення Дисконтного періоду кредитування - 23.04.2023, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого Траншу позичальником.
Відповідно до п.п. 8.3.1. Договору кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023 за період від дати видачі кредиту до 23.04.2023 (включно) проценти нараховуються за процентною ставкою 266,45 (двісті шістдесят шість цілих сорок п'ять сотих) відсотків річних, що на день укладення Договору становить 0,73 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним (далі - Дисконтна процентна ставка).
Водночас відповідно до розрахунків наданих позивачем відповідачу нарахована прострочена заборгованість по відсотках у розмірі 26 368,40 грн. за період з 24.03.2023 по 19.12.2024, тобто всупереч зазначеним вище умовам укладеного Договору кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023, при цьому доказів на вчинення позичальником описаних в п. 3.2. Договору дій щодо продовження Дисконтного періоду (ініціювання пролонгації), а саме сплати протягом Дисконтного періоду 1 533,00 грн. процентів нарахованих за перші 30 (тридцять ) днів Дисконтного періоду, суду не надано.
При цьому судом відхиляються зауваження представника позивача, які зазначені у додаткових поясненнях стосовно того, що враховуючи порушення відповідачем норм матеріального права, що регулюють договірні зобов'язання та умов договору, в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом та процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами у позивача наявні всі правові підстави для стягнення відсотків за кредитним договором як в межах строку його дії (відповідно до ст. 1048 ЦК України) так і після спливу строку кредитування (відповідно до ст. 625 ЦК України).
На думку суду, оскільки строк користування кожним траншем за договором є окремим, а відтак відсотки повинні бути сплачені за строк користування таким траншем, а саме відповідно до п. 8.8. Договору кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023: 7 000,00 грн. * 0,73% * 30 днів, що становить 1 533,00 грн. Таким чином загальні витрати за отриманим ОСОБА_1 першим траншем кредиту становлять 8 533,00 грн.
Окрім того, згідно положень п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зважаючи на те, що фактично отримані та використані ОСОБА_1 кредитні кошти у повному обсязі і в добровільному порядку не повернуті, а також враховуючи вимоги частини другої статті 530 ЦК України (за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав), беручи до уваги, що договір є дійсним, відповідач користувався кредитними коштами, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачем перед позивачем у розмірі 3 703,00 грн., а також зважаючи на обставини встановлені вище судом, що підтверджують набуття прав вимоги позивачем за вказаним кредитним договором до відповідача, суд дійшов висновку про доведеність позивачем позовних вимог в частині стягнення залишку заборгованості за основною сумою першого траншу та відсотків за Договором кредитної лінії № 253268928 від 24.03.2023 у розмірі - 4 830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) гривень 00 коп., виходячи з наступного розрахунку (7 000,00 грн. отриманого кредиту + 1 533,00 грн. нарахованих відсотків - 3 703,00 грн. сплачених відповідачем коштів).
За таких обставин, суд задовольняє позов частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції № 23662 від 29.08.2025 в сумі 2 422,40 грн. (а.с. 1) який відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог (4 830,00 грн. з 33 368,00 грн., що становить - 14,47%), а отже з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.* 14,47% задоволених позовних вимог, що становить 350 (триста п'ятдесят) гривень 52 коп.
Окрім того, на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 укладеного з Адвокатським бюро «ТАРАНЕНКО ТА ПАРТНЕРИ» (а.с. 83-84), Додаткову угоду № 25770842843 від 09.07.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09.07.2025 (а.с. 85) та Акт прийому - передачі наданих послуг від 17.07.2025 (а.с. 86) відповідно до яких загальна сума винагороди складає 7 000,00 грн.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно ч. 2-5 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, чинне цивільне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи і витраченого адвокатом часу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішенні «East/WestAllianceLimited» проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
При цьому, з урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, суд зважає на те, що відповідач не висловив своїх заперечень стосовно заявленого позивачем розміру понесених витрат на правничу допомогу, а тому вважає за необхідне визначити такі витрати у заявленому позивачем розмірі - 7 000,00 грн. Саме такий розмір витрат, на переконання суду, є об'єктивним, співмірним зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою у ній.
При цьому, відповідно до ст. 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених вимог - у розмірі 7 000,00 грн. * 14,47% задоволених позовних вимог, що становить 1 012 (одна тисяча дванадцять) гривень 90 коп.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» заборгованість за Договором кредитної лінії № 253268928 від 24.06.2023 у розмірі 4 830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) гривень 00 коп.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» судовий збір у сумі 350 (триста п'ятдесят) гривень 52 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 012 (одна тисяча дванадцять) гривень 90 коп.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (місцезнаходження:вул. Алматинсьтка, 8, оф. 310а, м. Київ, ЄДРПОУ: 42986956);
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ