Провадження № 11-сс/803/2192/25 Справа № 203/6480/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 грудня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ :
Головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпровського апеляційного суду в режимі відеоконференції матеріали судового провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , поданої в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієве Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «майор», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого - 04.07.2025 року Самарівським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч.4 ст.191, ч.5 ст.27, ч.4 ст.409, ч.1 ст.70, ст.75 Кримінального кодексу України (далі-КК) до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць, з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій у Збройних силах України строком на два роки, звільненого з іспитовим строком на три роки, -
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 Кримінального кодексу України (далі - КК), -
03 листопада 2025 року до Центрального районного суду міста Дніпрі із клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №42025041110000288 від 13.05.2025 року, звернувся старший слідчий третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого в м. Полтаві, ОСОБА_10 , погодженим прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , в якому порушувалося питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 в межах строку досудового розслідування.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року клопотання слідчого задоволено та продовжено відносно підозрюваного ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти на 34 дні, тобто до 09 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування ухвали слідчого судді у зв'язку з незаконністю та необґрунтованістю.
В обґрунтування зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 був затриманий в порядку ст. 615 Кримінального процесуального кодексу (далі-КПК) за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.1 ст.114-1 КК та слідчим пред'явлено підозру у вчиненні вказаних злочинів. Натомість на теперішній час досудовим розслідуванням не доведено його причетність до вчинення інкримінованих злочинів та не надано жодних доказів, які б прямо підтверджували причетність останнього до їх вчинення, у зв'язку з чим, такі дії правоохоронних органів суперечать діючому КПК.
Вважає, що заявлені прокурором ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК є недоведеними, мають формальний підхід та не ґрунтуються на доказах, які містяться в матеріалах справи. Аргументує тим, що ОСОБА_8 є діючим військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 з офіцерського складу, та не має ні сенсу, ні наміру переховуватись від органів слідства, так як повинен проходити військову службу. Разом з тим, звертає увагу, що його не було відсторонено від займаної посади, підозрюваний розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків зазначає, що підозрюваний ОСОБА_8 не знайомий із вказаними особами. Більше того, по двом епізодам вказаним у клопотанні, відомості про вчинення самим ОСОБА_8 інкримінованих кримінальних правопорушень відсутні, а свідки в наданих ними свідченнях жодним чином не вказують на вчинення підозрюваним будь-якого злочину.
Зазначає, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях та слідчим не доведено обставин, які б свідчили про те, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання під вартою, який міг би запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК.
Таким чином сторона захисту вважає жодним чином необґрунтованим та недоведеним, що застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, тим більше, що в доданих до клопотання матеріалах дані про такі обставини відсутні.
Отож беручи до уваги те, що у підозрюваного на утриманні перебуває дружина та малолітній син, злочин не спрямований проти життя та здоров'я, вина не доведена, а пред'явлена підозра не обґрунтована та не підтверджена доказами, сторона захисту вбачає утримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою незаконним, а затримання необґрунтованим.
З огляду на викладене захисник просить апеляційний суд скасувати ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або застосувати альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, яка не буде надмірною, для забезпечення заходів досудового розслідування у розмірі 640 000,00 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення захисника на підтримку доводів поданої апеляційної скарги, який наполягав на її задоволенні, просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі - 908 000,00 грн, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Згідно з положеннями ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
За змістом ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з положеннями частини третьої, четвертої та п'ятої статті 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Колегія суддів вважає, що зазначених вимог закону слідчим суддею дотримано у повному обсязі.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів. Одним з таких заходів є - запобіжні заходи.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а статтею 18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
ЄСПЛ стверджує, що вимога законності не може бути задоволена лише шляхом дотримання національного законодавства, яке само по собі повинно відповідати Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі «Плесо проти Угорщини»), тому позбавлення волі може бути цілком законним з точки зору внутрішнього права, однак, бути свавільним, виходячи зі змісту Конвенції, порушуючи тим самим її положення (рішення ЄСПЛ у справі «А. та інші проти Об'єднаного Королівства»).
З наведеного витікає, що рішення суду про продовження строку дії до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції та рішень ЄСПЛ.
Так, у справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» ЄСПЛ зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.
Мотивуючи своє рішення про задоволення клопотання слідчого та необхідність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 строком на 34 дні, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_8 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, які враховувались при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, на теперішній час не зменшились та не втратили своєї актуальності.
З такими висновками слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції.
13.05.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.426-1, ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.3 ст.332, ч.1 ст.114-1 КК.
17.09.2025 о 19:36 годині ОСОБА_8 затримано в порядку ст.615 КПК та того-ж дня йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК.
19.09.2025 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_8 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку строком на 52 дні, в межах строку досудового розслідування, тобто до 09 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
05.11.2025 постановою керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_11 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025041110000288 від 13.05.2025 до трьох місяців, тобто до 10 грудня 2025 року включно.
З огляду на зміст клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та доданих до нього матеріалів (а.с.1-9), колегія суддів також враховує, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 закінчувався 09 листопада 2025 року, однак, для завершення проведення досудового розслідування необхідно провести значну кількість процесуальних дій, зокрема: ?розсекретити матеріальні носії інформації, пов?язані із проведенням негласних слідчих (розшукових) дій; ??провести пред?явлення свідку ОСОБА_12 особи за фотознімками на предмет впізнання особи, що отримала грошові кошти в сумі 5 000 доларів США за надання допомоги у самовільному залишенні місця служби ОСОБА_13 ; ??провести слідчі експерименти за участі підозрюваної ОСОБА_14 , свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , з метою перевірки показань останніх на місці щодо обставин вивезення ОСОБА_13 за межі місця служби та передачі грошових коштів за дану послугу; ??встановити наявність та вилучити відеозаписи фіксації обставин вивезення ОСОБА_13 за межі місця служби та отримання за це грошових коштів, оглянути вказані відеозаписи; ??за результатами проведення слідчих та інших процесуальних дій, прийняти рішення щодо остаточної кваліфікації дій підозрюваних, у разі необхідності повідомити про підозру у вчиненні злочину(ів) із зазначенням відповідних встановлених обставин; ??за результатами аналізу зібраних доказів вирішити питання щодо наявності в діях інших осіб, причетних до злочинної діяльності ознак кримінальних правопорушень. За наявності достатніх підстав повідомити винним особам про підозру; підготувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування та направити їх до суду для розгляду по суті.
Отже, колегія суддів апеляційного суду вважає правильними висновки слідчого судді, який, з дотриманням вимог ст.ст.197,199 КПК, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, що враховуються при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою та належним чином мотивував своє рішення про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 на 34 дні, тобто до 09 грудня 2025 року включно.
На переконання апеляційного суду вищенаведені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_8 під вартою та відсутність підстав для застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів, зокрема, у вигляді цілодобового домашнього арешту, на чому наполягає сторона захисту, оскільки вони не зможуть забезпечити належне виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків. Тому подальше продовження тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 не порушує його права на свободу та особисту недоторканість, справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту, гарантованих статтями 5,6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК, недоведеність існування підстав для продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність будь-яких обґрунтувань того, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного є безпідставними та суперечать матеріалам кримінального провадження.
У свою чергу, апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч.8 ст. 176 КПК, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, доводи апеляційної скарги захисника про відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК є неспроможними, оскільки при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя не встановлює обставини обґрунтованості підозри, оскільки ці обставини входять до предмету доказування лише при застосуванні запобіжного заходу, а не під час вирішення питання про його продовження, і предметом доказування у такому випадку є продовження існування встановлених слідчим суддею Центрального районного суду міста Дніпра при застосуванні запобіжного заходу ризиків. Більше того, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2025 року вже було встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст.408, ч.2 ст.28, ч.1 ст.114-1 КК.
У той-же час колегія суддів вважає, що слідчим суддею були належним чином враховані положення абз. 8 ч.4 ст.183 КПК та обґрунтовано прийнято рішення про недоцільність у даному випадку визначення розміру застави, оскільки ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти порядку несення служби під час дії воєнного стану та тяжкого злочину проти основ національної безпеки України. Підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, на чому наполягає сторона захисту, на даному етапі кримінального провадження колегія суддів апеляційного суду також не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 є безпідставною та задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року є законною, обґрунтованою, вмотивованою і відповідає вимогам ст.370 КПК, та відсутні підстави для її скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407 та 418, 419, 422 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 06 листопада 2025 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку на 34 дні, тобто до 09 грудня 2025 року включно, без визначення розміру застави - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4