Справа №760/22551/25 1-кп/760/3424/25
01 грудня 2025 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, щодо якої подано клопотання
про застосування примусових
заходів медичного характеру, ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
розглянувши в залі судових засідань Солом'янського районного суду м.Києва клопотання про продовження примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100090001151 від 18.04.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України, -
На розгляді Солом'янського районного суду міста Києва перебуває клопотання про продовження примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12025100090001151 від 18.04.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 07.10.2025 року було задоволено клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення ОСОБА_4 до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», строком до 05.12.2025.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.508 КПК України до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
Відповідно до абз.1 ч.3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Прокурором Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 було подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення ОСОБА_4 до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», строком на 60 діб.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала своє клопотання, вважала за доцільне продовжити запобіжний захід у вигляді поміщення особи до психіатричного закладу в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, до ОСОБА_4 , оскільки, зокрема, наявні передбачені ст. 177 КПК України ризики, які вказують на те, що особа може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
На думку прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим вище, що підтверджується вищевикладеними обставинами.
Захисник ОСОБА_5 , ОСОБА_4 заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Законний представник ОСОБА_6 залишила вирішення клопотання на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи 760/22551/25, заслухавши позицію учасників судового провадження, дійшов наступного висновку.
Суд виходить з чч.1, 2 ст. 29 Конституції України, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як передбачено ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 ст.184 КПК України передбачено, що клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, і повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;
7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.
Суд також виходить з того, що за своєю правовою природою ризик вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, перелік яких визначений ч.1 ст. 177 КПК України, є твердженням, яке ґрунтується на доказах про імовірність протидії підозрюваного, обвинуваченого кримінальному провадженню у один із способів, зазначених в указаній нормі закону. Така протидія може мати місце як у майбутньому, так і нинішньому чи минулому.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
З урахуванням вищенаведеного, суд доходить до висновку, що прокурором у клопотанні про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, в цілому дотримано вищенаведених вимог КПК України, у т.ч. викладено обставини, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, і є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів тощо.
Суд також доходить висновку, що прокурором в судовому засіданні, зокрема, доведено, що існують обставини, які свідчать про те, що ризики, які обґрунтовують вищевказаний запобіжний захід, не зменшилися та не зникли, а саме ризик переховуватися від суду, адже ОСОБА_4 вчинив діяння, яке містить ознаки тяжкого кримінального правопорушення, в нього відсутні міцні соціальні зв'язки; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки джерел доходу ОСОБА_4 тривалий час вже не має.
Суд також приходить до висновку задовольнити клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді поміщення ОСОБА_4 до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», строком на 60 діб, до 05.12.2025 року включно.
На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, стст.176-178, 184, 331, 508 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді поміщення особи до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку, а саме до Дніпровської філії «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України», що знаходиться за адресою: 49006, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд.84, строком на 60 днів, до 29.01.2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Солом'янської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1